Лхаса
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Лхаса ལྷ་ས་ |
||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  КНР |
|||
| Регіон | Тибет | |||
| Населення | 257,400 (2004) | |||
| Площа міста | 53 км² | |||
| Поштові індекси | 850000 | |||
| Телефонний код | 86-0891 | |||
| Географічні координати | Координати: 29°39.29′ пн. ш.; 91°07.1′ сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.lasa.gov.cn | |||
| Розташування | ||||
.png) |
||||
Лха́са (тиб. ལྷ་ས་, lha-sa; кит. 拉萨, Ла-са) (Заборонне місто) — столиця автономної області Тибету, Китай.
Написання і вимова Лха́са відповідає тибетській, Ла́са - китайській та английскій мовам.
Місто знаходиться на висоті 3650 м.
Зміст |
[ред.] Історія
За легендами, другий імператор Тибету Сонгцен Гампо (Srong-brtsan Sgam-po) зробив Лхасу своєю столицею. Але документи того часу говорять, що столиця Тибету тоді постійно змінювалась. В центрі міста ще тоді був побудований монастир Джоканг, який і зараз є головним місцем паломництва в Лхасі.
Місто стало рости і процвітати після заснування трьох великих монастирів школи гелуг в результаті діяльності лами Цонкапи та його учнів в XV столітті. Це монастир Генден (Dga'-ldan), Сера (Se-ra) та Дрепунг ('Bras-spung).
Далай-лама V Лобсанг Г'яцо (Blo-bzang-rgya-mtsho) (1617—1682), підчинив Тибет та переніс в Лхасу свій адміністративний центр. Потім він почав будувати палац Потала, будівництво було завершено через кілька років після його смерті. З цього часу Лхаса стала повноцінною політичною столицею Тибету.
Священне місто ламаїзму, був закритий для людей заходу до 1904, коли члени англійської експедиції відвідали місто. Він був приєднаний до іншої частини Тибету Китаєм у 1950-51, духовний глава Далай-лама в 1959 був змушений виїхати після повстання населення проти правління Китаю. Монастирі були зруйновані, а ченці убиті. У 1988 і 1989 демонстрації були розстріляні китайськими військовиками.
Европейці проникали в Лхасу рідко. До 1951 року половину міського населення складали монахи, загальна кількість була близько 25 000 чоловік. Додатково близько 15 тисяч чол. населяли сусідні монастирі. До 2004 року населення виросло до 257 000 чол.
[ред.] Населення
Населення міста Лхаса складає близько 250 тис. чоловік, а загальна кількість населення муніципалітету — 521,500, включаючи мігрантів та без урахування військового гарнізону. 100 000 чоловік складають мігранти.
За переписом 200 року 81.6 % населення складають етнічні тибетці. В це число не входять солдати та неофіційні мігранти, більшість яких — китайці.
В останній час проходила суттєва лібералізація економіки Китаю, немало китайців поселилось також в околицях Лхаси, активізував місцеву економіку.
[ред.] Промисловість
Виробництво: вироби ремесел і легка промисловість.
[ред.] Культура
Історичні памятники Лхаси представляють велике значення для світової культури. Це звичайно палац Потала, центральний храм Джоканг, великі монастирі Дрепунг, Сера та Ганден, монастир Рамоче, храм Чжефенг, літній палац Норбулінка, унікальна мечеть в тибетському архітектурному стилі, історична площа Баркхор та інші визначні місця.
Однак немало памятників культури були зруйновані або були пошкоджені під час культурної революції.
Для паломників в Лхасі є три кругових маршрути для ритуального обходу (кора) святих місць, це обхід Нангкор в храмі Джоканг, обхід Баркхор по старому місту, охоплюючи квартал з храмом Джоканг, та зовнішній охід Лінгкор навколо всього міста. Додатково паломники обходять палац Потала. Під час кори паломники крутять молитовні барабани та читають мантри. Після модернізації міста зовнішній обхід Лінгкор перестав використовуватися.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
