Собор святих Петра і Павла (Нант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Собор Святих Петра і Павла
фр. Cathédrale Saint-Pierre et Saint-Paul
брет. Iliz-Veur Sant-Pêr-ha-Sant-Paol Naoned
Cathédrale Saint-Pierre de Nantes - façade.jpg
Собор Святих Петра і Павла у Нанті
Розташування Франція Франція, Нант
Координати 47°13′06″ пн. ш. 1°33′03″ сх. д. / 47.21833° пн. ш. 1.55083° сх. д. / 47.21833; 1.55083Координати: 47°13′06″ пн. ш. 1°33′03″ сх. д. / 47.21833° пн. ш. 1.55083° сх. д. / 47.21833; 1.55083
Початок будівництва 1434
Кінець будівництва 1891
Стиль Готика
Належність Католицизм
Нантська єпархія
Commons-logo.svg Собор Святих Петра і Павла
фр. Cathédrale Saint-Pierre et Saint-Paul
брет. Iliz-Veur Sant-Pêr-ha-Sant-Paol Naoned у Вікісховищі

Собор Святих Петра і Павла (фр. Cathédrale Saint-Pierre et Saint-Paul, брет. Iliz-Veur Sant-Pêr-ha-Sant-Paol Naoned) у Нанті — католицький кафедральний собор Нантської єпархії в місті Нант у Бретані.

Неф собору

Храм — діючий; як історико-культурна і культова пам'ятка є національним надбанням Франції (від 1866 року).

Собор Святих Петра й Павла в Нанті є найбільшою готичною церквою Бретані й однією з найбільших у державі, лише на 6 м поступаючись загальною висотою славетному паризькому Нотр-Даму де Парі, а за висотою нефу під склепінням навіть випереджаючи його.

Опис[ред.ред. код]

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Розміри Нантського Собору Святих Петра і Павла:

  • — висота башт — 63 м;
  • — висота даху — 49 м;
  • — висота нефу — 37,5 м;
  • ширина приміщення — 38,5 м;
  • — довжина приміщення — 103 м;
  • — довжина вівтаря — 30 м.
План Собору в розрізі

Домінантами фасаду будівлі Собору є дві масивні башти, суворо витримані в готичній традиції. Інші характерні риси будівлі — 1) наявність зовнішнього амвону для проповідування перед вуличним натовпом; 2) п'ять розкішно оздоблених порталів собору — три у фасадній частині, і два по боках (див. План Собору — 1. головна брама, 2. брама Св. Павла, 3. брама Св. Іва, 32. брама Святих Донатієна і Роґатієна[1], 33. брама Святого Петра).

Внутрішнє озжоблення[ред.ред. код]

Пласкість фасаду значно компенсується могутністю і складним плануванням інтер'єру будівлі. А вражаючі розміри нефу і притворів створють ефект широти простору і готичну атмосферу будівлі, який доповнюють масивні колони.

Білизну каміння мурів споруди досягнуто під час останньої (19701980-і роки) реставрації.

Всередині храму містяться:

  • Поховальні урни визначних діячів Бретані, зокрема Франциска II, герцога Бретанського (див. План Собору — 10.).
  • Кенотаф генерала де Ламорсьєра (фр. de Lamoricière) (на плані 23.) та монумент, споруджений 1878 року, на його честь.

Історія храму[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Сучасний Собор Святих Петра і Павла у Нанті, що будувався напротязі 457 років (у період від 1434 до 1891 року), — четверта за ліком церква на цьому місці. Предтечами собору були ранньохристиянська римська каплиця у Намнеті (Нанті, III ст.), маловідомий собор VI века і собор у романському стилі XI століття.

Засновником першої каплиці, де вшановувались реліквії (гвіздки від хреста) Святого апостола Петра, вважається перший нантський єпископ святий Клер.

Собор VI століття був освячений за єпископа Фелікса I (55082). У плані ця базиліка була хрестоподібною, як і собори Турський та Ам'єнський.

843 року під час норманнських набігів вікінгами було вбито єпископа Гохарда разом з паствою.

Близько 1080 року, за святительства Бенедикта Корнуайського, було зведено романський собор, від якого дотепер збереглася крипта й декілька капітелей колон.

Будівництво[ред.ред. код]

Сучасний собор почали будувати в XV столітті зодчі Ґійом де Даммартен і Матюрен Родьє на чолі з герцогом Бретані Іоанном V. За задумом будівництво собору мало на меті оформити легітимізацію Іоанна V після Війни за бретонську спадщину. Відтак, 14 квітня 1434 року єпископ Жан де Малеструа заклав перший камінь у падівалини собору. Отже, як і чимало інших готичних храмів, Нантський собор було зведено на рештках його романського попередника, поступово інкорпоруючи і перебудовуючи стару будівлю.

Фото фасаду собору, зроблене в січні 2008 року. Чітко видно, що північна башта має інший колір, адже тривають реставраційні роботи.

Головний портал Собору було завершено до 1481 року. Відтоді він використовувася для урочистих входин бретанських герцогів, а потому — і французьких королів.

Будівництво соборних веж закінчили до 1508 року, а готичні склепіння нефу й аркбутани — взагалі лише в XVII столітті. І тільки після завершення будівництва апсид у XIX столітті нарешті 14 грудня 1891 року весь нантський Собор Святих Петра і Павла було освячено єпископом Лекоком.

Під час Другої Світової війни собор значно постраждав внаслідок бомбардувань 1944 року, і потребував реставрації. У повоєнний час, у 19701980-і роки, таку реставрацію було здійснено. В цей же час, 197888 роки, архітектурний ансамбль будівлі доповнено вітражами, які виготовив художник Жан де Моаль. У 2000-х роках (роботи звершено у вересні 2008 року) відновлено середньовічний вигляд західного фасаду.

Цікаві факти і події[ред.ред. код]

З Нантським Собором Святих Петра і Павла пов'язана низка як доленосних, так і трагічних, і просто цікавих подій:

  • 26 жовтня 1440 року, незабаром після зведення сучасної будівлі храму, саме в ньому перед публічною стратою покаявся маршал Франції Жиль де Ре, що увійшов до історії і є відомим під прізвиськом Синя Борода;
  • у головний портал собору входив французький король Генріх IV, що прибув до міста для підписання Нантського едикту 1598 року;
  • 5 вересня 1661 року на майдані перед собором д'Артаньян за наказом короля Людовика XIV арештував Ніколя Фуке;
  • Проти ночі 11 листопада 1940 року в окупованому німецькими фашистами Нанті герой Французького Опору 19-річний Мішель Даба на одній з веж собору здійняв французький національний прапор. 8 серпня 1941 року його виказав зрадник. Героя засудили до 4 місяців ув'язнення, але 22 жовтня того ж року разом з іншими нантськими заручниками розстріляли у відповідь на вбивство в Нанті підполковника вермахту Карла Гоца;
  • під час повоєнної реставрації собору 1972 року під склепінням храму знялася велика пожежа (через забутий одним із робітників паяльник), що зруйнувала частину несучих конструкцій, відтак собор було зачинено на 3 роки і всі роботи в ньому припинено, а коли реставраційні роботи поновилися, то тривали ще довго, включно з 1980-ми роками.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]