Ніколя Анелька
| Ніколя Анелька | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Ніколя Себастьян Анелька | |
| Дата народження | 14 березня 1979 (34 роки) | |
| Місце народження | Версаль, Франція | |
| Зріст | 185 см | |
| Позиція | нападник | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | ||
| Номер | 18 | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1994–1997 1997–1999 1999–2000 2000–2002 2002 2002–2004 2004–2006 2006–2008 2008–2012 2012– 2013– |
→ |
10 (1) 65 (23) 19 (2) 39 (10) 22 (5) 89 (37) 39 (14) 53 (21) 125 (39) 22 (3) 0 (0) |
| Національна збірна** | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1998–2010 | 69 (14) | |
| Тренерська діяльність*** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2012 | (граючий тренер) |
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну |
||
|
*** Тільки на посаді головного тренера. |
||
|
Дані оновлено 19 червня 2012. |
||
Ніколя́ Себастья́н Анелька́ (фр. Nicolas Sebastian Anelka, [nikɔla anɛlka]; * 14 березня 1979 року, Версаль, Франція) — французький футболіст, нападник італійського клубу «Ювентус».
Зміст |
Клубна кар'єра [ред.]
«ПСЖ» [ред.]
Свою кар'єру Анелька почав у французькому «ПСЖ», з якого в 17-річному віці переїхав до «Арсеналу» на початку 1997 року.
«Арсенал» [ред.]
У лютому 1997 року, у віці 17 років, він приєднався до лондонського «Арсеналу» за £500,000[1] під керівництвом Арсена Венгера. Свій перший гол за «Арсенал» Анелька забив у домашньому матчі проти «Манчестер Юнайтед», що закінчився перемогою з рахунком 3:2[2]. У сезоні 1996/97 він став рідше виходити в основному складі, але повернувся в нього в наступному сезоні після тривалої травми нападаючого Іана Райта. На «Хайбері» молодий форвард продемонстрував сильний футбол і вміння забивати, яке допомогло клубу зробити чемпіонський дубль в 1998 році. У фіналі Кубка Англії Ніколя забив м'яч у ворота «Ньюкасл Юнайтед».
«Реал Мадрид» [ред.]
Через рік Ніколя перейшов до «Реалу» за 22,3 мільйон фунтів стерлінгів[3]. І «Арсенал», і сам Анелька були задоволені угодою. У свій єдиний сезон в Іспанії Ніколя встиг виграти Лігу Чемпіонів УЄФА, двічі забивши у півфіналі у ворота «Баварії».
Повернення в «ПСЖ», оренда в «Ліверпуль» і «Манчестер Сіті» [ред.]
Провівши лише 12 місяців на «Сантьяго Бернабеу», Анелька повернувся в «ПСЖ» і за 18 місяців забив у новому клубі 18 м'ячів, а потім відправився в оренду в «Ліверпуль», де тренером працював його співвітчизник Жерар Ульє.
На «Енфілді» Анелька не став гравцем основного складу, і це стало причиною його переїзду до «Манчестер Сіті» під керівництво Кевіна Кігана.
У складі «міщан» Анелька забивав регулярно: за два з половиною роки 46 м'ячів. Пенальті, який Анелька заробив і сам же реалізував в жовтні 2004 року, у ворота свого нинішнього клубу, став причиною єдиної поразки «Челсі» у сезоні, коли «Челсі» вперше виграли чемпіонат під керівництвом Жозе Моурінью.
«Фенербахче» [ред.]
У березні 2006 року головний тренер «Тоттенгема» Мартін Йол заявив, що в плани лондонського клубу входить придбання Ніколя Анелька, який не раз заявляв про своє бажання повернутися до Англії[4]. Влітку того ж року з'явилися відомості про зацікавленість кількох великих європейських клубів у послугах Анелька. У їх числі значаться бременський «Вердер», французький «Ліон» та англійські «Ліверпуль» і «Портсмут»[5]. Головний тренер мерсисайдців Рафаель Бенітес в особі французького футболіста розраховував знайти заміну Джібрілю Сіссе, який пішов до «Марселя». Керівництво «Фенербахче», в свою чергу, мало намір поповнити клубний бюджет за рахунок продажу форварда як мінімум на 12 мільйонів євро[6]. Проте, в серпні керівництво турецького клубу запросило за трансфер в «Портсмут» 15 млн євро. Трансфер зірвався через надмірно високу вартість трансферу. Власник «Портсмута» російський бізнесмен Аркадій Гайдамак особисто літав до Стамбулу, щоб умовити Анелька перейти в його клуб, однак гравець вирішив залишитися в «Фенербахче», так як відчував велике задоволення, працюючи з новим головним тренером команди бразильцем Зіку[7]. Попри це, через тиждень Анелька зізнався у своєму інтерв'ю, що більше не хоче виступати в чемпіонаті Туреччини[8].
Анелька не з'явився на кілька тренувань, внаслідок чого був переведений у дубль «Фенербахче». Рішення про переведення було прийнято головним тренером Зіко, який також заявив, що на місце у складі «Фенербахче» у матчі-відповіді проти київського «Динамо» в рамках третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів француз може навіть не розраховувати .
«Болтон» [ред.]
Анелька підписав чотирирічний контракт з англійським «Болтоном»[9]. Керівництво англійського клубу виклало 8 млн фунтів стерлінгів за трансфер з турецького «Фенербахче», де він виступав протягом останніх півтора років.
У січні 2007 року Анелька заявив, що хотів би повернутися в лондонський «Арсенал», в якому колись почав свою кар'єру.
Навесні 2007 року з'явилися чутки про намічений перехід Анелька в «Ювентус» і навіть про те, що «Болтон» нібито розглядає вірогідною кандидатурою на місце Анелька нападника «Лорьян» Андре-П'єра Жиньяка[10]. Пізніше, за повідомленням The Guardian, після того як манкуніанці домовилися про перехід на «Олд Траффорд» португальського вінгера Нані, бразильського півзахисника Андерсона та англійського півзахисника «Баварії» Оуена Харгрівза, головний тренер команди сер Алекс Фергюсон оголосив Анелька наступної трансферною метою. Однак, через тиждень французький нападаючий спростував ці чутки[11].
За півтора сезони в «Болтоні» Ніколя зіграв 53 матчі, і забив 22 м'ячі.
«Челсі» [ред.]
2007/08 [ред.]
11 січня 2008 року Анелька був викуплений «Челсі» з «Болтона», за 15 мільйонів фунтів, і підписав контракт на 3,5 роки. Свій перший гол за «Челсі» він забив 2 лютого в матчі проти «Портсмута»[12]. У фіналі Ліги Чемпіонів сезону 2007/2008 не реалізував вирішальний пенальті. У результаті «Челсі» програв «Манчестер Юнайтед». У передсезонної підготовки сезону 08/09 в рамках «Кубка РЖД», організованого в Москві столичним «Локомотивом», забив Мілану 4 голи. У результаті Челсі обіграв Мілан з рахунком 5:0 і став третім на турнірі.
2008/09 [ред.]
Спочатку сезону травмувався Дідьє Дроґба, Анелька зайняв його місце і дуже вражаюче почав сезон 2008/09. За підсумками сезону 08/09 в АПЛ став кращим бомбардиром, забивши 19 голів. 1 листопада 2008 Анелька забив свій перший хет-трик за «Челсі» в матчі проти «Сандерленда», результатом якого стала перемога господарів з рахунком 5:0. Він зарекомендував себе як важливого члена складу та зберіг своє місце в команді, незважаючи на одужання Дрогба. Після приходу Гуса Хіддінка Анелька став частіше грати на фланзі. 10 травня він забив гол своєму колишньому клубу «Арсенал» і допоміг «синім» перемогти з рахунком 4:1, в результаті чого це стало гіршим домашнім поразкою «Арсеналу» за останні 38 років.
2009/10 [ред.]
Анелька забив свій перший гол у сезоні в матчі проти «Фулхема», що закінчився перемогою «Челсі» з рахунком 2:0 на стадіоні «Крейвен-Котедж». У наступні вихідні він підтвердив свою гарну форму забив гол у матчі проти «Бернлі». Один зі своїх найкращих голів сезону Анелька забив у ворота «АПОЕЛа» ударом з-за меж штрафної. Свій третій гол сезону Анелька забив у матчі проти «Ліверпуля» на «Стемфорд Бридж», допоміг команді виграти з рахунком 2:0, другий же гол матчу забив його партнер по збірній Франції Флоран Малуда[13]. Анелька продовжив свою прекрасну гольову серію в Лізі чемпіонів після перемоги над «Порту» на стадіоні «Драгау» з рахунком 1:0, що зробило «Челсі» другий англійською командою, що зуміла виграти на домашній арена «Порту». Він продовжив свій рахунок голам у цьому сезоні, забивши перший гол «Челсі» в нічийному матчі проти «Евертона» в Прем'єр-лізі, що закінчився з рахунком 3:3. Це був його перший гол у змаганні з жовтня[14]. 16 січня 2010 року, одужавши після травми, Анелька двічі забив у розгромним матчі проти «Сандерленда» (7:2).
У кінці березня 2010 року Анелька заявив, що має намір залишитися в «Челсі», з керівниками якого він поки ніяк не може домовитися про підписання нового контракту[15].
Нападаючий збірної Франції та лондонського «Челсі» продовжив контракт з клубом до 2013 року. Клуб і гравець домовилися продовжити контракт француза ще на 3 роки.
Кар'єра в збірній [ред.]
На молодіжному рівні Анелька став грати за молодіжну збірну Франції до 20 років у 1997 році на Молодіжному чемпіонаті світу. 22 квітня 1998 року він перший раз виступив за національну збірну в матчі проти Швеції. Його першим головним турніром став Чемпіонат Європи 2000 року, в якому Франція перемогла. Також він був частиною команди, яка виграла Кубок Конфедерацій у 2001 році. Незважаючи на багатообіцяючий початок, Анелька втратив своє місце в національній команді і не заявлявся до 2007 року. Це пов'язано з тим, що він не часто виходив в основному складі команди на клубному рівні, в основному завдяки тому, що він часто їх міняв[16]. Коли нападник Джібріль Сіссе був змушений пропустити Чемпіонат світу 2006 року з-за травми, нападник ліонського «Олімпіка» Сідней Гову був викликаний в ролі заміни Сіссе, а не Анелька.
Анелька був викликаний в збірну Франції, напередодні ігор відбіркового циклу Євро-2008 проти збірних Шотландії та Фарерських островів, замінивши у збірній двох інших нападників, Луї Саа та Сіднея Гову, які пропустили ігри через травми[17].
Анелька вийшов на заміну в кваліфікаційної стадії чемпіонату Європи 2008 року в матчі проти Литви 24 березня 2007 року і приніс перемогу збірної Франції точним ударом з 20-ти метрів[18].
На Чемпіонаті світу 2010 року в ПАР Анелька зіграв 2 матчі і, не зумівши забити жодного гола, був відрахований з команди за образи головного тренера[19]. Після даного випадку Ніколя оголосив про завершення кар'єри в національній збірної. 18 серпня 2010 року Французька футбольна федерація дискваліфікувала нападаючого національної команди Ніколя Анелька на 18 матчів[20].
Особисте життя [ред.]
Батьки Ніколя, Маргарита і Жан-Філіпп — вихідці з Мартиніки, що приїхали до Франції в 1974 році. Брат Клод — агент Ніколя. Дружина Барбара Тоз'я — учасниця італійського естрадного оркестру «Eu4ya», у вільний час любить грати в теніс. У них є син[21]. Анелька заявляв, що після відходу з футболу, він хотів би працювати в кіноіндустрії, тому що у нього є друг в цьому бізнесі[22].
Після розмов з друзями дитинства щодо релігії, Анелька прийняв іслам у 2004 році в Об'єднаних Арабських Еміратах, взявши мусульманське ім'я Абдул-Салам Білал[23][24][25].
Примітки [ред.]
- ↑ «ArseWEB - number 9 Nicolas Anelka». arseweb. Процитовано 2007-08-24. (англ.)
- ↑ «39 Nicolas Anelka - Forward». ESPNsoccernet. Процитовано 2007-07-09. (англ.)
- ↑ «Nicolas Anelka». Football-heroes. Процитовано 2007-08-24. (англ.)
- ↑ ««Тоттенхем» хоче повернути Анелька в Англію». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Николя Анелька може опинитись у "Портсмуті"». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Одразу три клуби хочуть отримати в свій склад Анелька». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Ніколя Анелька вирішив залишитись у турецькому "Фенербахче"». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Анелька: мені не подобається грати в чемпіонаті Туреччини». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Ніколя Анелька підписав чотирирічний контракт з "Болтоном"». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Нападник "Лорьяна" може перейти в "Болтон"». Процитовано 2010-03-28. (рос.)
- ↑ «Анелька: зі мною ніхто не зв'язувався з "Манчестер Юнайтед"». Процитовано 2010-03-28. (рос.)
- ↑ «Soccerbase - Nicolas Anelka». Soccerbase. (англ.)
- ↑ McNulty, Phil (2009-10-04). «Chelsea 2-0 Liverpool». BBC News. Процитовано 2010-05-03. (англ.)
- ↑ Dawkes, Phil (2009-12-12). «Chelsea 3-3 Everton». BBC News. Процитовано 2010-05-03. (англ.)
- ↑ «Анелька: не хочу покидати «Челсі»». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ UEFA Profile. UEFA. 2009-04-06. (англ.)
- ↑ «Анелька викликаний до зьірної Франції». Процитовано 2010-03-25. (рос.)
- ↑ «Анелька приніс перемогу збірній Франції в Каунасі». Процитовано 2010-03-28. (рос.)
- ↑ Збірна Франції: Ні дня без скандалу (рос.)
- ↑ Ніколя Анелька дискваліфікований на 18 матчів
- ↑ Chelsea: The players. The Guardian (2008-05-20). 2009-02-10 (англ.)
- ↑ Football — Knowledge: has a journalist ever won an international cap? | Football | guardian.co.uk (англ.)
- ↑ Taylor, Louise (2007-02-14). How Big Sam and Allah made Le Sulk smile. The Guardian. 2009-02-10 (англ.)
- ↑ Moxley, Neil (2007-10-28). I pray five times a day, the boys call me beardo…I'll live with it. The Daily Mail. 2009-02-10 (англ.)
- ↑ Muslim Anelka to quit England (англ.)
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт Анелька (фр.)
- Профіль гравця на сайті Федерації футболу Франції (фр.)
- Профіль і статистика гравця на FootballDatabase.com (англ.)
- Відео-біографія (рос.)
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||
- Народились 14 березня
- Народились 1979
- Уродженці Версаля
- Французькі футболісти
- Гравці збірної Франції з футболу
- Футболісти «Парі Сен-Жермен»
- Футболісти «Арсенала» (Лондон)
- Футболісти «Реала» (Мадрид)
- Футболісти «Ліверпуля»
- Футболісти «Манчестер Сіті»
- Футболісти «Фенербахче»
- Футболісти «Болтон Вондерерз»
- Футболісти «Челсі»
- Футболісти «Шанхай Шеньхуа»
- Футболісти «Ювентуса»
- Французькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Туреччині
- Футбольні легіонери в Китаї
- Футбольні легіонери в Італії

