Молдова

Республіка Молдова Republica Moldova
Прапор Герб
Девіз: Limba noastra-i o comoara
Гімн: Limba noastră  (Румунська) Наша мова
Столиця (та найбільше місто)	Кишинів 0000047 0028.91747°00′ пн. ш. 28°55′ сх. д.47° пн. ш. 28.916667° сх. д. 47, 28.916667
Офіційні мови	Молдавська1
Державний устрій	Парламентська республіка
- Президент	в. о. Маріан Лупу
- Прем'єр-міністр	в. о. Влад Філат
Незалежність від СРСР
- Проголошена	27 серпня 1991
- Затверджена	25 грудня 1991
Площа
- Загалом	33 843 км² (139-а)
- Води (%)	1,4
Населення
- оцінка 2007 р.	4 320 490 (121-а3)
- перепис 2004 р.	3 383 3322
- Густота	129/км² (81-а)
ВВП (ПКС)	2008 р., оцінка
- Повний	$10,632 млрд. (140-а)
- На душу населення	$2500 (135th)
ІРЛП  (2008)	0,710 (середній) (111-а)
Валюта	Лей (MDL)
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Домен інтернету	.md
Телефонний код	+373
1 Молдавська мова вважається іншою назвою румунської (гагаузька та російська є офіційними в Гагаузії) 2 Перепис 2004 (National Bureau of Statistics; без Придністров'я і міста Тігіна) 3 Включаючи Придністров'я (дані ООН)

Молдо́ва або Молдавія (молд. Republica Moldova) — держава у Східній Європі. За формою правління — парламентська республіка. Межує на заході з Румунією, на півночі, сході і півдні — з Україною. Молдова — член ООН, СОТ, СНД.

Географія

Мапа країни.

Стефан III Великий — видатний молдавський господар

Див. також: Географія Молдови, Геологія Молдови, Гідрогеологія Молдови, Сейсмічність Молдови.

Республіка Молдова розташована на південному сході Європи між 26 і 30 градусами східної довготи і 45 і 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією.

Площа території — 33 843 кв. км. (136 місце в світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20-50 км.

Рельєф плоскогір'я між ріками Прут і Дністер; північна частина — рівнини і височини Бєльського степу;

Історія

В період з XIV по XIX століття існувало самостійне Молдавське князівство.

Наприкінці XVIII століття в результаті російсько-турецької війни до Російської імперії відійшло лівобережжя Дністра, в 1812 році - землі між Дністром і Прутом. У 1858-1861 роках Молдова і Волощина об'єдналися в державу, яка отримала згодом назву Румунія.

Східна Бессарабія стала частиною СРСР у 1940, західна залишилася в Румунії; захоплена німецько-румунськими військами в 1941; відвойована Червоною армією в 1944. Народний фронт, створений у роки перебудови (1988), виступав за проведення політичних реформ. У 1989 націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдавській мові статусу державної, етнічні тертя між молдаванами з одного боку і росіянами та українцями з іншого; економічний і політичний суверенітет оголошений у 1990; були проведені вибори в парламент (нелегітимні); Молдавія бойкотувала референдум 1991 про збереження СРСР і оголосила про незалежність у серпні 1991. У 1992 була прийнята в ООН. Безладдя, зв'язані з самопроголошенням Придністровської республіки продовжувалися до 1993. Зберігається напружене положення.

До 1940 більша частина території нинішньої Республіки Молдова входила до складу історичної області Бессарабія, завойованої у 16 ст. турками, а в 1812 увійшла до складу царської Росії. У 1918 М. була включена до складу Румунії. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі України. У 1940 Румунія поступилася Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР), а остання в травні 1990 — в Республіку Молдова. 27 серпня 1991 Молдавія проголосила свою незалежність.

Політичний устрій

Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 року з наступними змінам, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, якого обирає парламент.

Президент

Президента обирають в парламенті під час таємного голосування терміном на чотири роки.

Після парламентських виборів у квітні 2009 року депутати з двох спроб не змогли обрати президента — комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після дострокових виборів уже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів. Таким чином восени 2010 року в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори.

З 11 вересня 2009 до обрання президента виконувачем його обов'язків є спікер парламенту Міхай Гімпу. Пiсля останнiх нечергових виборiв виконувачем обов'язкiв президента є лiдер Демократичноi партii Маріан Лупу

Міжнародні організації

Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

Адміністративний поділ

Столиця — Кишинів (717,9 тис. жителів).

Інші найбільші міста — Тирасполь (156,7 тис. жителів), Тігіна (103,6 тис. жителів), Бєльці (127,6 тис. жителів).

Країна поділена на 32 райони, 3 муніципії і 2 автономних утворення.

У Молдові 65 міст і 917 сіл.

Економіка

Див. також: Корисні копалини Молдови, Історія освоєння мінеральних ресурсів Молдови, Гірнича промисловість Молдови, Calea Ferată din Moldova

Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку пром-сті припадає бл. 60,0%. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять бл. 80%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.

Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП — (+7,3)%. ВВП на душу населення — $1500. Прямі закордонні інвестиції — $1,7 млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5 млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) — $ 2,9 млрд (г.ч. Росія — 20%; Румунія — 15%; Україна — 14%; Німеччина — 11%; Італія — 6%). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) — $ 2,3 млрд (г.ч. Росія — 40%; Румунія — 8%; Німеччина — 7,8%; Україна — 7,3%; Італія — 5,5%).

Демографія

Етнічна картина у 2004 році

Населення

• 1990 — 4,4 млн.
• 1998 — 4,431 млн.

Етнічні групи: молдавани — 75,8%, українці — 8,4%, росіяни — 5,9%, гагаузи — 4,4%, румуни — 2,2%, болгари — 1,9%.

Державна мова — молдавська, яка функціонує на основі латинської графіки. Держава визнає і охороняє право на збереження, розвиток і функціонування російської та інших мов, які використовуються на території країни.

Віросповідання — православ'я — 93.3%.

Культура

Культура Молдови — культура Молдавського князівства, пізніше Бессарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдавська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдавію (в першу чергу — з молдавським народом), з молдавською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.

Освіта

У Молдові:

• 35 вузів.
• 1551 шкіл, гімназій, ліцеїв.
• 51 коледж.
• 1295 дитячих садків.
• 8 оздоровчих структур.
• 56 дитячих таборів.
• 116 лікарняних установ.

Випускниками університетів стали:

• 17,4 тисячі чоловік у 2005 році.
• 104,4 тисячі осіб з 1998 по 2005 рік.

З 1996 року Республіка є повноцінним членом Франкофонії. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає французька. У 2009/10 навчальному році серед школярів її вивчали 52% як першу та 7% як другу. Поступалася їй англійська з 48% та 6% відповідно, і німецька, якої загалом навчалися трохи більше за 3%.

Мова

лінгвістичний склад

Згідно з остаточними даними перепису 2004 року, 60% з 3383332 жителів Республіки Молдова (без Придністров'я) вказали молдавську у якості рідної мови, а 16,5% громадян — румунську.

Тріумфальна арка в Кишиневі

Див. також

• Список міст Молдови
• Рух за об’єднання Румунії та Молдови

Посилання

• Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924-1940 рр. (укр.)