Ніязов Сапармурат Атаєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сапармурат Атаєвич Ніязов
Сапармурат Атаєвич Ніязов

Час на посаді:
27 жовтня 1990 — 21 грудня 2006
Попередник посада запроваджена, він сам як перший секретар ЦК КП Туркменістану
Наступник Гурбангули Бердимухамедов

Перший Секретар ЦК КП Туркменістану
Час на посаді:
21 грудня 1985 — 16 грудня 1991
Попередник Мухаммедназар Гапуров
Наступник посада скасована, він сам як Президент Туркменістану

Народився 19 лютого 1940(1940-02-19)
Помер 21 грудня 2006(2006-12-21) (66 років)
Політична партія Демократична партія Туркменістану
Релігія Іслам сунітської течії
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня

Сапармура́т Ата́євич Нія́зов (Туркменбаші) (Saparmyrat Ataýewiç Nyýazow Türkmenbaşy; *19 лютого 1940 — †21 грудня 2006) — президент Туркменістану (27 жовтня 1990 р. — 21 грудня 2006 р.).

Одночасно був також прем'єр-міністром країни, головою Народної Ради (парламенту), головою Ради національної безпеки й оборони, головою Демократичної партії Туркменістану.

19851991 — перший секретар Комуністичної партії Туркменії.

27 жовтня 1990 р. на всенародних виборах обраний першим президентом Туркменістану.

У зв'язку з ухваленням конституції незалежного Туркменістану, 21 червня 1992 р. відбулися повторні президентські вибори, які підтвердили повноваження С. Ніязова.

Внаслідок референдуму в січні 1994 року його президентську каденцію, яка мала тривати 5 років, було продовжено до 2002 року.

28 грудня 1999 року парламент оголосив Ніязова пожиттєвим президентом Туркменістану.

У країні збудовано численні пам'ятники Ніязову, день його народження є національним святом. Він прийняв титул Туркменбаші (батька всіх туркменів). Спеціальна комісія істориків оголосила, що Ніязов є нащадком Олександра Македонського. На честь Ніязова місто Красноводськ перейменовано на Туркменбаші.

Під правлінням Ніязова Туркменістан проводив політику нейтралітету. Ніязов не підтримав інтервенцію США в Афганістані, а в 2005 році оголосив про послаблення зв'язків Туркменістану з СНД. 2006 року встановив діалог з Європейським Союзом.

Був офіційним автором книги «Рухнама» («Книга духу»), яка в Туркменистані є основою освіти (поруч із Кораном).

Помер внаслідок раптового серцевого нападу. Похований 24 грудня 2006 року в мечеті Туркменбаші Рухи в селищі Гипджак (Кипчак).

Наступником президента Ніязова офіційно визнано Гурбангулу Бердимухамедова.

Посилання[ред.ред. код]

Сайт «Велика епоха»

Попередник: Президент Туркменістану
Наступник:

Бердимухамедов Гурбангули Мялікгулійович