Пісня про Роланда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пісня про Роланда
Rolandfealty.jpg
Роланд отримує меч Дюрандаль з рук Карла Великого
Оригінал фр. La Chanson de Roland
Жанр героїчний епос, епічна поема
Автор точне авторство не встановлено
Мова старофранцузька
Написаний середина XII ст.
Переклад Василь Щурат, Ігор Качуровський, Богдан Лончина, Вадим і Нінель Пащенки; уривки поеми перекладали Р.Кухар, М.Терещенко

Пі́сня про Рола́нда (фр. «Chanson de Roland») — героїчний епос французького середньовіччя, що належить до циклу поем «Chanson de geste» (пісні про діяння).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Найбільш рання з редакцій, що дійшли, — Оксфордська (близько 1170).

Історичну основу її складає епізод розгрому басками у Ронсевальській ущелині в Піренеях (778) ар'єргарду військ Карла Великого, що відступали з Іспанії, на чолі з Роландом. У поемі баски-християни замінені маврами-мусульманами, події виявилися перенесеними в обстановку феодального суспільства X—XII ст.

Уперше «Пісня» надрукована в Парижі в 1837.

Італійські поети Л.Пульчі, М.Боярдо й Л.Аріосто в своїх поемах переробляли оповіді про Роланда у дусі гуманістичних ідей Відродження.

Історія створення[ред.ред. код]

У своєму описі битви при Гастінгсі в 1066 році, створеному до 1127 року, Вільям Мальмсберійский розповідає, що перед битвою була виконана cantilena Rollandi, пісня про Роланда, «щоб прикладом войовничого мужа надихнути бійців». Вас додає до цього, що її співав Тайлефер, який просив для себе честі завдати першого удару ворогові.

Найбільш рання з редакцій «Пісні», що дійшли до нашого часу, — Оксфордський рукопис, написаний близько 1170 року або 1180 року англо-норманським діалектом старофранцузької мови. Зараз рукопис зберігається в Бодліанськькій бібліотеці в Оксфорді. Припускають, що цей рукопис був своєрідною «шпаргалкою» і використовувався для того, аби при потребі освіжити пам'ять співака. [1]

Сюжет[ред.ред. код]

Після успішного семирічного походу в мавританську Іспанію імператор франків Карл Великий завойовує всі міста сарацинів, крім Сарагоси, де править цар Марсилій. Маври, представлені в поемі язичниками, скликають раду у Марсілія і вирішують відправити до Карла послів. Посли пропонують французам багатства і кажуть, що Марсилій готовий стати васалом Карла. На раді у франків бретонський граф Роланд відкидає пропозицію сарацинів, але його недруг граф Ганелон (варіант: Ганелон) наполягає на іншому рішенні і їде як посол до Марсилія, задумуючи знищити Роланда. Ганелон налаштовує Марсилія проти Роланда та 12 перів Франції.

Ганелон радить Марсилію напасти на ар'єргард армії Карла Великого. Повернувшись до табору, зрадник каже, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають командувати ар'єргардом, і він бере з собою тільки 20 тисяч чоловік.

У результаті зради графа Ганелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині й вступає в бій з переважаючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється пристати на пораду друзів і покликати підмогу, поки не пізно. Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники — граф Олів'єр, Готьє де л'Ом і архієпископ Турпін (турпеї) — відбивають численні атаки маврів, але, врешті-решт, гинуть.

Загибель Роланда. Ілюстрація Жана Фуке, бл.1455-1460

Карл занадто пізно зауважує недобре і повертається в Ронсеваль. Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Ганелона у зраді. Той заявляє, що не винен у зраді та з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні обвинувачення б'ється граф Тьєррі. Він перемагає Пінабеля і Ганелон разом зі всією своєю сім'єю гине.

Українські переклади[ред.ред. код]

Перший повний переклад «Пісні про Роланда» зробив Василь Щурат. Він переклав «Пісню» п’ятистопним ямбом без відтворення асонансів, майже повністю римованою. Вперше переклад був опублікований у 1884 р. в журналі «Життя і слово»; 1895 р. у Львові вийшло перше видання окремою книжкою, друге доповнене і перероблене видання — також у Львові в 1918 році. Згодом переклад «Пісні» Василя Щурата виходив у 1957 та 1962 роках — у збірках творів поета. В останньому виданні, оригінальний текст перекладу був наближений до тодішнього правопису — питомо українські слова замінено ближчими до російської мови відповідниками.[2]

Другий повний переклад «Пісні про Роланда» — у прозовому переказі — виконав Богдан Лончина[3]. Його опубліковано в 1971 році в Римі. Критики відзначають його низьку якість[4].

Третій повний переклад здійснили Вадим та Нінель Пащенки («Либідь», 2003).

Уривки з «Пісні про Роланда» перекладали Р. Кухар, Микола Терещенко та ін.

У 2008 році видавництво «Астролябія» видало «Пісню про Ролянда», яку зі старофранцузької мови розміром оригіналу переклав Ігор Качуровський.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Книга: Боура С. М.: Героїчна поезія, с. 60.
  2. Ігор Качуровський. Пісня про Ролянда в українському перекладі Василя Щурата // Ігор Качуровський. 150 вікон у світ (з бесід трансльованих по Радіо «Свобода»). — Київ: «Вид.дім Києво-Могилянська академія», 2008. — 462 с., С.239-247.
  3. Повний текст перекладу онлайн
  4. Ігор Качуровський, там само.

Джерела та література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]