Рязань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Рязань
город Рязань
Coat of Arms of Ryazan large.png Flag of Ryazan (Ryazan oblast).png
Герб Прапор міста
Рязанський кремль
Рязанський кремль
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Рязанська область
Муніципальний район Рязанська міськрада
Код ЗКАТУ: 61 401
Основні дані
Час заснування: 1095
Перша згадка: 1301
Статус міста з 1095 (?) року
Поділ міста 2 адміністративних округи
Населення 528 000[1]
Площа 234[2] км²
Поштові індекси 390000-390048
Телефонний код +7-49 12
Географічні координати: 54°37′ пн. ш. 39°43′ сх. д. / 54.617° пн. ш. 39.717° сх. д. / 54.617; 39.717Координати: 54°37′ пн. ш. 39°43′ сх. д. / 54.617° пн. ш. 39.717° сх. д. / 54.617; 39.717
Часовий пояс +3
Міста-побратими див. тут
День міста остання неділя травня[3]
Катойконіми рязанці
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

196

Влада
Веб-сторінка http://www.admrzn.ru
Голова адміністрації Віталій Артьомов[4]
Карта
Рязань (Росія)
Рязань
Рязань

Ряза́нь — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубеж. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».

Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2013 року становила 528 000 осіб.

Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.

Історія[ред.ред. код]

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км до півдня-сходу від сучасної Рязані (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства був перенесений в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, вказуючі на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який в 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включене в Московську губернію.

У 17781796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.

З1796 — центр Рязанської губернії.

У 2-ій половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопленні і інші промислові підприємства.

У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.

На сьогоднішній день Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Рязань розділена на 4 міських округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):

  • Желєзнодорожний — 147,3;
  • Московський — 176,9;
  • Октябрьський — 130,1;
  • Совєтський — 71,6.

Населення[ред.ред. код]

Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:

1825[5] 1833[6] 1840[7] 1847[8] 1856[9] 1863[10] 1867[11] 1870[12] 1885[13] 1897[14] 1917[15]
18326 17635 18951 18641 21449 22279 17950 19990 30327 46122 47829
1920[15] 1923[15] 1926[16] 1937[17] 1939[18] 1959[19] 1970[20] 1979[21] 1989[22] 2002[23] 2010[1]
41276 44902 50919 71865 95357 214130 350151 453267 514638 561560 509392


Економіка[ред.ред. код]

В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. В наш час[Коли?] місто дає 60 % валової продукції промисловості області.

До війни 1941-45 дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр з переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.

Найбільші підприємства міста:

  • Рязанський Верстатобудівний завод (металоріжучі верстати);
  • ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичних машин);
  • Рязанський завод автоагрегатів;
  • Тяжпрессмаш;
  • Рязанський радіозавод;
  • Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
  • Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
  • Теплопрібор;
  • Рязцветмет та інші.

Підприємства легкої промисловості: швейна, взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» та інші. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.

У Рязанському районі вирощують зернові і кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

Транспорт[ред.ред. код]

Маршрутний автобус Ikarus 280

Основні види міського громадського транспорту — автобус, тролейбус, маршрутне таксі.

На одній з околиць міста під назвою Міська Роща (або Горроща — від рогу вулиць Татарської та Гагаріна), діяла трамвайна лінія, що сполучала місто з промзоною.

Від травня 2009 року курсував внутрішньоміський електропотяг сполученням Дягілєво - Лєсок (5 пар на день, тимчасово скасовано).

Див. також: Рязанський тролейбус.

Наука, освіта[ред.ред. код]

Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгопакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.

Рязанський державний університет

Вищі навчальні заклади Рязані:

  • Рязанський державний університет;
  • Рязанський медичний університет;
  • Рязанська сільськогосподарська академія;
  • Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
  • Рязанський Політехнічний інститут;
  • Рязанський військовий автомобільний інститут;
  • Рязанське Вище військове командне училище зв'язку;
  • Рязанське повітряно-десантне командне училище;
  • Рязанська Академія МВС.

Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.

Культура[ред.ред. код]

Рязань — значний культурний осередок Росії — тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.

Рязанські театри:

У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.

Крім професійних театрів у Рязані існують аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».

Серед працюючих кінотеатрів Рязані:

  • 2 сучасних мережевих кінотеатра «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круиз»;
  • «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
  • «Малина» — сучасний 2-зальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.

Рязанські музеї:

  • Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
  • Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
  • Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
  • Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
  • Музей-садиба академіка І. П. Павлова
  • Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константиново)
  • ГУК «Музей історії молодіжного руху»

Архітектура[ред.ред. код]

Христоріздвяний собор
На розі вулиць Леніна і Вознесенської
Файл:Poletaev Monument.JPG
Монумент Федору Полетаєву
Борисоглібський собор Рязані. 1686 - 1687 рр., прибудови - XIX ст.

Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мису при злитті річок Трубеж і Либедь.

Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:

  • Успенський собор. 1693 - 1699 рр. Збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров)
  • Архангельський собор. Межа XV - XVI ст. Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
  • Христоріздвяний собор (до кінця XVII ст. Успенський). Найдревніший з храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилась вівтарна частина.
  • Архієпископський палац (т.зв. "палац Олега") - одна із найбільших пам'яток допетровської мурованої громадянської архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу зроблена прибудова.
  • Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із крильцем (зодчий Юрій Єршов)
  • Консисторський корпус. Середина XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
  • Стайні. XVII (І.Устінов) - XIX ст.
  • Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
  • Соборна дзвіниця. Чотирьох'ярусна, 1789 - 1840 рр., класицизм. Заввишки 86 м.

Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий з XV ст.):

  • Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р. Маленький п'ятибанний одноабсидний храм із шатровою дзвіницею. На місці храма XVI ст.
  • Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1702 р.
  • Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря. XVII - XIX ст.
  • Мурована огоржа. XVIII ст.

Також на території кремля знаходиться:

  • Свято-Духівська церква. 1642 р. Двошатрова двухабсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причта - початку XX ст.

Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-і рр. Із храмів, що збереглись до нашого часу вирізняються:

  • Благовіщенська церква. 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був поруйнований за радянських часів, потім відновлений.
  • Входоєрусалимська церква. 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль)
  • Борисоглібський собор. 1686 - 1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
  • Спасо-Преображенська церква на Яру. 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Покровська церква в Храпово. 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм, дзвіниця XIX ст.

Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Ряздвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI - XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко - трапезна Святого Духа (1688 - 1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696 - 1698 рр.).

На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780 здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.

Рязань забудовувалася будівлями в стилі класицизму — зокрема гімназія (нині сільськогосподарський інститут; 1808—15), колишні Дворянські збори (центральна частина — кінець XVIII — початок XIX століть), лікарня (1816), торгові ряди (1-а половина XIX століття)].

За радянських часів Рязань реконструюється і упорядковується. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 195070-і рр. збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсенина (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проект).

Масове житлове будівництво в нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 194060-і роки забудовані мікрорайони Горроща і Пріокський, в 196070-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході і Дашково-песочня на сході.

У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, запроектованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованим на засоби Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління по Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало оберти і здійснюється, як на незайнятих територіях на околицях міста, так і «точкове».

Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержковіч) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаеву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований в 1390). За 50 км від Рязані, на правом березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.

Відомі люди[ред.ред. код]

Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.

У місті народилися:

Міста-побратими[ред.ред. код]

Також Рязань здійснює співробітництво з містами:

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2013 г.
  2. Рязанская энциклопедия, том 2 с.331
  3. Рязань на www.calend.ru
  4. На должность главы администрации города Рязани избран Виталий Артемов
  5. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  6. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  7. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  8. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  9. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
  10. Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866.
  11. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 181.
  12. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 99.
  13. Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. Спб., 1887, с. 22.
  14. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.
  15. а б в Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41.
  16. Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L’U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
  17. Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70.
  18. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963.
  19. Перепись населения СССР 1959 года
  20. Перепись населения СССР 1970 года
  21. Перепись населения СССР 1979 года
  22. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  23. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек
  24. У Рязани появился ещё один город-побратим — Новый Афон

Посилання[ред.ред. код]