Нюрнберзький процес над лікарями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нюрнберзький процес над лікарями був першим із 12 судових процесів за воєнні злочини високопоставлених німецьких чиновників і промисловців, які влада Сполучених Штатів провела у своїй зоні окупації в Нюрнберзі, Німеччина, після закінчення Другої світової війни. Ці судові процеси відбувалися у військових судах США, а не в Міжнародному військовому трибуналі, але проходили в тих самих кімнатах у Палаці юстиції. Судові процеси спільно відомі як «наступні Нюрнберзькі процеси», формально «Процеси над військовими злочинцями перед Нюрнберзькими військовими трибуналами» (NMT).

Передумова[ред. | ред. код]

Двадцять із двадцяти трьох обвинувачених були лікарями (Віктор Брак, Рудольф Брандт і Вольфрам Зіверс були нацистськими чиновниками), і їх звинуватили в участі в нацистських експериментах над людьми та масових вбивствах під виглядом евтаназії. Йозеф Менгеле, один із провідних нацистських лікарів, уникнув полону. Обвинувальний акт було подано 25 жовтня 1946 р.; суд тривав з 9 грудня того року до 20 серпня 1947 року. З 23 обвинувачених семеро були виправдані, а семеро отримали смертні вироки; решта отримали тюремні терміни від 10 років до довічного ув'язнення.

Суддями, заслуханими у Військовому Трибуналі 1, були Уолтер Б. Білз (головуючий суддя) з Вашингтона, Гарольд Л. Себрінг з Флориди та Джонсон Т. Кроуфорд з Оклахоми, а також Віктор С. Сворінген, колишній спеціальний помічник Генерального прокурора США, як альтернативний суддя. Головним радником обвинувачення був Телфорд Тейлор, а головним прокурором — Джеймс М. Макхейні.

Обвинувальний акт[ред. | ред. код]

Обвинуваченим висунули чотири обвинувачення, зокрема:

  1. Змова з метою вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людства, як описано в пунктах 2 і 3;
  2. Військові злочини: проведення без згоди піддослідних медичних дослідів над військовополоненими та цивільними особами окупованих держав, у ході яких обвинувачені вчиняли вбивства, жорстокі тортури, звірства та інші нелюдські дії. Також планування та виконання масових вбивств військовополонених і цивільних осіб окупованих країн, стигматизованих як літні, божевільні, невиліковно хворі, знівечені тощо, за допомогою газу, смертельних ін'єкцій та різноманітних інших засобів у будинках престарілих, лікарнях і притулках. під час Програма умертвіння Т-4 та участь у масових вбивствах в'язнів концтаборів.
  3. Злочини проти людяності: вчинення злочинів, описаних у пункті 2, також щодо громадян Німеччини.
  4. Членство в злочинній організації СС.[1]

Трибунал здебільшого відійшов від першого пункту, заявивши, що звинувачення виходить за межі його юрисдикції.

І — обвинувачений   G — пред'явлено обвинувачення та визнано винним

Defendants, functions, verdicts, and fates
Ім'я Фото Діяльність Звинувачення Вирок
1 2 3 4
Карл Брандт
Особистий лікар Адольфа Гітлера; Групенфюрер у військах СС і генерал-лейтенант (генерал-лейтенант) у військах СС; рейхскомісар з охорони здоров'я та санітарії (Reichskommissar für Sanitäts und Gesundheitswesen); і член Дослідницької ради Рейху (Reichsforschungsrat) I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Зігфрід Хендлозер
Generaloberstabsarzt (генерал-лейтенант медичної служби); медичний інспектор армії (Heeressanitätsinspekteur); і начальник медичної служби збройних сил (Chef des Wehrmachtsanitätswesens) I G G   Довічне ув'язнення; замінено на 20 років; звільнений/помер у 1954р
Пол Росток
Головний хірург хірургічної клініки в Берліні; Хірургічний радник армії; голова Управління медичної науки та досліджень (Amtschef der Dienststelle Medizinische Wissenschaft und Forschung) при підсудному Карлі Брандті, рейхскомісарі охорони здоров'я та санітарії I I I   Виправданий; помер у 1956 році
Оскар Шредер
Generaloberstabsarzt (генерал-полковник медичної служби); Начальник штабу Інспекції медичної служби Люфтваффе (Chef des Stabes, Inspekteur des Luftwaffe-Sanitätswesens); і начальник медичної служби Люфтваффе (Chef des Sanitätswesens der Luftwaffe) I G G   Довічне ув'язнення; замінено на 15 років; випущений у 1954; помер 1959 року
Карл Генцкен
Групенфюрер у військах СС і генерал-лейтенант у військах СС; та начальник медичного відділу військ СС (Chef des Sanitätsamts der Waffen SS) I G G G Довічне ув'язнення; замінено на 20 років; звільнений у квітні 1954; помер 1957 року
Карл Гебхардт
Групенфюрер у військах СС і генерал-лейтенант у військах СС; особистий лікар рейхсфюрера СС Гіммлера; Головний хірург штабу імперського лікаря СС і поліції (Oberster Kliniker, Reichsarzt SS und Polizei); і президент Німецького Червоного Хреста I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Курт Бломе
Заступник керівника охорони здоров'я Рейху (Reichsgesundheitsführer); і уповноважений з питань дослідження раку в Науковій раді Рейху I I I   Виправданий; помер 1969 року
Рудольф Брандт
Штандартенфюрер (полковник); в Allgemeine SS; Особистий адміністративний офіцер рейхсфюрера СС Гіммлера (Persönlicher Referent von Himmler); а також радник міністрів і начальник канцелярії міністрів у Міністерстві внутрішніх справ Рейху I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Йоахим Мруговський
Оберфюрер (старший полковник) у Ваффен СС; Головний гігієніст імперського лікаря СС і поліції (Oberster Hygieniker, Reichsarzt SS und Polizei); та начальник Гігієнічного інституту військ СС (Chef des Hygienischen Institutes der Waffen SS) I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Гельмут Поппендік
Оберфюрер (старший полковник) СС; і начальник особистого штабу імперського лікаря СС і поліції (Chef des Persönlichen Stabes des Reichsarztes SS und Polizei) I I I G 10 років; випущений у 1951році ; помер 1994 року
Вольфрам Зіверс
Штандартенфюрер (полковник) СС; Рейхсменеджер Товариства Аненербе та директор його Інституту військових наукових досліджень (Institut für Wehrwissenschaftliche Zweckforschung); і заступник голови керівної ради директорів Дослідницької ради Рейху I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Герхард Роуз
Generalarzt of Luftwaffe (генерал-майор медичної служби ВПС); Віце-президент, начальник відділу тропічної медицини та професор Інституту Роберта Коха; і радник з гігієни з питань тропічної медицини начальника медичної служби Люфтваффе I G G   Довічне ув'язнення; замінено на 20 років; випущений 1955; помер 1992 року
Зігфрід Рафф
Директор Департаменту авіаційної медицини в Німецькому експериментальному інституті авіації (Deutsche Versuchsanstalt für Luftfahrt) і перший лейтенант медичної служби ВПС; займався дослідженнями та публікаціями в галузі авіації аж до 1989 року I I I   Виправданий; помер 1989 році
Ганс-Вольфганг Ромберг
Доктор відділу авіаційної медицини Німецького експериментального інституту авіації I I I   Виправданий; помер у 1981 році
Георг Август Вельц
Oberfeldarzt Люфтваффе (підполковник медичної служби ВПС); і керівник Інституту авіаційної медицини в Мюнхені I I I   Виправданий; помер у 1963 році
Віктор Брак
Оберфюрер (старший полковник) у СС і штурмбаннфюрер (майор) у Ваффен СС; та головний адміністративний офіцер у канцелярії фюрера НСДАП (Oberdienstleiter, Kanzlei des Führers der NSDAP) I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Герман Беккер-Фрейзенг
Штабсарц Люфтваффе (капітан медичної служби ВПС); і начальник відділу авіаційної медицини начальника медичної служби Люфтваффе I G G   20 років; замінено на 10 років; звільнений 1952; помер 1961 року
Конрад Шефер
Доктор в Інституті авіаційної медицини в Берліні I I I   Виправданий; помер після 1951 року
Вальдемар Ховен
Гауптштурмфюрер (капітан) у військах СС; і головний лікар концтабору Бухенвальд I G G G Смерть через повішення, страчений 2 червня 1948 року
Вільгельм Бейгльбек
Лікар-консультант Люфтваффе I G G   15 років; замінено на 10 років; звільнений 15 грудня 1951; помер у 1963 році
Адольф Покорний
Лікар, спеціаліст з шкірних та венеричних хвороб I I I   Виправданий
Герта Обергойзер
Лікар концтабору Равенсбрюк; і помічник лікаря підсудного Гебхардта в лікарні в Гогенліхені I G G   20 років; замінено на 10 років; звільнений у 1952; помер у 1978 році
Фріц Фішер
Штурмбаннфюрер (майор) у Ваффен СС; і помічник лікаря підсудного Гебхардта в лікарні в Гогенліхені I G G G Довічне ув'язнення; замінено на 15 років; звільнений у березні 1954; помер у 2003 році

Усі засуджені до страти злочинці були повішені 2 червня 1948 року у в'язниці Ландсберг.

Для деяких різницею між тюремним терміном і смертним вироком було членство в СС, організації, визнаної злочинною за рішенням Нюрнберзького військового трибуналу. Проте деякі медики СС були засуджені. Ступінь особистої участі та головування був фактором для інших.

Див. також[ред. | ред. код]

Свідки на суді

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The Doctors Trial. United States Holocaust Memorial Museum. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 11 жовтня 2007. — Excerpts from the official trial record, opening and closing statements, and eyewitness testimony.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нюрнберзький_процес_над_лікарями&oldid=42244711