Нейман Еллаїда Данилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нейман Еллаїда Данилівна
Народження 24 червня 1926(1926-06-24)
Устя, Бершадський район, Тульчинська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 26 липня 2003(2003-07-26) (77 років)
  Новий Орлеан, Луїзіана, США
Країна  СРСР
 Україна
 США
Жанр портрет, пейзаж, натюрморт і жанрове малярство
Навчання Одеське художнє училище (1951)
Діяльність художниця
Вчитель Мучник Леонід Овсійович і Павлюк Микола Артемович
Член Спілка радянських художників України

Еллаїда Данилівна Не́йман (24 червня 1926, Устя — 26 липня 2003, Новий Орлеан) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Мати художника Джозефа Мінського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 24 червня 1926 року в селі Усті (нині Гайсинський район Вінницької області, Україна). 1951 року закінчила Одеське художнє училище, де навчалася у Леоніда Мучника, Миколи Павлюка, М. Поплавського.

Мешкала в місті Чернівцях в будинку на вулиці Ватутіна, № 1, квартира № 6. 1994 року виїхала до США. Померла у Новому Орлеані 26 липня 2003 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису, створювала портрети, пейзажі, натюрморти, жанрові картини. Серед робіт:

  • «На Буковині» (1957);
  • «Рідна пісня» (1960);
  • «Буковинські мелодії» (1961);
  • «Марічка» (1961);
  • «На нових шляхах» (1962);
  • «Ми — наречені» (1965);
  • «Буковинські маки» (1967);
  • «Гуцульщина» (1968);
  • «Зелені води» (1969);
  • «Біля старого моста» (1969);
  • «Молодість» (1971);
  • «Запрошення» (1971);
  • «Зачарована тиша» (1971);
  • «Весілля» (1973).
  • «Реквієм» (1974);
  • «Перевал Беркут» (1974);
  • «Північна повість» (1980);
  • «Пам'ять» (1982);
  • «Білий день. Чернівці» (1983);
  • «Білий Черемош» (1984).

Також авторка серії пейзажів «Дороги Буковини» (1963—1969), «Мирна земля Буковини» (1985), пейзажів Прибалтики, Росії; циклу «Дерева».

З 1953 року брала участь в обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставках. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1970, 1975, 1982—1983, 1986, 1991 роках, Миколаєві у 1976 році, Рязані у 1976, 1982 роках, Києві у 1982, 1986 роках, Москві у 1994 році.

Картини представлені в Закарпатському художньому музеї в Ужгороді, Львівській картинній галереї, Чернівецькому художньому музеї, музеях Росії, Молдови.

Література[ред. | ред. код]