Іршавський район

Іршавський район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Закарпатська область
Код КОАТУУ:	2121900000
Утворений:	22 січня 1946 року
Населення:	▲ 99 056 (на 1.09.2011)
Площа:	944.47 км²
Густота:	104.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-3144
Поштові індекси:	90100—90156
Населені пункти та ради
Районний центр:	Іршава
Міські ради:	1
Сільські ради:	25
Міста:	1
Села:	46
Мапа району
Районна влада
Адреса:	90100, Закарпатська обл., Іршавський район, м. Іршава, пл. Народна, 3, 2-37-10
Голова РДА:	Устич Василь Іванович
Голова РР:	Станко Петро Іванович

Ірша́вський райо́н — район у центральній частині Закарпатської області. Район налічує 47 населених пунктів, які входять до складу 1-ї міської і 25-ти сільських рад. 90% населення складають сільські жителі, 98.1% — українці. Серед неукраїнського населення — росіяни (0.9), угорці (0.3), словаки (0.3). Іршавський район межує на сході з Міжгірським, на південному сході з — Хустським, на півдні та південному заході — з Виноградівським та Берегівським, на заході — з Мукачівським і на півночі з Свалявським районами Закарпатської області.

Географія

Район розташований у центральній частині Закарпатської області. У географічному відношенні Іршавська улоговина розміщена посередені вулканічного хребта між Великим Долом, Гатським відрогом і масивом Тупий. Центральна частина лежить на абсолютній висоті 133-135 м. Плоске дно улоговини представляє собою тераси рік Іршавки і Боржави. Передгірська і гірська частини представлені схилами різної крутизни і експозиції. Найвища точка району г. Бужора (1081 м.) Більша частина території лежить у долині річки Боржава, у передгір’ї Карпат.

Історія

Іршавський район утворений у 1946 році. До того населені пункти району входили до Мараморозької, Березької, та Угочанської жупи. Заселення території, що входить до Іршавського району почалося в епоху неоліту (V тисячоліття до нашої ери). Про це свідчать археологічні знахідки на околицях Іршави, на Іозянській горі, біля сіл Чорний Потік, Ільниця, Арданово. Унікальною пам’яткою є Колоднянські Кургани, які відносяться до культури праслов’ян, яку ще називають Куштановицькою культурою. Біля села Ільниця в урочищі Вацок у І-ІІ століттях знаходилася стоянка німецьких племен.

На території району збереглися руїни Бронецького і Довжанського замків, а також городища в Арданові, Білках та на горах Баданів та Стремтура, що на околицях Іршави. Їхня історія пов’язана із стародавньою Римською імперією.

Архітектурними пам’ятками минувшини є дерев’яні церкви XVI—XVII ст. в селах Дешковиця, Івашковиця і Локоть. В цих церквах, збудованих без єдиного гвіздка, зберігаються стародавні рукописні книги та ікони.

Єдиним у Європі зразком сільської садибної архітектури середньовіччя є Довжанський замок. Збудований на фундаменті зруйнованого деревяного замку у XVII—XVIIIст. він тривалий час був літньою резиденцією графа Ласло Телекі. На відпочинок і на полювання сюди любили навідуватися представники европейської знаті. Місцеві селяни уміли створити прекрасні умови для прийому гостей. Вони не тільки утримували дорогих коней, але і будували спеціальні дороги для полювання. Ці дороги проходили серединою схилів гір і, йдучи ними, вершник міг добре бачити як вершину, так і підніжжя хребтів.

Жителі Довгого та навколишніх сіл відрізнялися не тільки любов’ю до роботи, але і свободолюбством, і вільнодумством. У 1514 році частина жителів села брала участь в антифеодальній війні під проводом Дердя Дожі. У визвольній війні венгерського народу 1703-1711 років теж брали участь жителі Іршавського району. 7 червня 1703 року на Іемацькому полі, що неподалік Довгого відбувся бій погано озброєних куруців на чолі з Томашом Есе проти регулярної австрійської армії. На честь 200-річчя цієї події на кошти жителів села та довколишніх сіл у 1902 році в центрі села на братській могилі, де поховано 50 загиблих повстанців, споруджено пам’ятник. Увінчував його двоголовий бронзовий орел, якого ще задовго до масового вивезення кольорових металів за кордон було знято за симуляцію символу імперії.

Районному центру Іршава надано статус міста у 1982 році.

Пам’ятки історії та культури

До пам’яток історії та культури району належать дві церкви села Імстичово, збудовані у XVIII ст. Михайлівська церква-монастир св.Отців Василіан та церкви святої Богородиці. Унікальною є Михайлівська церква в с.Ільниця. Збудована вона із величезних каменів-валунів у 1707 році. Товщина її стін доходить до 120 см. А церква у селі Доробратово цінна в історичному плані тим, що її розписував один із засновників закарпатської школи живопису Йосип Бокшай. Найсучаснішою модерною церквою в районі є Довжанська римо-католицька церква,освячена весною 2000 року.

Економіка

Більшість жителів району зайнято в сільському господарстві. У Великому та Малому Раківці, у Малій та Великій Розтоці, у Заріччі, Сільці люди традиційно вирощують капусту, помідори та солодкий перець. Рання капуста вирощена в цих селах, продається і в Києві, і у Львові, і в багатьох містах України. Любов до землі, вміння на ній працювати, невичерпна енергія місцевим жителів та їх підприємливість зробили свою справу: люди в цих селах живуть заможно, а Заріччя стало одним із найбагатшик сіл у області.

Більша частина населення пунктів району характеризується малоземеллям. Тут на дорослого жителя припадає по 0,07—0,1 га сільськогосподарських угідь. Тому дуже багато людей виїжджають на заробітки у східні області України та за кордон. Ті, хто залишається, працюють у освіті, медицині, лісовому господарстві та на виробництві. Найбільші підприємства району: СП «Сандерс», Приборжавське заводоуправління будівельних матеріалів та ТзОВ «Ено-Довге Лтд».

СП «Сандерс» створено на базі Іршавської ткацької фабрики. Підприємство виробляє високоякісне полотно, яке йде на експорт, в основному в Німеччину. Приборжавське заводоуправління будівельних матеріалів забезпечує споживачів цеглою, крошкою, декоративним піском. Вапно,що виробляється тут за своєю якістю не має аналогів в Україні та ближньому зарубіжжі. Найближчим часом планується розпочати випуск сухого вапна, яке є зручнішим для транспортування, зберігання та використання. Раніше завод знаходився на території Довгого. Тут випалювати вапно почали з 1751 року.

Фірма «Ено-Довге Лтд» орендує виробничі площі на Довжанському лісокомбінаті. Цій фірмі належать чотири завади на Закарпатті. Виробляють на них високоякісні меблі, які експортуються в Австрію, Італію та інші країни Європи. У недалекому минулому Довжанський лісокомбінат був одним із найбільших підприємств у районі. Він створений на базі Довжанського лісозаводу, заснованого у другій половині XIX ст. угорською фірмою «Гамора».

Освіта і культура

В Іршавському районі в селі Довге розташований єдиний в Україні вищий навчальний заклад, що розташований у сільській місцевості. Це Довжанський виший економічний коледж «Бакалавр» ім. Василя Якуба. Випускники коледжу — бакалаври економіки — працюють у банках, податковій інспекції, державній адміністрації, міліції, на підприємствах, відкривають власний бізнес.

22 середні школи району, 22 неповні середні та 17 початкових працюють у руслі традиційної педагогіки та новаторства. У Довгому при середній школі працює школа радості, в Іршаві відкрито клас-ліцей, планується відкриття гімназії. Нові форми навчання та виховання, крім згаданих впроваджують в Білецькій, Лисичівській, Дубрівській та інших школах. У районі також працюють школи естетичного виховання, станція юних техніків, станція юних туристів, будинок дитячої творчості. Випускники та учні шкіл цих закладів часто беруть участь у фестивалях, конкурсах, виступають із концертами перед жителями населених пунктів, складають основу фольклорних та вокальних ансамблів, що діють при будинках культури, яких у районі 45.

45 бібліотек та один кінотеатр дають можливість бажаючим ознайомитися з класикою світової літератури та кінофільмами, що демонструються в Україні. Працюють чотири музеї на громадських засадах та один державний. Є один готель, турбази «Кам'янка» та «Чорний Потік» і туристичний спортивно-оздоровчий центр «Факел». «Факел» розташований у долині річки Боржави на огколиці Довгого і має можливість приймати до 200 чоловік в одну зміну.

Систему охорони здоров’я представляють: 1 центральна районна лікарня, 4 дільничні лікарні, 1 диспансер, 1 протитуберкульозний санаторій, 5 поліклінік, 14 амбулаторій та 25 ФАПів.

Депутати районної ради ініціювали створення на території району національного заповідника «Зачарований край». Ведуться відповідні роботи і найближчим часом буде оголошено про його відкриття.

Персоналії

У селі Імстичево народився Іван Зейкан — філософ і поліглот, педагог і майстер. Він водив російського царя Петра І країнами Європи, вчив його іноземних мов та був домашнім учителем його сина. У Білках народився і жив найсильніший свого часу чоловік у світі — Іван Фірцак-Кротон. У 1999 році на честь 100-річчя з дня його народження в селі проводилося всеукраїнське свято богатирської сили.

У цьому ж селі виріс заслужений артист України, співак і композитор Степан Гіга. Із найвідоміших людей, що народилися в селі Осій, слід назвати народного артиста України Івана Поповича, письменників Федора Потушняка та Івана Петровція.

У селі Суха народився лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка Дмитро Кремінь. У Кушниці завершила свій земний путь поетеса, яка писала вірші німецькою і публікувала їх мовою оригіналу та в перекладах у пресі Німецької Демократичної Республіки та німецькомовній пресі Радянського Союзу — Ольга Рішаві. У Броньці народився член спілки художників України Василь Філеш.

В с. Смологовиця народився Пинзеник Віктор Михайлович — політик, Народний депутат України 1, 2, 3, 4, 6-го скликань, кілька разів обіймав посаду міністра фінансів і віце-прем'єра. Лауреат державної премії ім.Лесі Українки, доктор педагогічних наук,професор Степан Жупанин народився в Іршаві.

В с.Довгому написав свої найкращі пісні композитор Михайло Машкін.

З Довгим пов’язаний тривалий період життя філософа та поета Василя Довговича. Тут написала багато дитячих творів Марійка Підгірнянка,яка виховувала у Довгому онуків Івана Франка — дітей його дочки Анни. Тут народився член національної спілки художників України Василь Бердар. У цьому селі живе заслужений діяч культури Василь Гичко. Заслужений працівник культури України Юрій Глеба теж довжанин. Директор Інституту Української мови Академії наук України, член-кореспондент НАН України Василь Німчук — виходець із села Довге. Академік академії технологічних наук професор Василь Якуб, професори Юрій Попик та його брат Михайло Попик, професор Іван Боднар, ряд кандидатів наук виросли в Довгому. Багато років тут жив і працював відомий містик, письменник і дисидент Йосип Тереля. Тут живуть: відомий художник Юлій Мошак, лауреат всеукраїнських пісенних фестивалів Тетяна Кузан та член спілки письменників України Василь Кузан.

В селі Лоза народився Євгенія Коровська, яка є директором школи в селі Дунковиця. Вона викладає історію і георафію. Також входить до 10 кращих учителів району.

Посилання

• Уся Іршавщина на світлинах