Польський Михаїл Афанасійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протопресвітер Михаїл Польський
Польський Михаїл Афанасійович
Народився 6 (18) листопада 1891(1891-11-18)
станиця Новотроіцька, Лабінський повіт, Кубанська обл.
Помер 21 травня 1960(1960-05-21) (68 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія
Національність росіянин
Діяльність священослужитель РПЦЗ,
протопресвітер,
публицист,
богослов.
Alma mater Московська духовна академія (1921 р.), нелегально
Конфесія православ'я

Михаїл Афана́сійович По́льський (6 (18).11.1891 р., станиця Новотроіцька, Лабінський повіт, Кубанська область, Росія — 21.05.1960 р., Сан-Франциско, Каліфорнія, США) — священнослужитель Російської православної церкви закордоном, протопресвітер, публіцист, богослов.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

6 листопада 1891 — народився в станиці Новотроіцьій Лабинського повіту, Кубанської області в Росії у сім'ї псаломщика.

1918-го був призначений повітовим протисектанським місіонером в Ставропольській єпархії.

29 липня 1920 — висвячений на диякона, а 1 серпня цього ж року — на ієрея. Служив в клірі Петропавловскої церкви біля Преображенської застави в Москві.

1921 — вступив на навчання в нелегальну Московську духовну академію, яка після невдовзі після Жовтневого перевороту 1919 року була закрита. Відновлена 1946-го, заняття проходили неофіційно, приватним способом у професорів.

7 травня 1922 — співслужив Патріарху Тихону в храмі села Богородське під Москвою. Це була остання літургія до його арешту.

Арешт[ред. | ред. код]

1923 — за боротьбу з «обновленчеством» був арештований і 4,5 місяці провів в Московській Бутирській в'язниці. Після цього висланий до Соловецького табору особливого призначення. В таборі працював вязальщиком рибацьких сітей і рибаком на «Філімоновій тоні». 1926-го вийшов на волю.

20 грудня 1926 — засуджений на три роки заслання в Комі за статтею 58-13 УК РСФСР, відбував покарання в Усть-Сисольську.

Не визнав «Декларації» митрополита Сергія (Страгородського) 1927 року і від нього відділився. Служив як «катакомбний» священик, маючи антимінс від єпископа Платона (Руднєва).

В кінці 1929 року втікає з заслання в Комі.

Втеча з СРСР[ред. | ред. код]

1930 року нелегально жив декілька місяців у Москві, співпрацював з московськими іосифілянами, відвідав в Дівеєвому монастирі священика Павла Боротинського, а потім, за допомоги іосифлянина архітектора В. Н. Максимова, назавжди покинув СССР.

В березні цього ж року нелегально перетнув радянсько-перський кордон. При втечі взяв з собою відомості про репресованих священнослужителів Російської Православної Церкви, які пізніше використав у своїх творах.

В жовтні цього ж року прибув до Палестини, в Російську духовну місію, яка була тоді під контролем Архиєрейского Синоду Закордонної Церкви. Служив в одному із зайорданських монастирів Російської Духовної Місії в Святій Землі.

1931 року в Єрусалимі видав роботу «Положение Церкви в Советской России. Очерк бежавшего из России священника».

Его разрывающая душу искренность, поразительная ясность его взглядов, касающихся суждений о православной церкви и её путях, его неброское религиозное мужество, его описание церковной борьбы — стоят того, чтобы довериться его слову[1]

З 1934 року був настоятелем общини РПЦЗ в Бейруті. 28 квітня 1935 року зведенийв сан протоіерея.

Був учасником II Всезакордонного Церковного Собору 1938 року. Прочитав доклад «О духовном состоянии Русского народа под властью безбожников», Який був окремо виданий в Збірнику Діяній (Белград).

1938 року переїхав до Великої Британії, де до 1948 був настоятелем приходу в Лондоні в юрисдикції РПЦЗ. 1948 року переїхав до США, причислений до кафедрального собору у ім'я ікони Божої Матері «Всіх скорбящих Радість» в Сан-Франциско. 14 грудня цього ж року зведений в сан протопресвітера.

1948—1949 — на «Лос-Анджелеському процесі» — судовій справі про майно Преображенскої церкви в Лос-Анджелесі — успішно виступав як эксперт-каноніст, відстоюючи позиції РПЦЗ от посягань «Північно-Американської митрополії», яку тоді очолювава митрополит Феофіл (Пашковский). Обставини цієї справи описав в праці «Американская митрополия и дело Лос-Анджелесского прихода» (Джорданвіль, 1952).

1948 року опублікував роботу «Каноническое положение высшей церковной власти в СССР и заграницей», в якій довів канонічність Російської Православної Церкви Закордоном і неканонічність Московськоі Патріархії після Декларації митрополита Сергія 1927 року. Відповідь на неї вийшла 1960 року виданням в Парижі праці професора канонічного права С. В. Троїцького «О неправде Карловацкого раскола. Разбор книги прот. М. Польского „Каноническое положение Высшей Церковной власти в СССР и заграницей“».

З 1952 року служив старшим катедральным протоіереєм Скорбященського собору в Сан-Франциско. Відійшов від справ 1959-го.

Помер 21 травня 1960 року в Сан-Франциско (США).[2]

Публікації[ред. | ред. код]

  • Михаил Священник. Положение Церкви в Советской России: Очерк бежавшего из России священника. — Иерусалим, 1931—122 с.
  • Протопресвитер Михаил Польский. О духовном состоянии русского народа под властью безбожников. (Доклад Собору Православной Русской Зарубежной Церкви с участием клира и мирян 7-20 августа 1938 года) — Белград, 1938 — 23 с.
  • Протопресвитер Михаил Польский. О духовном состоянии русского народа под властью большевизма. — Белград, 1938.
  • Журнал «На Страже Православия.» Протопресвитер Михаил Польский. Познание Бога. — Лондон, 1939, № 1. — С. 1-16
  • Протопресвитер Михаил Польский. Современное состояние Православной Церкви в СССР. [Б. м.], 1946. 34 с.
  • Журнал Православная Русь. Рец. на кн.: Философия техники: Техника и новое миросозерцание. П. Боранецкий. Париж, 1947. 222 с. — 1948. № 15. С. 10-11.
  • Журнал Православная Русь. Рец. на кн.: К познанию Православия. Священ. К. Зайцев. Ч. 1. Шанхай, 1948. 218 с. — 1948. № 15. С. 10.
  • Журнал Православная Русь. Рец. на ст.: Бытие определяет сознание. Еп. Иоанн (Шаховской) журнал Новое русское слово. 1948. 13 июня — 1948. № 15. С. 10.
  • Журнал Православная Русь. Протопресвитер М. Польский. Церковный дневник еп. Иоанна (Шаховского) — 1948. № 10. С. 10-11
  • Протопресвитер Михаил Польский. Каноническое положение высшей церковной власти в СССР и заграницей. — Джорданвилль, 1948, 194 с.
  • Протопресвитер Михаил Польский. Американская митрополия и процесс в Лос Анжелосе. Jordanville, 1949 — 41 с.
  • Журнал Православная Русь. Протопресвитер Михаил Польский. К устройству женской обители в Нью-Джерси. — 1949. № 7-8 — С. 22
  • Протопресвитер М. Польский. Новые мученики Российские: Первое собр. материалов. — Jordanville, 1949—228 с.
  • Протопресвитер М. Польский. В защиту православной веры от сектантов. — Jordanville, 1950 — 12 с.
  • Протопресвитер М. Польский. К 25-тилетию со дня кончины Святейшего Патриарха Тихона. — журнал День русского ребенка. — San Francisco, 1950, № 17 — с. 75-79
  • Сопоставил текст А. С. Ананьин, предисл. и примечания Протопресвитера М. Польского. Четвероевангелие. Текст четырех Евангелий, поставленный параллельно в хронологическом порядке. — Jordanville, 1950—486 с.
  • Протопресвитер М. Польский. Американская митрополия и дело Лос-Анжелесского прихода. — Джорданвилль, 1952.
  • Протопресвитер М. Польский. Очерк положения Русского Экзархата Вселенской юрисдикции. — Джорданвилль, 1952 — 31 с.
  • Журнал Православная Русь. Протопресвитер М. Польский. Письмо в редакцию: О положении Западно-Европейского Экзархата. — 1952. № 20. С. 7-8
  • Журнал Церковность. Протопресвитер Михаил Польский. В защиту Православия. — Сан-Франциско, 1953. № 2. С. 3-4
  • Журнал Церковность. Протопресвитер Михаил Польский. Духовные помышления. — Сан-Франциско, 1953. № 2. С. 4
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Источник любви к ближним" . — Сан-Франциско, 1953. № 11. С. 3-4
  • Журнал Православный путь. Протоиерей М. Польский. Книга Песнь Песней Соломоновых. — 1953. С. 84-95
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Крещение Господне. — Сан-Франциско, 1953. № 2. С. 1-2
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Наш Спаситель. — Сан-Франциско, 1953. № 2. С. 2-3
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Свет Великий. — Сан-Франциско, 1953. № 7. С. 7-8
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский.Чудотворные иконы. К пребыванию «Курской-Коренной» Чудотворной иконы Богоматери в г. Сан-Франциско. — Сан-Франциско, 1953. № 7. С. 1-4
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Помощь Неба. — Сан-Франциско, 1953. № 11. С. 1-3
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Земля и Небо". — Сан-Франциско, 1954. № 1. С. 1-4
  • Журнал Православная Русь Протопресвитер М. Польский.Наука жизни": О преподавании Закона Божия. — 1954. № 19. С. 4-7
  • Журнал Наше время Протопресвитер М. Польский. По поводу одного заговора. Римо-католики и мы. — Сан-Франциско, 1954. 12-13 марта
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Почитание святых. — Сан-Франциско, 1954. № 6. С. 6-7
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Предмет пререканий. — Сан-Франциско, 1954. № 2. С. 1-4
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Великий раскол 1054 года. — Сан-Франциско, 1954. № 6. С. 1-2 (Прил.)
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Христос Воскресе! Пасха — Христос, Избавитель. — Сан-Франциско, 1954. № 4. С. 1-4
  • Журнал День русского ребенка Протопресвитер М. Польский. Соловецкий лагерь. Первые впечатления. — Вып. 18 — San Francisco, 1951. С. 252—260
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Спасительный путь. — Сан-Франциско, 1954. № 6. С. 1-5
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Троице Святая, слава Тебе! — Сан-Франциско, 1954. № 5. С. 1-4
  • Журнал Церковность. Протопресвитер М. Польский. Христос Воскресе! Да празднует же мир..: Христос бо возста, веселие вечное. — Сан-Франциско, 1955. № 2. С. 1-3
  • Журнал Православная Русь Протопресвитер М. Польский. Американский раскол. — 1955. № 11. С. 8-11
  • Протопресвитер М. Польский. Теософия и Христианство. — Сан-Франциско, 1956. 14 с.
  • Протопресвитер М. Польский. Церковная и личная политика. По поводу рецензии Еп. Иоанна (Шаховского). — Владимирский Православный Русский календарь на 1957 г. Нью-Йорк, 1956. С. 119—123
  • Протопресвитер М. Польский. Новые мученики Российские: Второй том собрания материалов. — Jordanville, 1957. 287 с.
  • Журнал Православная Русь Протопресвитер М. Польский. Мученическая кончина архиеп. Иоанна: к 25-летию её: Из готовящегося к печати третьего тома «Новомучеников» протопр. М. Польского. — 1959. № 19. С. 5-6
  • The new martyrs of Russia. — Montreal, 1972. 137 p. (Сокращенное английское издание)
  • Протопресвитер М. Польский. Патриарх Тихон: («Новые Мученики Российские» прот. М. Польского) // Владимирский Православный русский календарь на 1975 год. N. Y., 1974. С. 1-42

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ И. А. Ильин про працю «Положение Церкви в Советской России. Очерк бежавшего из России священника» протопресвітера Михаїла Польського
  2. ↑ http://www.eshatologia.org/879-protopresviter-mihail-polskiy.html (відвідано 23.07.2016) Протопресвітер Михаїл Польський

Джерела[ред. | ред. код]

  • Священник Михаил Положение церкви в Советской России. — Иерусалим, 1933 г., Санкт-Пербург, 1995 г. — 122 с.
  • Протопресвитер М. Польский. Новые мученики Российские: Первое собр. материалов. — Jordanville, 1949—228 с.
  • Протопресвитер М. Польский. Новые мученики Российские: Второй том собрания материалов. — Jordanville, 1957. 287 с.
  • Протопресвитер М. Польский. Каноническое положение высшей церковной власти в СССР и заграницей. — Джорданвилль, 1948, 194 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Польський_Михаїл_Афанасійович&oldid=26390311