Куперівська пара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Ку́перівська па́ра - квазічастинка, зв'язаний стан двох електронів у кристалі, що виникає в умовах слабкого притягання, зумовленого взаємодією з іншими збудженнями, зокрема коливаннями кристалічної ґратки.


Поняття про Куперівської пари лежить в основі теорії БКШ, яка пояснює явище напровідності.

В куперівські пари об'єднуються електрони з енергією близькою до рівня Фермі і протилежними значеннями квазі-імпульсів і спінів. Енергія зв'язаного стану дещо менша за енергію Фермі, що призводить до появи щілини в енергетичному спектрі електронних збуджень саме поблизу рівня Фермі. Існування такої щілини зводить до нуля процеси розсіювання, що зумовлює виникнення напровідного стану.

Якісно куперівську пару можна зрозуміти, виходячи з уявлення про те, що, рухаючись кристалом, електрон полярує кристалічну ґратку, утворюючи канал, яким можуть рухатись два електрони - в протилежних напрямках.

Куперівські пари існують лише при низьких температрурах, коли відсутні високоенергетичні фонони, взаємодія з якими зруйнувала б зв'язування.

Відкриття високотермпературної надпровідності призвело до виникнення численних теоретичних моделей, в яких зв'язування електронів в куперівські пари зумовлюється іншими збудженнями, відмінними від фононів. Проте експериментального підтвердження існування таких пар досі немає.


Своєю назвою куперівська пара завдячує Леону Куперу, який отримав Нобелівську премію з фізики за пояснення явища надпровідності (разом із Бардіном і Шрифером).


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Квазічастинки
Біекситон | Дірка | Куперівська пара | Магнон | Орбітон | Плазмон | Поляритон | Полярон | Фазон | Флуктуон | Фонон | Екситон | Електрон | Ротон
Особисті інструменти