Ашгабат
| Ашгабат Aşgabat |
|
|---|---|
| Президентський палац | |
| Основні дані | |
| Країна | |
| Велаят | Місто респ. значення |
| Засноване | 1881 |
| Населення | 909 тис. осіб |
| Часовий пояс | UTC+5 |
| Поштові індекси | 744000 — 744040 |
| Телефонний код | +993-12 |
| Географічні координати | 37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д.Координати: 37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д. |
| Карта | |
|
|
|
Ашгабат (туркм. Aşgabat, у 1881—1919 — Асхабад, у 1919—1927 — Полторацьк, у 1927—1992 — Ашхабад) — столиця Туркменістану.
Населення 695,3 тис. мешканців (2001).
Засноване у 1881 році. Після руйнівного землетрусу 1948 року відбудоване заново.
Зміст |
Транспорт [ред.]
Залізнична станція на лінії Туркменбаші—Ташкент. Аеропорт. Повітряне сполучення з Москвою, Києвом, Баку, Ташкентом, Бішкеком, Душанбе та обласними центрами Туркменістану.
Промисловість [ред.]
У місті розвивається машинобудування і металообробка, хімічно-фармацевтична, скляна, легка (бавовняна, шовкова, взуттєва, килимарська та ін., працює на місцевій сировині), харчова промисловість.
Головними підприємствами легкої промисловості станом на 1950-ті роки у місті були:
- шовкомотальна (союзного значення), прядильно-ткацька, трикотажна, швейна, взуттєва, меблева фабрики;
- м'ясо- і борошномельний комбінати,
- макаронна, кондитерська, тютюнова фабрики;
- винно-горілчаний завод; металообробні заводи:
- тепловозоремонтний, ремонту і виробництво сільськогосподарського інвентаря, заводи будматеріалів, 2 склозаводи.
Поліграфкомбінат, кінофабрика.
Наука в культура [ред.]
Академія наук Туркменістану, 8 вузів, 4 театри.
У місті історико-культурний заповідник «Ніса».
Музеї [ред.]
- Музей образотворчих мистецтв,
- музей історії,
- історико-краєзнавчмй музей.
Адміністративний поділ [ред.]
Місто поділяється на 3 райони:
- Азатлицький
- Копетдазький
- імені Президента Ніязова
Географія [ред.]
Розташоване біля підніжжя хребта Копет-Даг в Ашгабадському оазисі, за 40 км від кордону Туркменістану з Іраном. Залізнична станція
Історія [ред.]
- 18 січня 1881 — аул Асхабад захоплено військами Російської імперії.
- 1881 — засноване місто Асхабад
- 10 червня 1881 — у складі Російської імперії утворена Закаспійська область із центром в Асхабаді
- 26 грудня 1897 — Закаспійська область входить до Туркестанського краю
- 1917 — прихід радянської влади
- 11—12 липня 1918 — Асхабадський бунт, повалення радянської влади
- 9 липня 1919 — захоплення міста Червоною Армією
- 17 липня 1919 — Асхабад перейменовано на Полторацьк на честь більшовицького діяча, комісара Павла Полторацького (1888—1918)
- 7 серпня 1921 — Полторацьк стає центром Туркменської області
- 27 жовтня 1924 — скасована Туркменська область, створена Туркменська РСР зі столицею в Полторацьку
- 1924 — Полторацьк стає центром Полторацького округу
- 1927 — Полторацьк перейменовано на Ашхабад, Полторацький округ — на Ашхабадський
- 6 листопада 1948 року — місто вщент зруйновано внаслідок дії Ашхабадського землетрусу.
- 1939—1959, 1973—1988 — Ашхабад — центр Ашхабадської області
- 1992 — Ашхабад перейменовано на Ашгабат
Особливості забудови міста [ред.]
Місто забудоване за прямокутною схемою планування в поєднанні з радіальною. В часи Російської імперії більшість будинків були одноповерховими з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. За роки радянської влади місто було реконструйоване і впорядковане, але землетрус 1948 року зруйнував Ашгабат. Відбудова провадилася з урахуванням сейсмічності 1—3-поверховими житловими та громадськими будинками. Створено нові парки, сквери з фонтанами та басейнами. Серед нових споруд відзначаються вокзал, драмтеатр, будинок ЦК КП Туркменії та ін. В Ашгабаті діє університет, Академія наук Туркменістану, медичний, сільськогосподарський інститути, 9 середніх навчальних закладів, 3 театри, філармонія, 4 музеї.
Галерея [ред.]
Міста-побратими [ред.]
- Анкара — столиця Туреччини
- Альбукерке — США, найбільше місто штату Нью-Мексико.
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ашгабат |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
| Це незавершена стаття з географії Туркменістану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||
|
||||||||||
|
||||||||
