Організація єврейської колонізації в Росії
| Організація єврейської колонізації в Росії | |
|---|---|
| Тип | неприбуткова організація |
| Засновано | 1924 |
|
Нагороди | |
Організація єврейської колонізації в Росії (їд. ייִדישע קאָלאָניזאַציע אָרגאַניזאַציע אין רוסלאַנד, Yidishe Kolonizatsye Organizatsye in Rusland), широко відома під своїм транслітерованим абревіатурою ICOR — спонсорована комуністами масова організація в Північній Америці, присвячена підтримці поселення євреїв у нових колективних поселеннях, спочатку в новоствореній Українській Радянській Республіці та на півдні Росії (Ставропольський край), а потім у Єврейській соціалістичній республіці Біробіджан у Радянському Союзі. Організація, заснована в США 1924 року, незабаром поширилася на Канаду.
1934 року первісну організацію ICOR доповнено новою організацією зі збору коштів і солідарності, Американським комітетом з поселення євреїв у Біробіджані (Амбіджан). 1946 року обидві групи об'єдналися в єдину організацію.
Історія організації[ред. | ред. код]
Заснування[ред. | ред. код]
Установча зустріч відбулася в Нью-Йорку в грудні 1924 року, і початковою місією організації було зібрати гроші для фінансування єврейських колгоспів у Криму та забезпечити гуманітарну альтернативу для євреїв, які стикаються з антисемітизмом у Європі. ICOR була мотивована станом євреїв Східної Європи, які зіткнулися з десятиліттями погромів і хвилювань (включно з майже десятиріччям війни) у смузі осілості та постійною загрозою антисемітизму в країнах притулку в Центральній і Західній Європі. З іншого боку, відносна безпека та гостинність у Новому Світі призвели до того, що багато хто схилявся до розсіювання єврейської культури, мови та «національності»[1]. Спочатку комітет працював у партнерстві зі своїми американськими вкладниками та радянською владою, щоб підтримати новостворені великі єврейські колгоспи в колишній смузі осілості, зокрема на півдні України та в Криму. Ці колгоспи залучили багатьох колишніх євреїв зі штетлів з України та Білорусі, які раніше втекли до великих міст у пошуках безпеки, а також тих, хто втратив засоби до існування внаслідок реквізицій та економічної реструктуризації раннього періоду радянської консолідації.
Коли 1928 року Радянський Союз відмовився від ідеї єврейського поселення в Криму і натомість схвалив можливе утворення Єврейської автономної республіки на сході СРСР, ICOR підтримала це. ICOR тісно співпрацювала з КОМЗЕТ[en], радянським агентством, яке сприяло поселенню євреїв, і його партнером, ОЗЕТ.
Одним із перших покровителів ICOR був Джуліус Розенвальд[en], президент Sears, Roebuck and Company[en], який вніс у ICOR понад 2 млн доларів.[2] Розенвальд та багато інших видатних і заможних американських євреїв зробили внесок у зусилля ICOR, і їхні внески доповнили внески робітників і представників середнього класу, які читали американську пресу на їдиш, де публікувалися заклики про фінансування та підтримку.
Розширення[ред. | ред. код]
1935 року канадське крило стало окремою організацією. ICOR була активною серед єврейських іммігрантів першого та другого покоління, які розмовляли їдишем, і була задумана як суперник сіоністського руху та його агітації за єврейську батьківщину в Палестині. У 1930-х роках організація також брала участь у протестах проти нацистської Німеччини та заохочувала бойкот німецьких товарів, а також збирала кошти для інтернаціональних бригад, які брали участь у громадянській війні в Іспанії.
ICOR була пов'язаною з Комуністичною партією США та Комуністичною партією Канади і в цілому дотримувався партійної лінії Комінтерну. Організація занепала після підписання пакту Молотова — Ріббентропа.
Амбіджан[ред. | ред. код]
Американський комітет із поселення євреїв у Біробіджані (Амбіджан) створено 27 лютого 1934 року на зустрічі, що відбулася в готелі Ritz-Carlton[en] у Нью-Йорку[3]. На зустрічі виступили лорд Марлі, Дадлі Лі Аман[en], член парламенту від Британської лейбористської партії та головний речник проєкту Біробіджан у Сполученому Королівстві[3].
Головним американцем, який стояв за створенням нової організації, був Вільям В. Коен[en], банкір і біржовий маклер, який був конгресменом від 17-го виборчого округу Нью-Йорка від 1926 до 1928 року[3]. Коен вважав створювану Єврейську автономну область в СРСР важливим «притулком для порятунку та реабілітації багатьох тисяч євреїв, які страждають у пеклі Центральної та Східної Європи», і підтримав створення Амбіджану своїми грошима, часом, і зусиллями[3].
Амбіджан розпочав офіційну діяльність у вересні 1935 року зі створення офісу, розташованого на Медісон-авеню, 285 у Нью-Йорку[3]. Лорд Марлі став почесним президентом, а Коен — президентом організації[3].
Ключовою фігурою за лаштунками Амбіджану був Джейкоб М. Будіш, член Комуністичної партії США та співробітник Amtorg, нью-йоркського офісу радянського міністерства зовнішньої торгівлі в США[4]. Тісні зв'язки Будіша з радянським послом Олександром Трояновським і посада в апараті Комуністичної партії зробили його ідеальним каналом інформації для Амбіджану щодо подій у Радянському Союзі[4]. Влітку 1935 року Будіш вирушив у Біробіджан, щоб відвідати регіон і провести переговори з урядовцями щодо майбутньої ролі Амбіджану[5].
Після переговорів Будіша 1935 року радянська влада надала Амбіджану дозвіл продовжити зусилля щодо субсидування еміграції європейських євреїв до Біробіджану[5]. Відбір поселенців, насамперед із Польщі, Литви, Румунії та Німеччини, мав здійснити Амбіджан після консультацій із радянськими офіційними особами[5]. Амбіджан надавав грант у розмірі 350 доларів на кожну обрану сім'ю для покриття витрат на переїзд[5].
Зусилля Амбіджана залучили до його лав широкий спектр американців, зокрема значну частину середнього та вищого класів, дехто з яких були неєвреями[6]. Внесок в організації становив 5$[3].
1946 року ICOR і Амбіджан об'єдналися.
Зникнення[ред. | ред. код]
Організація не змогла протистояти антикомунізму епохи Маккарті; більш того, створення Ізраїлю 1948 року значно підвищило привабливість сіонізму як альтернативи «єврейській колонізації». Організацію розпущено 1951 року.
Див. також[ред. | ред. код]
- Всесоюзне товариство з земельного облаштування трудящих євреїв у СРСР (ОЗЕТ)
- Комітет із земельного облаштування єврейських трудящих (КОМЗЕТ)[en]
- Історія євреїв у Росії[en]
- Історія євреїв у Єврейській автономній області[en]
- Євсекція
- Єврейська територіальна організація[en]
- Єврейське колонізаційне товариство
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ch. 2, 3. Gessen, Masha (2016). «Where the Jews Aren't: The Sad and Absurd Story of Birobidzhan, Russia's Jewish Autonomous Region». New York, NY: Schocken Books.
- ↑ Oakton Community College, "Biro-Bidjan and American Support, " [Архівовано 2010-05-28 у Wayback Machine.] A Gift to Biro-Bidjan: Chicago, 1937: From Despair to New Hope. oakton.edu/ Retrieved October 16, 2010.
- ↑ а б в г д е ж Henry Felix Srebrnik, Dreams of Nationhood: American Jewish Communists and the Soviet Birobidzhan Project, 1924—1951. Brighton, MA: Academic Studies Press, 2010; pg. 33.
- ↑ а б Srebrnik, Dreams of Nationhood, pg. 36.
- ↑ а б в г Srebrnik, Dreams of Nationhood, pg. 37.
- ↑ Srebrnik, Dreams of Nationhood, pg. 34.
Література[ред. | ред. код]
- S. Almazov, 10 Years of Biro-Bidjan. New York: ICOR, 1938.
- American Committee for the Settlement of Jews in Birobidjan, Birobidjan: The Jewish Autonomous Territory in the USSR. New York: American Committee for the Settlement of Jews in Birobidjan, 1936.
- Melech Epstein, The Jew and Communism: The Story of Early Communist Victories and Ultimate Defeats in the Jewish Community, USA, 1919—1941. New York: Trade Union Sponsoring Committee, 1959.
- Henry Frankel, The Jews in the Soviet Union and Birobidjan. New York: American Birobidjan Committee, 1946.
- Nora Levin, The Jews in the Soviet Union Since 1917: Paradox of Survival: Volume 1. New York: New York University Press, 1988.
- James N. Rosenberg, How the Back-to-the-Soil Movement Began: Two Years of Blazing the New Jewish «Covered Wagon» Trail Across the Russian Prairies. Philadelphia: United Jewish Campaign, 1925.
- Henry Felix Srebrnik, Dreams of Nationhood: American Jewish Communists and the Soviet Birobidzhan Project, 1924—1951. Boston: Academic Studies Press, 2010.
- Henry Srebrnik, "Leadership and Control Within an American Jewish Communist Front: The Case of the ICOR, " Shofar, vol. 16, no. 3 (Spring 1998), pp. 103–117. In JSTOR
- Robert Weinberg, Stalin's Forgotten Zion: Birobidzhan and the Making of a Soviet Jewish Homeland: An Illustrated History, 1928—1996. Berkeley, CA: University of California Press, 1998.
Посилання[ред. | ред. код]
- Червона зірка над Біробіджаном: канадські єврейські комуністи та «Єврейська автономна область» у Радянському Союзі. BNET
- Коротка історія євреїв ICOR, єврейського сільськогосподарського поселення, названого на честь ICOR, і їх вбивства під час Другої світової війни, на сайті Яд Вашем.