Нуклон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нукло́н (рос. нуклон, англ. nucleon, нім. Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m ) - загальна назва протона і нейтрона – частинок, з яких складається ядро атома. Мають відповідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону.

На нуклони припадає основна частина маси атома. Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1%, а спіни однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10–15 м і менше) діють майже однакові сили. Найістотнішою різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона електричного заряду, якого нейтрон (звідси і його назва) не має.

Близькість мас і властивостей нейтрона й протона навела на думку характеризувати її спеціальним квантовим числом: ізотопічним спіном. Протону присвоюється ізотопічний спін 1/2, нейтрону -1/2.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.