Нуклон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нукло́н (рос. нуклон, англ. nucleon, нім. Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m ) - загальна назва протона і нейтрона – частинок, з яких складається ядро атома. Мають відповідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону.
На нуклони припадає основна частина маси атома. Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1%, а спіни однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10–15 м і менше) діють майже однакові сили. Найбільш істотною різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона електричного заряду, якого нейтрон (звідси і його назва) не має.
Близькість мас і властивостей нейтрона й протона навела на думку характеризувати її спеціальним квантовим числом: ізотопічним спіном. Протону присвоюється ізотопічний спін 1/2, нейтрону -1/2.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
