Цигани на Закарпатті
Цигани (роми) на Закарпатті — п'ятий за чисельністю народ Закарпатської області. За даними перепису населення 2001 року їх налічувалося 14 тис. (1,1% населення області), що становило майже 30% циганського населення України. За неофіційними оцінками закарпатських експертів їх кількість на Закарпатті може сягати 40-50 тис. (3,2 — 4,0% населення). Основним місцем проживання закарпатських циган є рівнинні райони області (Берегівський, Мукачівський, Ужгородський).[1][2]
Динаміка чисельності[ред. | ред. код]
Згідно з даними перепису 2001 р. на території Закарпатської області мешкало 14 тис. циган за національністю. Проте реальна їх чисельність є вищою, оскільки значна частина циган вказує українську або угорську національність.
Так, соціально-демографічне обстеження умов життєдіяльності ромів Закарпаття, проведене на початку 1990-х років, виявило їх фактичну чисельність у понад 20 тис. осіб, або 1,6% населення області, що майже на 8 тис. більше ніж за даними перепису 1989 р.[3] За даними подворових медичних обходів, чисельність циганського населення Закарпаття на початку 2012 року оцінювалася у 39 270 осіб, або 3,1% населення області.[4]
Динаміка чисельності циганського населення Закарпатської області за даними переписів:[5][1][6]
Розселення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року, з 14004 циган області, понад 79% проживали у містах і районах Ужгородському, Берегівському та Мукачівському. Зокрема у м. Ужгород і районі — 4727 (33,8% загальної чисельності в області), у м. Берегове і районі — 3906 (27,9%), у м. Мукачево та районі — 2444 (17,5%).[7]
За даними перепису 1989 р. у містах та селищах проживали 7 551 з 12 131 циган Закарпатської області, або 62,2%. За 1989-2001 рр. чисельність міських циган в області зменшилася на 5,3%, тоді як кількість сільських збільшилася на 49,7%. у 2001 р. у містах мешкали 7149 з 14004 циган області (51,0%), найбільше — в Ужгороді (1705), Берегові (1695) та Мукачево (1130).[8][7]
Розселення циган у районах та містах Закарпатської області за переписом 2001 рр:[1][7]
| чисельність циган | частка у населенні, % | |
|---|---|---|
| Берегове | 1 695 | 6,4 |
| Хуст | 122 | 0,4 |
| Мукачево | 1 130 | 1,4 |
| Ужгород | 1 705 | 1,5 |
| Берегівський район | 2 211 | 4,1 |
| Хустський район | 1 | 0,0 |
| Іршавський район | 167 | 0,1 |
| Мукачівський район | 1 314 | 1,3 |
| Великоберезнянський район | 452 | 1,6 |
| Виноградівський район | 920 | 0,8 |
| Міжгірський район | 118 | 0,2 |
| Перечинський район | 138 | 0,4 |
| Рахівський район | 163 | 0,2 |
| Свалявський район | 800 | 1,4 |
| Тячівський район | 45 | 0,0 |
| Ужгородський район | 3 022 | 4,1 |
| Воловецький район | 1 | 0,0 |
| Закарпатська область | 14 004 | 1,1 |
Домогосподарства[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року, у Закарпатській області налічувалося 2327 мононаціональних циганських домогосподарств з 12390 особами (88,5% циганського населення Закарпаття). Середній розмір циганського домогосподарства становив 5,6 осіб (середнє по регіону — 3,9 осіб), що є найвищим показником серед всіх найбільших національностей не тільки Закарпатської області, але й всієї України.[9]
Динаміка чисельності мононаціональних циганських домогосподарств Закарпатської області за даними переписів:[9]
| рік | чисельність | середня величина |
|---|---|---|
| 1979 | 1 041 | 4,6 |
| 1989 | 1 961 | 5,2 |
| 2001 | 2 181 | 5,6 |
| всього індивідуальних домогосподарств |
в них членів | середній розмір, осіб | ||
| без врахування д-ств з 1 особи |
з врахуваннямд-ств з 1 особи | |||
| мононаціональні домогосподарства | 329 742 | 1 104 312 | 3,9 | 3,3 |
| українці | 274 536 | 927 433 | 3,9 | 3,4 |
| угорці | 37 762 | 120 934 | 3,7 | 3,2 |
| румуни | 7 745 | 29 393 | 4,1 | 3,8 |
| росіяни | 5 510 | 10 733 | 2,7 | 1,9 |
| цигани | 2 327 | 12 390 | 5,6 | 5,3 |
| словаки | 705 | 1 260 | 2,8 | 1,8 |
| німці | 427 | 908 | 3,2 | 2,1 |
| білоруси | 188 | 298 | 2,9 | 1,6 |
| всі домогосподарства | 366 870 | 1 246 104 | 3,9 | 3,4 |
Мова[ред. | ред. код]
Закарпаття є єдиним регіоном України, де циганська мова є рідною для незначної частки циганського населення (20,5%). Рідною мовою більшості циган Закарпаття є угорська, яку назвали рідною майже 2/3 ромів області. Майже виключно угорськомовними є цигани Берегівського та Мукачівського районів, а також міст Берегове та Мукачево. Циганськомовні цигани переважають в Ужгороді, Хусті та частині населених пунктів Ужгородського та Виноградівського районів (напр., Середньому, Підвиноградові). Повністю україномовними є цигани Великоберезнянського та деяких інших гірських районів області. У Перечинському районі у населених пунктах Порошково та Тур'ї Ремети проживають волохи, етнічна група змішаного румунського і циганського походження, які розмовляють діалектом румунської мови.[10]
Рідна мова циган Закарпаття за даними переписів населення, %[11][8][6]
| 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|
| угорська | 73,4 | 65,7 | 62,3 |
| циганська | 21,6 | 20,5 | 20,5 |
| українська | 4,3 | 12,3 | 16,7 |
| російська | 0,6 | 1,0 | 0,2 |
Рідна мова циган Закарпаття за переписом 2001 р., %[7][1][12]
| чисельність циган |
українська | угорська | російська | циганська та інші | |
|---|---|---|---|---|---|
| Берегове | 1695 | 0,2 | 99,2 | 0,1 | 0,5 |
| Хуст | 122 | 9,0 | 91,0 | ||
| Мукачево | 1130 | 9,2 | 87,3 | 3,6 | |
| Ужгород | 1705 | 8,6 | 5,2 | 0,6 | 86,6 |
| Берегівський район | 2211 | 0,7 | 98,1 | 0,5 | 0,6 |
| Хустський район | 1 | 100,0 | |||
| Іршавський район | 167 | 92,8 | 7,2 | ||
| Мукачівський район | 1314 | 2,2 | 92,6 | 0,1 | 5,1 |
| Великоберезнянський район | 452 | 99,6 | 0,4 | ||
| Виноградівський район | 920 | 51,4 | 15,0 | 33,6 | |
| Міжгірський район | 118 | 100,0 | |||
| Перечинський район | 138 | 65,9 | 34,1 | ||
| Рахівський район | 163 | 1,8 | 99,2 | ||
| Свалявський район | 800 | 95,9 | 4,1 | ||
| Тячівський район | 45 | 77,8 | 22,2 | ||
| Ужгородський район | 3022 | 1,6 | 80,2 | 0,1 | 18,1 |
| Воловецький район | 1 | 100,0 | |||
| Закарпатська область | 14004 | 16,7 | 62,3 | 0,2 | 20,5 |
 |
 |
 |
|||
| Угорська мова | Циганська мова | Українська мова |
Освіта[ред. | ред. код]
Циганське населення Закарпатської області характеризується дуже низьким рівнем освіти. Значна частина їх є неграмотною та не має жодної освіти.[13] За даними перепису 2001 р. серед закарпатських ромів вищу освіту мали 0,02% населення, середньо спеціальну 0,2%, середню 3,8%, неповну середню 17,1%. Лише початкову освіту мали 49,3% циган Закарпаття, а понад 25% не мали жодної освіти.[14]
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Музичний фольклор ромів Закарпаття / В. Пап, Е. Пап. – Ужгород : РІК-У, 2018. – 154 с. – ISBN 617-7692-08-8.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Про кількість та національний склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- ↑ Незручні сусіди — Український Тиждень (29 жовтня 2010)
- ↑ Ємець Г. С. Циганське населення Закарпаття / Г. С. Ємець, Б. І. Дяченко. — Ужгород: Карпати, 1993
- ↑ Туберкульоз в Закарпатській області (аналітично-статистичний довідник за 2005–2011 роки) / Скрип В. В., Марковцій Л. Ю. — Ужгород. 2012
- ↑ Перепис 1959/1989: Західні області. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 31 грудня 2013.
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б в г д Molnár József – Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою за переписом 2001 року. Закарпатська область
- ↑ а б в Збірник «Домогосподарства України. Домогосподарства за розміром та характеристикою членів домогосподарств» за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- ↑ Волохи йдуть — Україна молода
- ↑ Перепис 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 грудня 2013.
- ↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою за районами Закарпатської області[недоступне посилання]
- ↑ Освіта ромів: вирватися із замкненого кола. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Ілдіка Орос. Забезпечення розвитку освіти засобами національно-культурних традицій національних меншин у Закарпатській області
Посилання[ред. | ред. код]
- Циганське населення Закарпаття / Г.С. Ємець, Б.І. Дяченко. - Ужгород : Карпати, 1993