Малий Карашин
| село Малий Карашин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський район |
| Громада | Макарівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1787 |
| Населення | 430 |
| Площа | 0,15 км² |
| Густота населення | 2866,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08050 |
| Телефонний код | +380 4578 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′36″ пн. ш. 29°38′04″ сх. д. / 50.34333° пн. ш. 29.63444° сх. д.Координати: 50°20′36″ пн. ш. 29°38′04″ сх. д. / 50.34333° пн. ш. 29.63444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
157 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Великий Карашин, вул. Перемоги, 1а |
| Карта | |
  Малий Карашин | |
 Малий Карашин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ма́лий Караши́н — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області.
Історія[ред. | ред. код]
Детальніше див. Великий Карашин
Мешканці Великого і Малого Карашина взяли активну участь у повстанні надвірних козаків. Вони долучилися до повстанців полковника Івана Бондаренка[1].
Частина Карашина, що розкинулась трохи вище по р. Здвиж, відокремлена полем за півтори версти, називається Малим Карашином. У 1772 році в селі було 19 дворів[2]. Село Новий Карашин (разом зі Старим Карашином) згадується при розгляді судової справи за право власності Карашинським ключем між поміщиками Юзефом Головінським і Антонієм Харлінським у 1787 р. У першій половині XIX ст. за обома Карашинами закріпилися назви «Великий» і «Малий».
В обох Карашинах в середині XIX століття проживало: 950 православних, 22 римо-католики, 11 євреїв. Малий Карашин, у кількості 214 десятин польової і 262 лісової землі визнаний в 1864 р. таким, що підлягає конфіскації. Згідно з нею в 1874 р. був конфіскований, а гроші, за продану Михайлові Івановичу Курдюмову землю, пішли згідно з ухвалою на сплату боргових зобов'язань попередньої власниці Іполітки Комаровичової.
Люди[ред. | ред. код]
В селі народився Замковий Петро Володимирович — український історик.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Малий Карашин -
Вулиця села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
- ↑ Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.
Джерела[ред. | ред. код]
- Л. І. Похилевич «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії» 1864.
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 223—236.
- (Інформація) про Карашин[недоступне посилання з квітня 2019] на Сайті Макарівської РДА
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.PDF [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||