Алоїз Осінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осінський.
Алоїз Осінський
Народився 4 березня 1770(1770-03-04)[1]
Помер 10 червня 1842(1842-06-10)[1] (72 роки)
Олика, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія[1]
Країна  Річ Посполита
Діяльність бібліограф, філолог, лексикограф, католицький священник, педагог, літературознавець, літературознавець
Галузь лексикографія[2] і літературознавство[2]
Знання мов польська[2]
Членство Краківське наукове товариствоd[1]
Посада єпископ
Конфесія католицька церква[2]
Рід Q124300117?
Брати, сестри Людвік Осінськийd[3]

Алоїз Осінський (пол. Aloiz[4] чи Aloizy[5] Osiński; 4 березня 1770 — 10 червня 1842, Олика, нині смт Ківерцівського району Волинської області, Україна) — римо-католицький священник (ксьондз), піяр, польський педагог, філолог, лексикограф, дослідник старопольської писемності. Луцький єпископ-суфраган.

Життєпис[ред. | ред. код]

За одними даними, народився в Холмі,[4] за іншими — у Холмській землі.[6] Батько — збіднілий шляхтич Ян Осінський, працював у м. Ополе садівником княгині, краківської каштелянової Зофії Любомирської. Мати — дружина батька Барбара Марковська.

У 1786 році вступив до ордену піярів.

Якийсь час викладав у м. Ломжа, де одним з його учнів був Ігнатій Данилович.[7] У 1806—1824 роках — викладач польської мови та літератури у Вищій Волинській гімназії та Волинському ліцеї у Крем'янці. У 1816 році став парохом у Дубні. З 1824 року проживав та працював у Вільно. 22 вересня 1831 року став ксьондзом-інфулятом в м. Олика, але у зв'язку з повстанням прибув до міста 24 вересня 1832 року. Наприкінці 1833 року отримав призначення на посаду ректора Віленської римо-католицької духовної семінарії, яку урочисто відкрив 11 лютого 1834 року. Через погане здоров'я подав у відставку з посади 7 січня 1839 року.

Написав «Міфологічний словник» у трьох томах (1806—1812). У рукописі залишився 14-томний фразеологічний словник «Багатства польської мови», окремі уривки з якого друкували в 1818 та 1835 роках.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/osinski-alojzy/
  2. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  3. ↑ Catalog of the German National Library
  4. ↑ а б Кобернюк В., Ткачов С. Осінський Алоїз… — С. 690.
  5. ↑ Alojzy Osiński h. Junosza (ID: psb.21044.6)
  6. ↑ Nowak Z. J Osiński Aloizy … — S. 332. (пол.)
  7. ↑ Turkowski T. Daniłowicz Ignacy (1787—1846) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 412. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кобернюк В., Ткачов С. Осінський Алоїз // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 690. — ISBN 966-528-199-2.
  • 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-українські культурні взаємини: краєзн.-біогр. покажч. / С. Ткачов, В. Ханас. — Т. : Джура, 1996. — 60 с
  • Nowak Z. J. Osiński Aloizy od św. Józefa h. Junosza (1770—1842) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV. — S. 332—334. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Єпископи Володимирські
1375-1425
Петро (1358 — перед 1371) • Гинко (1371—1388) • Ізидор (1375—1380) • Миколай (після 1388 (бл. 1390) — 1400) • Григорій з Бучкова (1400 — бл. 1424)
Єпископи Луцькі
1358-1946 i від 1998
Руґан (1380—1400) • Святослав (1404 — до 1409) • Збіґнєв з Лапанова (бл.1409 — 1414) • Ярослав з Любліна (1414 -) • Анджей з Плонська (1425-перед 1459) • Вацлав Рачкович (1459—1460/1462) • Ян Лосович (1463—1468) • Мартин Кречович (1468—1470? (перед 1483)) • Станіслав Ставський (1483 — бл. 1488) • Ян Пуделко-Андрушевич (1493—1499) • Войцех Радзивілл (1502—1507) • Павло-Алґімунт Гольшанський (1507—1535) • Єжи Хвальчевський (1535—1547) • Валер'ян Протасевич (1547—1555) • Ян Андрушевич (1555—1567) • Вікторин Вербицький (1567—1588) • Бернард Мацейовський (1590—1600) • Станіслав Ґомолінський (1600—1604) • Марцін Шишковський (1604—1607) • Павел Воллович (1607—1608) • Павел Волуцький (1608—1616) • Генрик Фірлей (1616—1618) • Анджей Ліпський (1618—1622) • Станіслав Лубенський (1624—1627) • Ахаци Ґроховський (1627—1633) • Богуслав Радошевський (1633—1638) • Андрій Гембицький (1638—1654) • Ян Замойський (1654—1655) • Ян Стефан Виджга (1655—1659) • Миколай Пражмовський (1659—1666) • Зиґмунт Чижовський (1666—1667) • Томаш Леженський (1667—1675) • Станіслав Домбський (1675—1682) • Станіслав Вітвіцький (1682—1688) • Боґуслав Лєщинський (1688—1691) • Францішек Міхал Пражмовський (1691—1701) • Олександр Виговський (1703—1714) • Йоахим Пшебендовський (1716—1721) • Стефан Рупневський (1721—1731) • Ян-Олександр Ліпський (1731—1736) • Анджей Станіслав Залуський (1736—1739) • Францішек Кобельський (1739—1755) • Антоній-Еразм Воллович (1755—1769) • Фелікс Турський (1769—1790) • Адам Нарушевич (1790—1796) • Каспер Цецішовський (1798—1827) • Михайло Пивницький (1827—1845) • Каспер Боровський (1848—1883) • Шимон Козловський (1883—1891) • Кирило Любовидзький (1897—1898) • Болеслав Клопотовський (1899—1901) • Кароль Недзялковський (1901—1911) • Ігнацій Дубовський (1916—1925) • Адольф Шельонжек (1925—1950) • Маркіян Трофим'як (1998—2012) • Станіслав Широкорадюк (2012—2014 апост. адм.) • Віталій Скомаровський (від 2014)
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алоїз_Осінський&oldid=42419427