Лхаса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джоканг
Джоканг
Лхаса
ལྷ་ས་
палац Потала
палац Потала
Розташування міста Лхаса
Основні дані
Країна КНР КНР
Регіон Тибет
Населення 257,400 (2004)
Площа міста 53 км²
Поштові індекси 850000
Телефонний код 86 0891
Географічні координати 29°39′ пн. ш. 91°07′ сх. д. / 29.65483° пн. ш. 91.1183° сх. д. / 29.65483; 91.1183Координати: 29°39′ пн. ш. 91°07′ сх. д. / 29.65483° пн. ш. 91.1183° сх. д. / 29.65483; 91.1183
Міська влада
Веб-сторінка www.lasa.gov.cn

Лха́са (тиб. ལྷ་ས་, lha-sa; кит. 拉萨, Ла-са) (Заборонне місто) — столиця автономної області Тибету, Китай.

Написання і вимова Лха́са відповідає тибетській, Ла́са — китайській та англійській мовам.

Місто розташоване на висоті 3650 м.

Історія[ред.ред. код]

За легендами, другий імператор Тибету Сонгцен Гампо (Srong-brtsan Sgam-po) зробив Лхасу своєю столицею. Але документи того часу говорять, що столиця Тибету тоді постійно змінювалась. В центрі міста ще тоді був побудований монастир Джоканг, який і зараз є головним місцем паломництва в Лхасі.

Місто стало рости і процвітати після заснування трьох великих монастирів школи гелуг в результаті діяльності лами Цонкапи та його учнів в XV столітті. Це монастир Генден (Dga'-ldan), Сера (Se-ra) та Дрепунг ('Bras-spung).

Далай-лама V Лобсанг Г'яцо (Blo-bzang-rgya-mtsho) (16171682), підкорив Тибет та переніс в Лхасу свій адміністративний центр. Потім він почав будувати палац Потала, будівництво було завершено через кілька років після його смерті. З цього часу Лхаса стала повноцінною політичною столицею Тибету.

Священне місто ламаїзму, був закритий для людей заходу до 1904, коли члени англійської експедиції відвідали місто. Він був приєднаний до іншої частини Тибету Китаєм у 1950-51, духовний глава Далай-лама в 1959 був змушений виїхати після повстання населення проти правління Китаю. Монастирі були зруйновані, а ченці убиті. У 1988 і 1989 демонстрації були розстріляні китайськими військовиками.

Європейці проникали в Лхасу рідко. До 1951 року половину міського населення становили монахи, загальна кількість була близько 25 000 осіб. Додатково близько 15 тисяч населяли сусідні монастирі. До 2004 року населення зросло до 257 000 осіб.

Населення[ред.ред. код]

одна з паломниць Лхаси

Населення міста Лхаса становить близько 250 тис. чоловік, а загальна кількість населення муніципалітету — 521,500, включаючи мігрантів та без урахування військового гарнізону. 100 000 чоловік складають мігранти.

За переписом 2000 року 81.6 % населення складають етнічні тибетці. В це число не входять солдати та неофіційні мігранти, більшість яких — китайці.

В останні роки проходила суттєва лібералізація економіки Китаю, немало китайців поселилось також в околицях Лхаси, активізувавши місцеву економіку.

Промисловість[ред.ред. код]

Виробництво: вироби ремесел і легка промисловість.

Культура[ред.ред. код]

Палац Потала
Сучасні будинки міста. Вид з Потали

Історичні пам'ятники Лхаси представляють велике значення для світової культури. Це палац Потала, центральний храм Джоканг, великі монастирі Дрепунг, Сера та Ганден, монастир Рамоче, храм Чжефенг, літній палац Норбулінка, унікальна мечеть в тибетському архітектурному стилі, історична площа Баркхор та інші визначні місця.

Однак немало памятників культури були зруйновані або були пошкоджені під час «культурної революції».

Для паломників в Лхасі є три кругових маршрути для ритуального обходу (кора) святих місць, це обхід Нангкор в храмі Джоканг, обхід Баркхор по старому місту, охоплюючи квартал з храмом Джоканг, та зовнішній обхід Лінгкор навколо всього міста. Додатково паломники обходять палац Потала. Під час кори паломники крутять молитовні барабани та читають мантри. Після модернізації міста зовнішній обхід Лінгкор перестав використовуватися.

Біля літнього палацу Далай-лами розташований найвищий у світі Зоопарк Лхаса.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]