Синопсис Київський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сино́псис Ки́ївський — компілятивний огляд української і східно-європейської історії. З точки зору сучасної історичної науки, Синопсис викладав не встановлені історичні факти, а компіляцію з уявлень та традиційних легенд. Тому вважається джерелом не стільки з історії, скільки з історичної міфології.

Скомпонований у другій половині 17 ст. Синопсис починається від давніх слов'ян і сягає другої половини 17 ст., присвячуючи особливу увагу Київській Русі. У додатку до синопсису вміщено перелік (розпис) князів, гетьманів і митрополитів. Автор синопсису докладно невідомий, хоч здебільшого приписують його архімандриту Інокентієві Ґізелю. Синопсис в Російській імперії було уживано як підручник історії не тільки у сх., але й у півд. слов'ян. Почавши від першодруку (1674), С. перевидано бл. 30 разів. Деякий час вважався першим підручником з історії України.

Основними ідеями «Синопсиса» є православний панславізм і прославляння Києва як найдавнішого православного центру всієї Русі.[1]

Назва[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.