Радикал (хімія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Радикали (рос. радикал, англ. radical, нім. Radikal n) та вільні радикали в хімії —
- 1) Парамагнітна частинка (атоми або молекули) з неспареним електроном на зовнішній атомній або молекулярній орбіталі. Може бути нейтральним або нести позитивний чи негативний заряд. У залежності від характеру орбіталі, яку займає неспарений електрон, розрізняють π-радикали і σ-радикали. У залежності, від природи центрального атома (атома з найбільшою спіновою густиною) розрізняють С-, О-, N- та інші атомоцентровані радикали.
- 2) Стійка група атомів, яка в хімічних реакціях без змін переходить з однієї сполуки в іншу.
Зміст |
[ред.] Вільні радикали
Вільний радикал (рос. радикал свободный, англ. free radical, нім. freies Radikal n) – радикал, який не входить у радикальну пару. Р.в. можуть виникати під дією тепла, каталізаторів, УФ- та радіаційного випромінення, інших впливів на молекули. Характерна особливість Р.в. – висока хім. активність, обумовлена наявністю вільних валентностей (неспарених електронів). Більшість Р.в. мають малу тривалість життя (на рівні декількох мс). Р.в. відіграють важливу роль у гетерогенному каталізі, ферментативних процесах у живих організмах, у реакціях горіння та вибуху, у важливих пром. процесах – крекінгу, піролізу, полімеризації, процесах, які включають механохімічну активацію та ін. Р.в. з кінетичною енергією, яка набагато перевищує певне середнє значення, притаманне для нього, називають г а р я ч и м р а д и к а л о м.
[ред.] Радикали у хімічних реакціях
Неспаровані електрони зазвичай є надзвичайно активними, тому радикали беруть участь в багатьох хімічних реакціях. Радикали грають важливу роль в горінні, атмосферній хімії, хімії плазми, реакціях полімеризації, біохімічних та інших хімічних процесах, зокрема метаболізмі живих організмів, включаючи багато процесів фізіології людини. Наприклад, супероксид і оксид азоту регулюють багато біологічних процесів, наприклад регулювання судинного тонусу.
Терміни «радикал» і «вільний радикал» іноді використовуються рівнозначно, проте радикал може бути зв'язаний за рахунок ван-дер-вальсівських або інших нековалентних зв'язків. Історично термін «радикал» також використовувался для опису частин молекули, особливо коли вони залишаються незмінними під час реакцій, таке визначення все ще можна знайти у старих підручниках. Наприклад, метиловий спирт описувався як складова метилового і гідроксильного радикалів. Жоден з цих «радикалів» не був радикалом у сучасному хімічному сенсі, оскільки вони були постійно зв'язані і не мали неспарованих електронів. У мас-спектрометрії, проте, ці групи відділяються у вигляді радикалів під градом високоенергійних елестронів та можуть спостерігаються як окремі частинки.
Перший органічний вільний радикал, трифенілметиловий радикал був ідентифікований Мозесом Гомбергом в 1900 році в Університеті Мічигану.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
