Вальтер Беньямін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Беньяміна при вході в будівлю Фонду Беньяміна в Порбоу, Каталонія.

Ва́льтер Бе́ндікс Ше́нфліс Бе́ньямін (нім. Walter Bendix Schönflies Benjamin; *15 липня 1892, Берлін — †26 вересня 1940, Порбоу) — німецько-єврейський інтелектуал, літературний критик, філософ, соціолог, перекладач, радіоведучий та есеїст. Його праці, що поєднують історичний матеріалізм, німецький ідеалізм та єврейський містицизм, здійснили значний і впливовий внесок у естетичні теорії та західний марксизм, їх часто асоціюють із франкфуртською школою критичної теорії.

Як літературного критика, його найбільшими працями були есеї про роман Ґете Die Wahlverwandtschaften, про твори Франца Кафки та Карла Крауса, про оповідання Ніколая Лєскова, праці Марселя Пруста та, можливо, найбільш істотно, про поезію Шарля Бодлера, а також теорія перекладу. Також він виконав чималі переклади на німецьку мову розділу Tableaux Parisiens з «Квітів зла» Бодлера, а також частини «В пошуках утраченого часу» Пруста.

Його звернення до марксизму у 1930-ті частково було пов'язане із впливом Бертольта Брехта, чия критична естетика розробила епічний театр та його ефект відчуження (Verfremdungseffekt). Ранні впливи пов'язані з постаттю його друга Ґершома Шолема, засновником академічних студій кабали та єврейського містицизму.

Під впливом швейцарського антрополога Йоганна Якоба Бахофена(1815–1887) Вальтер Беньямін вигадав термін «auratic perception» нім, яким позначав естетичну здібність, з допомогою якої цивілізація може відновити значення міфу. Праці Беньяміна часто цитують у академічних та літературних студіях, особливо «Завдання перекладача» (1923) та «Мистецька робота в епоху механічного відтворення» (1936).

Праці[ред.ред. код]

Прижиттєві видання[ред.ред. код]

  • Begriff der Kunstkritik in der deutschen Romantik. Verlag A. Francke, Bern 1920, 111s.
  • Charles Baudelaire, Tableaux Parisiens. Deutsche Übertragung mit einem Vorwort über die Aufgabe des Übersetzers, französisch und deutsch, Verlag von Richard Weißbach, Heidelberg 1923, XVII+67s.
  • Einbahnstraße. Rowohlt, Berlin 1928, 83s.
  • Ursprung des deutschen Trauerspiels. Rowohlt, Berlin 1928, 258s.
  • Deutsche Menschen. Eine Folge von Briefen. Auswahl und Einleitungen von Detlef Holz [Pseudonym]. Vita Nova Verlag, Luzern 1936, 116s, Auflage: 500 Expl.

Вибране та Повне зібрання творів[ред.ред. код]

  • Schriften. Hrsg. von Theodor W. Adorno und Gretel Adorno unter Mitwirkung von Friedrich Podszus. 2 Bände. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1955
  • Illuminations. Walter Benjamin: Essays and Reflections. Vorwort, Bearbeitung und Hrsg. Hannah Arendt. Schocken Verlag, New York 1969, ISBN 0-8052-0241-2
  • Gesammelte Schriften. Unter Mitwirkung von Theodor W. Adorno und Gershom Scholem hrsg. von Rolf Tiedemann und Hermann Schweppenhäuser. Bände I–VII, Suppl. I–III (in 17 Bänden gebunden). 1. Auflage, Suhrkamp, Frankfurt am Main 1972–1999. Revidierte Taschenbuch-Ausgabe: Bände I–VII (in 14 Bänden gebunden), Suhrkamp, Frankfurt am Main 1991
    • Band I/1: Abhandlungen, S. 1–430.
      Der Begriff der Kunstkritik in der deutschen Romantik; Goethes Wahlverwandtschaften; Ursprung des deutschen Trauerspiels; Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit, Erste und Zweite Fassung
    • Band I/2: Abhandlungen, S. 435–796.
      Charles Baudelaire. Ein Lyriker im Zeitalter des Hochkapitalismus, 3 Teile: Das Paris des Second Empire bei Baudelaire, Über einige Motive bei Baudelaire, Zentralpark; Über den Begriff der Geschichte; Selbstanzeige der Dissertation; L'œuvre d'art à l'époque de sa reproduction mécanisée; Notes sur les Tableaux parisiens de Baudelaire.
    • Band I/3: Abhandlungen, S. 797–1272. Anmerkungen der Herausgeber
    • Band II/1: Aufsätze, Essays, Vorträge, S. 1–406.
    • Band II/2: Aufsätze, Essays, Vorträge, S. 407–813.
    • Band II/3: Aufsätze, Essays, Vorträge, S. 815–1526.
    • Band III: Kritiken und Rezensionen, 727 S.
      Kritiken und Rezensionen 1912–1939/1940; Anhang: Entwürfe zu Rezensionen; Vorschläge für den Besprechungsteil der Zeitschrift für Sozialforschung
    • Band IV/1: Kleine Prosa/ Baudelaire Übertragungen, S. 1–605.
    • Band IV/2: Kleine Prosa/ Baudelaire Übertragungen, S. 607–1108.
      Illustrierte Aufsätze; Hörmodelle; Geschichten und Novellistisches; Miszellen
    • Band V/1: Das Passagen-Werk, S. 1–654.
    • Band V/2: Das Passagen-Werk, S. 655–1350.
    • Band VI: Fragmente, Autobiographische Schriften, 840 S.
      Zur Sprachphilosophie und Erkenntniskritik; Zur Geschichtsphilosophie und Erkenntniskritik; Lebensläufe; Aufzeichnungen 1906–1932; Berliner Chronik um Neunzehnhundert
    • Band VII/1: Nachträge, S. 1–519.
    • Band VII/2: Nachträge, S. 525–1024.
    • Supp. I: Kleinere Übersetzungen. Tristan Tzara, D'Annunzio, Aragon, Proust, Léon Bloy, Adrienne Monnier, Saint-John Perse, Balzac, Jouhandeau, 457 S.
    • Supp. II: Marcel Proust, Im Schatten der jungen Mädchen, 535 S.
    • Supp. III: Übersetzung (mit Franz Hessel): Marcel Proust, Guermantes, 596 S.
  • Écrits français. Présentés et introduits par Jean-Maurice Monnoyer. Gallimard, Paris 1991
  • Briefe. Hrsg. und mit Anmerkungen versehen von Gershom Scholem und Theodor W. Adorno. 2 Bände. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1955.
  • Gesammelte Briefe. Hrsg. vom Theodor-W.-Adorno-Archiv. 6 Bände, hrsg. von Christoph Gödde und Henri Lonitz. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1995–2000
  • Werke und Nachlaß. Kritische Gesamtausgabe. Herausgegeben von Henri Lonitz und Christoph Gödde. 21 Bände (geplant), Suhrkamp, Frankfurt am Main/Berlin seit 2008

Окремі видання[ред.ред. код]

  • Zur Kritik der Gewalt. In: Archiv für Sozialwissenschaften und Sozialpolitik. 1921 (pdf)
  • Goethes Wahlverwandtschaften. In: Neue Deutsche Beiträge. 1924/1925
  • Der Surrealismus. In: Die literarische Welt. 1929
  • Zum Bilde Prousts. In: Die literarische Welt. 1929
  • Karl Kraus. In: Frankfurter Zeitung. 1931
  • Franz Kafka. Zur zehnten Wiederkehr seines Todestages. Auszüge in: Jüdische Rundschau. 21. Dezember und 28. Dezember 1934
  • Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit (vier Fassungen 1935-1939). In: Zeitschrift für Sozialforschung. 1936 [franz. Übers.]
  • Der Erzähler. Betrachtungen zum Werk Nikolai Lesskows. In: Orient und Occident. 1936
  • Eduard Fuchs, der Sammler und der Historiker. In: Zeitschrift für Sozialforschung. 1937
  • Über einige Motive bei Baudelaire. In: Zeitschrift für Sozialforschung. 1939
  • Über den Begriff der Geschichte (1940). In: Walter Benjamin zum Gedächtnis. 1942; Die Neue Rundschau. 1950
  • Das Passagen-Werk (1928–1929, 1934–1940), hrsg. von Rolf Tiedemann, 2 Bände, Suhrkamp Frankfurt am Main 1983 [Taschenbuchausgabe]
  • Berliner Kindheit um Neunzehnhundert (1932–1934/1938). Mit einem Nachwort von Theodor W. Adorno und einem editorischen Postskriptum von Rolf Tiedemann. Fassung letzter Hand und Fragmente aus früheren Fassungen. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1987
    • Berliner Kindheit um Neunzehnhundert. Gießener Fassung, hrsg. und mit einem Nachwort von Rolf Tiedemann. Suhrkamp, Frankfurt am Main 2000

Повна бібліографія[ред.ред. код]

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Вальтер Беньямін. Вибране / Пер. з нім. Юрій Рибачук, Наталя Лозинська - Львів: «Літопис», 2002. - 214 с. ISBN 966-7007-64-1
  • Вальтер Беньямін. Щодо критики насильства / Пер. з нім. Ігор Андрущенко - Київ: «Грані-Т», 2012. - 312 с. ISBN 978-966-465-375-3

Література[ред.ред. код]

  • Володимир Єрмоленко. Оповідач і філософ. Вальтер Беньямін та його час. — Київ: «Критика», 2011. — 280 с.

Посилання[ред.ред. код]