Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Глюони (від англ. glue - клей) - електрично нейтральні частинки зі спіном 1 і масою 0, які вважаються носіями сильної взаємодії кварків.
В теорії сильної взаємодії, квантовій хромодинаміці, постулюється існування 8-ми глюонів з власними квантовими характеристиками - "кольорами". Обмін глюонів між кварками змінює "колір" кварків, але залишає незмінними інші квантові характеристики (електричний заряд, "дивність", "чарівність", "красу"), тобто зберігає "аромат" кварків. Наявність "кольору" дозволяє глюонам взаємодіяти і між собою, породжувати або поглинати глюони (глюонне поле). Експериментально глюони проявляються в глибоко непружних процесах. На долю глюонів наприклад повинно припадати близько 50% всієї енергії спокою протона. Внаслідок утримання "кольору" глюон не здатен існувати у вільному вигляді й, наприклад, при анігіляції кварка і антикварка, котрі утворюють мезон, глюони перетворюються в адронні струмені. Такі струмені були зафіксовані при розпаді іпсилон-частинки.
Джерела [ред.]
- Индурайн Ф., Квантовая хромодинамика. Введение в теорию кварков и глюонов, пер. с англ.. Москва, Мир, 1986