Скліфосовський Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Скліфосо́вський (* 25 березня (6 квітня), 1836, хутір поблизу м. Дубоссари, тоді — Тираспольського повіту Херсонської губернії, тепер — Молдова (ПМР) — † 30 листопада (13 грудня) 1904, с. Яківці Полтавського повіту) — український хірург.
[ред.] З біографії
Навчався в Одеській гімназії, Московському університеті.
По закінченні Московського університету (1859) повернувся на батьківщину, працював в Одеській міській лікарні, у 1870—1871 рр. — професор Київського університету, пізніше професор вищих медичних шкіл у Петербурзі й Москві.
З 1866 року — в закордонному відрядженні, стажувався в Англії, Франції, Німеччині. Як військово-польовий хірург брав участь в австро-пруській та франко-пруській війнах. Учасник російсько-турецької війни 1877—1878, де працював разом з хірургом М.Пироговим. Після завершення воєнних дій на Балканах працював професором у Московському університеті, завідувачем хірургічної клініки, яку розбудував і перетворив у потужний лікувальний комплекс (нині — Московський науково-дослідний інститут швидкої допомоги). З ініціативи вченого в Росії почали періодично проводитися з'їзди хірургів. 1897 року провів у Москві ХІІ Міжнародний з'їзд хірургів.
Був визначним військово-польовим хірургом, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.
У зв'язку з важкою хворобою 1900 року повернувся на Батьківщину, оселився у своєму маєтку «Відрада» поблизу с. Яківці (нині — частина Полтави), де й скінчив свої дні.
[ред.] Праці
Праці Скліфосовського присвячені питанням військово-польової хірургії, травматології, хірургії органів черевної порожнини тощо.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Віталій Абліцов „Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті“ — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Його розробками користуються й досі // Урядовий кур'єр, 8.04.2011