Сандомир
| Сандомир Sandomierz |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Польща |
||||
| Регіон | Свентокшиське воєводство | ||||
| Магдебурзьке право | 1227 | ||||
| Населення | 24 795 (2008[1]) | ||||
| Площа міста | 28,69 км² | ||||
| Густота населення | 864 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 27-600 | ||||
| Телефонний код | 48 15 | ||||
| Географічні координати | |||||
| Міста-побратими | |||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | pl. Poniatowskiego 3 | ||||
| Веб-сторінка | http://www.sandomierz.pl | ||||
| Мер міста | Ежи Боровский | ||||
Сандо́мир (Судомир, пол. Sandomierz), старовинне м. в півд.-сх. Польщі над р. Віслою на семи пагорбах (звідси інша назва міста «малий Рим»), на краю Сандомирської височини.
Промислова частина міста, що має назву Надбережжя, розташувалася на правому березі Вісли, в т. зв. Сандомирському котловані. Отримало Магдебурзьке право до 1227 р. Населення — 25 646 меш. (30.06.2006). Серед численних пам'яток архітектури ґотична катедра (бл. 1360 — 82), стіни запрестольної апсиди якої розписані візант.-укр. фресками. Розпис виконали, на замовлення поль. короля Владислава Яґайла, на початку 15 ст. (або в кін. 14) укр. майстри гал. школи. Гол. картина — Успення Пресв. Богородиці — займає цілу планицю, ін. композиції зображують сцени з життя Ісуса Христа. Стінопис відкритий 1887; при невдалій реставрації (1932 — 34) фрески втратили свій первісний колорит і чіткі стилістичні ознаки.
Зміст |
[ред.] Пам'ятники
[ред.] Посилання
Мапи:
[ред.] Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
|
|||||||||||