Спартак
| Спартак | |
 Статуя Спартака у Луврі |
|
| Народився | близько 109 до н. е. Санданскі, Болгарія |
|---|---|
| Помер | 71 до н. е. біля річки Сіларі, Південна Італія страта |
| Національність | ? фракієць |
| Проживання | Стародавній Рим |
| Відомий | повстанець |
| Діяльність | гладіатор |
| Титул | лідер гладіаторів |
| Конфесія | язичництво |
| Дружина | ім'я невідомо |
Спарта́к (грец. Σπάρτακος, Spártakos; лат. Spartacus; бл. 109 - 71 р. до н.е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час Третьої Рабської війни, великого повстання рабів проти Римської республіки. Мало що відомо про Спартака за подіями війни, історичні відомості, що збереглися, іноді суперечливі за своєю структурою і не завжди можуть бути надійними. Спартак був досвідченим воєначальником: його армія складалася лише з втікачів гладіаторів і рабів, яка розбила в ряді битв кілька досвідчених римських легіонів.
Повстання Спартака часто розглядається як боротьба пригнобленого народу за свою свободу проти рабовласницької знаті, що знайшло новий сенс для сучасних письменників починаючи з 19-го століття. Вона служила натхненням для багатьох сучасних літературних і політичних письменників, зробивши Спартака народним героєм як давньої, так і сучасної культури
Зміст |
Походження [ред.]
Давні джерела одноголосні у тому, що Спартак був фракійцем. Плутарх описує його як «кочовика фракійського складу». Аппіан каже, що він був «фракійцем за походженням, який колись служив солдатом з римлянами, але з тих пір потрапив у полон і був проданий у гладіатори». Флор (2.8.8) описує його як одного з «фракійських найманців, який став римським солдатом, від солдата - дезертиром і розбійником, а потім, з урахуванням його міцності, гладіатором». Деякі автори відносять Спартака до фракійського племені «маеді», яке в історичні часи займало площу на південно-західній околиці Фракії (нині південно-західна Болгарія). Плутарх пише, що дружина Спартака, віщунка племені маеді, була поневолена з ним.
Ім'я «Спартак» зустрічається в Чорноморському регіоні і з інших обставин: царі фракійских династій Боспорської держави і Понта, як вважається, заснували його, і також відомі фракійські варіанти «Спарта» «Спардакус» або «Спарадокос», батько Севфа I з Одриського царства.
Повстання [ред.]
74 року до н. е.- 73 року до н. е. він разом із сімдесятьма гладіаторами утік зі школи гладіаторів, володарем якої був Лентул Батіат (місто Капуя) і розташувався табором на горі Везувій.
Впродовж наступних двох років з військом, що розрослося до 100 тисяч воїнів (за іншими даними — до 20 тисяч воїнів), Спартак пройшов всю Італію від Альп до Мессинської протоки. 72 року до н. е. у запеклих битвах він по черзі розбив кожного з трьох тодішніх консулів. Зрештою Спартака загнали у глухий кут в Петелії, Луканія, перед тим відокремивши від галльських та германських союзників, і претор Марк Ліциній Красс розбив його військо. За легендою, Спартак загинув з мечем в руці, спершу вбивши свого коня, щоб унеможливити втечу з полю бою.
Спартак у мистецтві та культурі [ред.]
Політика [ред.]
- Образ Спартака надихав революціонерів, наприклад Союз Спартака в Німеччині (існував у 1918).
- У країнах Варшавського договору проводилися спартакіади — подібні до Олімпійських ігор спортивні змагання.
- засновник теорії комунізму Карл Маркс вважав Спартака героєм, Че Гевара був великим шанувальником Спартака.
- Із Спартаком порівнювали аболіціоніста часів перед Громадянською війною в США Джона Брауна, за властивий їм обом радикальний (стосовно їх часу, звичайно) погляд на рабство і прагнення слідувати своїм власним шляхом, не звертаючи увагу на можливі наслідки. Обидва загинули через свої переконання.
Мистецтво [ред.]
Література [ред.]
- Говард Фаст написав історичний роман «Спартак».
- Артур Кестлер також написав роман про Спартака, назвавши його «Гладіатор».
- Також відомий роман «Спартак» шотландського письменника Люїса Грассіка Гіббона.
- Італійський письменник Раффаелло Джованьолі написав роман «Спартак» в 1874. Він був перекладений на багато європейських мов, зокрема в 1880—1881 на російську і 1884 на українську.
- Роман «Діти Спартака» польської письменниці Галини Руднічка.
- Повість «Спартак» радянського письменника В. Р. Яна, 1933
Кіно [ред.]
- «Спартак» (1926) фільм ВУКФУ Одеська кіностудія
- «Спартак» — фільм США 1960 року, режисер Стенлі Кубрик.
- «Спартак» — фільм США 2004 року.
- «Спартак: Кров і пісок» — серіал, Нова Зеландія, 2010 року, режисер Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн.
- «Спартак: Боги арени» — серіал США 2011 року, режисери Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн.
- «Спартак: Помста» — серіал США 2012 року, режисери Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн.
- «Спартак: Війна проклятих» — серіал США 2013 року, режисери Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн.
Театр [ред.]
- Мюзикл Джефа Вейна «Спартак» (1992).
Джерела [ред.]
- Дейвіс, Норман. «Європа: Історія». К., Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001.
- Пламен Павлов. Спартак - идеята за един по-добър свят (болг.)
