Слиж європейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слиж європейський
Barbatula barbatula.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Баліторові (Balitoridae)
Підродина: Nemacheilinae
Рід: Слиж (Barbatula)
Вид: Слиж європейський
Біноміальна назва
Barbatula barbatula
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Nemacheilus barbatulus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Barbatula barbatula
ITIS logo.jpg ITIS: 687911
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 135647
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Barbatula barbatula

Слиж європейський[1], або звичайний[2][3], або вусатий слиж європейський[4], (Barbatula barbatula) — риба родини Баліторові.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Ареал охоплює водойми Європи, окрім Італії, Греції, Шотландії, Норвегії і Швеції. В Україні зустрічається у річках Карпат, притоках Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Дінця. В Придніпров’ї розповсюдження обмежене, зустрічається у притоках Дніпровського та Дніпродзержинського водосховищ (Оріль, Самара, Ворскла та ін.). Утворює велику кількість підвидів та форм, які дуже схожі між собою.

Будова[ред.ред. код]

Розмір у водоймах України не перевищує 15 см, зазвичай 10 – 12 см, вага 20 – 25 г. Тіло майже голе, дрібна луска вкриває тільки боки риби та не накладається одна на одну. Тіло циліндричне, голова сплюснута. Є 3 пари вусиків (2 пари на рилі та пара на верхній губі). Очі невеликі. Хвостовий плавець майже круглий. Забарвлення зазвичай жовто-буре, у карпатських річках іноді темне. На плавцях ряди темних смуг. Вздовж бічної лінії світла смуга.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Донна риба. Надає перевагу річкам та струмкам зі швидкою течією. В річках Центральної та Східної України тримається зазвичай біля витоків річок. Тримається невеликими групами або поодинокими особинами. Найактивніший вночі. Малорухлива риба, зазвичай ховається між камінням або у інших укриттях, майже не переміщується водоймою, дорослі особини мають власну ділянку полювання, яку можуть охороняти. Може витримувати дефіцит кисню та використовувати атмосферне повітря для дихання, також витримують пересихання водойми. Живиться різноманітними безхребетними, яких збирає з підводних предметів та ґрунту, ікрою інших риб, іноді водоростями. Крупні особини можуть полювати мальків інших видів риб. Тривалість життя 5 – 6 років.

Розмноження[ред.ред. код]

Статевої зрілості досягають зазвичай на 3 рік життя. Розмноження починається навесні при температурі води 13 – 15С. Нерест порціями 2 – 3 рази на протязі 2 місяців. Ікра донна, приклеюється до субстрату (пісок, каміння, рослини) на ділянках, де вода насичена киснем. Плодючість залежить від розмірів риби (до 6 тисяч ікринок за сезон). Ікринки діаметром до 1мм. Самці охороняють відкладену ікру, доки не з’являться личинки (3 – 4 доби).

Значення[ред.ред. код]

Промислового значення в Україні не мають, іноді використовуються як наживка для лову хижих риб. Вид занесений до Червоного списку тварин Дніпропетровської області (IV категорія). У деяких азійських країнах (Таїланд) є об’єктом промислового лову, використовуються для приготування багатьох страв.

Література[ред.ред. код]

  • «Світ рибалки», 2007 №6 (46) листопад–грудень.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ МІНОГ І РИБ ФАУНИ УКРАЇНИ ДЛЯ НАУКОВОГО ВЖИТКУ
  2. УДК 597.2/5(477.44) Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  3. «Перелік видів хребетних тварин, які підлягають особливій охороні на території області»
  4. УДК 597.2/5(477) Ю. В. Мовчан «Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження)» — Збірник праць Зоологічного музею, 2008—2009, № 40 PDF