Мурахоїдові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мурахоїдові
мурахоїд великий (Myrmecophaga tridactyla)
мурахоїд великий (Myrmecophaga tridactyla)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звіри (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Неповнозубі (Xenarthra)
Родина: Мурахоїдові (Myrmecophagidae)
Роди
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9349
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Myrmecophagidae

Мурахоїдові (Myrmecophagidae) — родина ссавців ряду неповнозубих. Включає 3 роди і 4 види, поширені в Центральній і Південній Америці:

Розміри варіюються від крихітного карликового мурахоїда, який важить менше 400 г при довжині тіла 15 см, до великого мурахоїда, чия вага перевершує 30 кг, а довжина тіла — 1,2 м. Самці більші за самок. У всіх мурахоїдів довгі, трубкоподібні морди з маленькою, вузькою ротовою щілиною. Вуха невеликі, округлі; очі маленькі. У тамандуа і карликового мурахоїда хвіст хапальний, на кінці голий. Передні лапи п'ятипалі, озброєні довгими і гострими гачкуватими кігтями; особливо розвинений кіготь на III пальці (до 10 см). Задні лапи 4- або 5-палі, з коротшими кігтями. Дуже довгий, червоподібний язик слугує ловецьким органом: він змочується липкою слиною, що виділяється слинними залозами. У великого мурахоїда його довжина досягає 60 см; це більше, ніж у будь-якого іншого сухопутного звіра. Тіло покрите густим волоссям; коротким і м'яким (карликовий мурахоїд) або довгим і грубим (великий мурахоїд). Забарвлення досить контрастне, від сірого до золотисто-бурого на спині, жовтувате або сірувато-біле на животі; для тамандуа характерні чорнуваті смуги або обширна чорна пляма на тулубі.

Череп подовжений і виглядає крихким, але насправді його кістки товсті і міцні. Зуби повністю відсутні. Скуласта дуга незамкнута. Крилоподібні кістки, що змикаються, значно збільшують протяжність твердого піднебіння (великий мурахоїд і тамандуа). Нижня щелепа тонка, довга і слабка.

Поширені мурахоїди від Мексики через Центральну Америку до Болівії, Бразилії і Парагваю. Населяють головним чином тропічні ліси, але зустрічаються і у відкритих районах саван, по берегах річок. Ведуть наземний (великий мурахоїд), деревний (карликовий мурахоїд) або наземно-деревний (тамандуа) спосіб життя. Активні переважно в сутінки і вночі. Харчуються майже виключно мурахами і термітами, чиї споруди розривають могутніми передніми лапами, після чого збирають комах своїм клейким язиком. Рідше поїдають бджіл і личинок жуків; у неволі великий мурахоїд їсть також фрукти. Зубів у мурахоїдів немає, проте пілоричний відділ шлунка, забезпечений потужною мускулатурою, котра допомагає перетирати їжу.

У мурахоїдів прекрасний нюх, але слабкий слух і зір. Могутні кігті добре захищають їх від хижаків. Спосіб життя вони ведуть одинокий; виняток становлять самки з дитинчатами. Розмножуються раз на рік, народжують 1 дитинча, якого самка носить на спині.

Представники цієї родини у вигляді викопних останків відомі в Південній Америці з раннього міоцену, проте родина мурахоїдів, ймовірно, старіша. Зараз ці тварини стали досить нечисленними, проте вони не охороняються законом.


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.