Оборона Варшави (1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оборона Варшави
Друга світова війна
Defenders of Warsaw (1939).jpg
Захисники Варшави
Дата: 8 вересня 1939 - 28 вересня 1939
Місце: Польща
Результат: Капітуляція варшавського гарнізону
Сторони
Польща Польща Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Flag of Poland.svg Валеріан Чума
Flag of Poland.svg Юліуш Руммель
Flag of German Reich (1935–1945).svg Йоганес Бласковіц

Оборона Варшави (8 вересня 1939 — 28 вересня 1939) — битва Другої світової війни між німецькими та польськими військами за столицю Польщі.

Стратегічне значення Варшави[ред.ред. код]

Польській столиці приділялася важлива роль в оперативних планах німецького командування. Варшава була політико-адміністративним і промисловим центром країни, важливим транспортним вузлом. Із чотирьох залізничних мостів на центральній ділянці Вісли два двосторонніх були у Варшаві. Їх захоплення сильно ускладнювало постачання польських військ та евакуацію мирного населення із західних районів країни. У Варшаві була зосереджена велика кількість промислових підприємств.

Підготовка до оборони[ред.ред. код]

Агітаційний плакат до захисників Варшави (вересень 1939 року)

Наказ про організацію оборони Варшави був відданий військовим міністром Польщі 3 вересня у зв'язку з німецьким проривом в районі Ченстохова. У письмових вказівках командування говорилося, що загроза прориву німецьких танків створює необхідність організувати оборону Варшави з півдня, підготувати оборону мостів і одночасно вжити заходів до їхнього знищення якщо буде потреба. На Середній Віслі створювалося дві ділянки оборони: північна — від Модліна до Дембліна, південна — далі до Сандомира. Оборону Варшави очолив колишній головний комендант прикордонних військ генерал Валеріан Чума. В його розпорядженні було п'ять батальйонів з артилерією.

5 вересня Чума отримав наказ «обороняти варшавські мости до прибуття генералів Кутшеби і Бортновського». Гарнізон Варшави підсилили ще шістьома батальйонами з артилерією. Однак цих сил ледь вистачало навіть для організації оборони міста на захід від Вісли. За наказом Чуми було сформовано ще три піхотних полки для оборони східних районів міста. В той же день в місті почали формувати добровольчі загони цивільної оборони, які в основному займались зведенням барикад на околицях міста. Поступово польська столиця перетворювалася в ізольований бастіон.

Ще з початку війни для прикриття з повітря варшавського оборонного району польське командування призначило авіаційну бригаду, яка налічувала 54 літаки. Однак 6 вересня, у зв'язку з від'їздом Ридз-Смигли в Брест, бригада була знята з оборони Варшави і передислокована до Бреста. Також до Бреста була перекинута частина артилерії ППО міста.

Бої за Варшаву[ред.ред. код]

На руїнах Варшави (вересень 1939 року)

Бої за Варшаву почалися 8 вересня. Близько 17 години 4-а танкова дивізія 10-ї німецької армії своїм передовим загоном увірвалася з південного сходу в місто. Силами добровольчих загонів подальше просування німців в центр Варшави було зупинено. Ще кілька спроб танкових проривів 9-10 вересня також не мали успіху. Оцінивши міцність оборони міста та складність ситуації в битві під Бзурою, командуючий групою армій «Південь» відмовився від подальших спроб взяти Варшаву з ходу. Для подальшої облоги міста 4-а танкова дивізія 10-ї армії була 12 вересня змінена 31-ю піхотною дивізією.

8 вересня польське головне командування віддало наказ про створення армії «Варшава», на чолі якої був поставлений генерал Юліуш Руммель — у недавньому минулому командуючий армією «Лодзь». За рішенням головного командування від 10 вересня Варшава ставала особливим самостійним районом оборони.

У результаті просування 3-ї німецької армії через Нарев і Буг до півдня й виходу її частин на східні околиці столиці 14 вересня кільце оточення навколо Варшави замкнулося зі сходу.

15 вересня німецьке командування запропонувало захисникам Варшави в 12-годинний термін здати місто з можливістю евакуації цивільного населення, інакше будуть застосовані масовані повітряні бомбардування [1]. 16 вересня німецький парламентер не був прийнятий, що означало відмову від пропозиції. Однак вже наступного дня, 17 вересня, польське командування у Варшаві спробувало ініціювати переговори щодо евакуації цивільного населення. Відповідь надійшла особисто від Гітлера:

Евакуацію [цивільного населення] відхилити, строк минув. Вести пропаганду по радіо, у випадку наміру капітулювати повідомити про готовність прийняти парламентерів. [2]

19 вересня командувач 8-ї німецької армії, на яку було покладене завдання взяти місто, віддав наказ про генеральний штурм. З 22 вересня почалося посилене повітряне бомбардування й масований артилерійський обстріл Варшави. 25 вересня в повітряному нальоті на Варшаву взяло участь 1150 літаків люфтваффе. Всього на польську столицю було скинуто 5818 тонн бомб [3].

28 вересня командування варшавського гарнізону, вичерпавши всі сили й засоби, які можна було використати для оборони, змушене було підписати акт про капітуляцію.

Дивіться також:[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 15 вересня 1939 року: Листівки будуть скинуті сьогодні в другій половині дня між 14-00 і 15-00. Строк — 12 годин. Цивільне населення (невійськовозобов'язані, жінки й діти) — у напрямку на Седлець і Гарволін. Завтра в першій половині дня [буде зроблений] масований наліт об'єднаних сил авіації [на Варшаву].
  2. Цитується згідно з записом у щоденнику Ф. Гальдера від 17 вересня 1939 року.
  3. Для порівняння:
    • всього на Польщу було скинуто 19589 тонн бомб
    • приблизно стільки ж авіабомб як в битві за Варшаву було скинуто на Англію за весь 1941 рік

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]