Портбоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портбоу
Portbou
Герб Портбоу Прапор Портбоу
Район Алт-Ампурда у Каталонії Місто Портбоу у районі Алт-Ампурда
Головні дані
Країна Іспанія
Авт. область Каталонія
Провінція Провінція Жирона
Girona
Район Алт-Ампурда
Alt Empordà
Райони у місті 2
Населення 1.307 осіб
Рік опитування 2007 р.
Самоназва portbouenc, portbouenca
Площа 9,2 км²
Щільн. насел. 141,8 осіб/км²
Вис. над рівн. моря 28 м
Геогр. коорд. 42°25′ пн. ш. 3°09′ сх. д. / 42.417° пн. ш. 3.150° сх. д. / 42.417; 3.150Координати: 42°25′ пн. ш. 3°09′ сх. д. / 42.417° пн. ш. 3.150° сх. д. / 42.417; 3.150
Фото

Залізнична станція у м. Портбоу
Міська влада
Вебсторінка http://www.portbou.cat
Міський голова Antoni Vega Cané PSC

Портбо́у[1] (кат. Portbou, вимова літературною каталанською мовою [pɔɾ'bɔw]) — муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії. Знаходиться у районі (кумарці) Алт-Ампурда провінції Жирона, згідно з новою адміністративною реформою перебуватиме у складі Баґарії (округи) Жирона.

Населення[ред. | ред. код]

Населення міста (у 2007 році) становить 1.307 осіб (з них менше 14 років — 7,1 %, від 15 до 64 — 62,8 %, понад 65 років — 30,1 %). У 2006 році народжуваність склала 6 осіб, смертність — 16 осіб, зареєстровано 0 шлюбів. У 2001 році активне населення становило 605 осіб, з них безробітних — 60 осіб.

Серед осіб, що проживали на території міста у 2001 році, 943 народилися в Каталонії (з них 727 осіб у тому самому районі, або кумарці), 398 осіб приїхало з інших областей Іспанії, а 57 осіб приїхало з-за кордону.

Університетську освіту має 6,4 % усього населення.

У 2001 році нараховувалося 596 домогосподарств (з них 31,5 % складалися з однієї особи, 29 % з двох осіб,19,8 % з 3 осіб, 14,3 % з 4 осіб, 4 % з 5 осіб, 1,2 % з 6 осіб, 0 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0 % з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 році працювало у таких сферах діяльності: у сільському господарстві — 1,1 %, у промисловості — 6,4 %, на будівництві — 7,9 % і у сфері обслуговування — 84,6 %.

У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 518 осіб, поза районом — 150 осіб.

Безробіття[ред. | ред. код]

У 2007 році нараховувалося 39 безробітних (у 2006 році — 30 безробітних), з них чоловіки становили 56,4 %, а жінки — 43,6 %.

Економіка[ред. | ред. код]

Підприємства міста[ред. | ред. код]

Промислові підприємства[ред. | ред. код]

Промислові підприємства міста, за сферою діяльності
Рік 2002 2001
Енергетичні та водні ресурси 14,3 % 12,5 %
Хімія та метали 0 % 0 %
Переробка металів 28,6 % 37,5 %
Продукти харчування 14,3 % 12,5 %
Текстиль 0 % 0 %
Виробництво меблів, видання 42,9 % 37,5 %
Інше 0 % 0 %
Усього підприємств 7 8
 

Роздрібна торгівля[ред. | ред. код]

Підприємства роздрібної торгівлі міста, за сферою діяльності
Рік 2002 2001
Продукти харчування 40 % 44,4 %
Одяг та взуття 11,1 % 8,9 %
Товари для дому 4,4 % 4,4 %
Книги та періодичні видання 0 % 0 %
Промислова хімічна продукція 13,3 % 8,9 %
Продукція, пов'язана з транспортними засобами 0 % 0 %
Інше 31,1 % 33,3 %
Усього підприємств 45 45
 

Сфера послуг[ред. | ред. код]

Підприємства міста, що працюють у сфері послуг, за діяльністю
Рік 2002 2001
Гуртова торгівля 1,7 % 1,6 %
Готелі та готельний бізнес 45 % 45,3 %
Транспорт та зв'язок 15 % 14,1 %
Посередницькі фінансові послуги 5 % 6,2 %
Послуги підприємствам 1,7 % 1,6 %
Послуги фізичним особам 23,3 % 25 %
Нерухомість та ін. 8,3 % 6,2 %
Усього підприємств 60 64
 

Житловий фонд[ред. | ред. код]

У 2001 році 5,9 % усіх родин (домогосподарств) мали житло метражем до 59 м², 39,1 % — від 60 до 89 м², 45,3 % — від 90 до 119 м² і 9,7 % — понад 120 м².

З усіх будівель у 2001 році 19,4 % було одноповерховими, 41,4 % — двоповерховими, 23,1 % — триповерховими, 9 % — чотириповерховими, 3,7 % — п'ятиповерховими, 2,1 % — шестиповерховими, 0,8 % — семиповерховими, 0,5 % — з вісьмома та більше поверхами.

Автопарк[ред. | ред. код]

Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
Рік 2006 2005
Приватні автомобілі 71,7 % 72,8 %
Мотоцикли 9 % 8,2 %
Вантажівки 17 % 16,9 %
Трактори 0,3 % 0,3 %
Автобуси та ін. 1,9 % 1,8 %
Усього автомобілів 876 шт. 894 шт.
 

Вживання каталанської мови[ред. | ред. код]

У 2001 році каталанську мову у місті розуміли 98,6 % усього населення (у 1996 році — 97,9 %), вміли говорити нею 84,3 % (у 1996 р. — 81,7 %), вміли читати 84 % (у 1996 р. — 78,2 %), вміли писати 42,6 % (у 1996 р. — 43,6 %). Не розуміли каталанської мови 1,4 %.

Політичні уподобання[ред. | ред. код]

У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 році взяло участь 684 особи (у 2003 році — 853 особи). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Вибори до Парламенту Каталонії
Рік 2006 2003
Конвергенція та Єднання (CiU) 31,3 % 37,4 %
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 34,1 % 33,4 %
Народна партія (PP) 8 % 9 %
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 6,3 % 4,1 %
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 15,9 % 14,9 %
Громадянська партія (C's) 0,4 % 0 %
Інші 3,9 % 1,2 %
 

У муніципальних виборах у 2007 році взяло участь 864 особи (у 2003 році — 938 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Муніципальні вибори
Рік 2007 2003
Конвергенція та Єднання (CiU) 44,8 % 52 %
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 34 % 36,5 %
Народна партія (PP) 0 % 2,1 %
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 0 % 0 %
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 21,2 % 9,4 %
Громадянська партія (C's) 0 % 0 %
Інші 0 % 0 %
 

Історія та культура[ред. | ред. код]

1992 року у Портбоу було знято біографічний фільм «Останній рубіж»[es] (ісп. La última frontera) про літературного критика та філософа, Вальтера Беньяміна, що помер у цьому місці. Режисером стрічки був Мануеля Куссо-Феррера[es], головні ролі виконали Кім Лечіа[ca] та італійська акторка Франческа Нері у ролі Асі Лацис, коханки Беньяміна.[2]

Персоналії[ред. | ред. код]

Померли
  • Вальтер Беньямін (1892—1940) — німецький інтелектуал єврейського походження, літературний критик, філософ, соціолог, перекладач, радіоведучий та есеїст.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Портбоу // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  2. Ros Elianne (6 травня 1991). Los últimos días de Walter Benjamin, llevados al cine [Останні дні Вальтера Беньяміна, зняті у фільмі]. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 11 грудня 2021.