Ніязов Сапармурат Атаєвич
| Сапармурат Атаєвич Ніязов | |
|---|---|
 |
|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 27 жовтня 1990 — 21 грудня 2006 | |
| Попередник | посада запроваджена, він сам як перший секретар ЦК КП Туркменістану |
| Наступник | Гурбангули Бердимухамедов |
|
Перший Секретар ЦК КП Туркменістану
|
|
| Час на посаді: | |
| 21 грудня 1985 — 16 грудня 1991 | |
| Попередник | Мухаммедназар Гапуров |
| Наступник | посада скасована, він сам як Президент Туркменістану |
|
|
|
| Народився | 19 лютого 1940 |
| Помер | 21 грудня 2006 |
| Політична партія | Демократична партія Туркменістану |
| Релігія | Іслам сунітської течії |
Сапармура́т Ата́євич Нія́зов (Туркменбаші) (Saparmyrat Ataýewiç Nyýazow Türkmenbaşy; *19 лютого 1940 — †21 грудня 2006) — президент Туркменістану (27 жовтня 1990 р. — 21 грудня 2006 р.).
Одночасно був також прем'єр-міністром країни, головою Народної Ради (парламенту), головою Ради національної безпеки й оборони, головою Демократичної партії Туркменістану.
1985—1991 — перший секретар Комуністичної партії Туркменії.
27 жовтня 1990 р. на всенародних виборах обраний першим президентом Туркменістану.
У зв'язку з ухваленням конституції незалежного Туркменістану, 21 червня 1992 р. відбулися повторні президентські вибори, які підтвердили повноваження С. Ніязова.
Внаслідок референдуму в січні 1994 року його президентську каденцію, яка мала тривати 5 років, було продовжено до 2002 року.
28 грудня 1999 року парламент оголосив Ніязова пожиттєвим президентом Туркменістану.
У країні збудовано численні пам'ятники Ніязову, день його народження є національним святом. Він прийняв титул Туркменбаші (батька всіх туркменів). Спеціальна комісія істориків оголосила, що Ніязов є нащадком Олександра Македонського. На честь Ніязова місто Красноводськ перейменовано на Туркменбаші.
Під правлінням Ніязова Туркменістан проводив політику нейтралітету. Ніязов не підтримав інтервенцію США в Афганістані, а в 2005 році оголосив про послаблення зв'язків Туркменістану з СНД. 2006 року встановив діалог з Європейським Союзом.
Був офіційним автором книги «Рухнама» («Книга духу»), яка в Туркменистані є основою освіти (поруч із Кораном).
Помер внаслідок раптового серцевого нападу. Похований 24 грудня 2006 року в мечеті Туркменбаші Рухи в селищі Гипджак (Кипчак).
Наступником президента Ніязова офіційно визнано Гурбангулу Бердимухамедова.
Посилання [ред.]
 |
Сапармурат Ніязов • Гурбангули Бердимухаммедов |
 |
| Попередник: | Президент Туркменістану |
Наступник: |
| Бердимухамедов Гурбангули Мялікгулійович |
