Суперсімейка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Суперсімейка
The Incredibles
Режисер Бред Бьорд
Продюсер John Walker
Сценарист Brad Bird
У головних
ролях
Craig T. Nelson
Holly Hunter
Sarah Vowell
Spencer Fox
Jason Lee
Samuel L. Jackson
Elizabeth Peña
Brad Bird
Оператор Andrew Jimenez
Patrick Lin
Janet Lucroy
Композитор Michael Giacchino
Монтаж Stephen Schaffer
Художник Stephen Schaffer
Звукорежисер Stephen Schaffer
Кінокомпанія Pixar
Дистриб'ютор  Walt Disney Pictures
Тривалість  115 minutes
Мова  English
Країна  United States
Дата виходу  Шаблон:Film date
Кошторис  $92 million
Касові збори  $631,442,092[1]

Суперсімейка (англ. "The Incredibles") — американський комп'ютерно-анімаційний комедійний фільм про супергероїв 2004 року випуску.

Це шостий фільм, створений Pixar Animation Studios. Історія розповідає про сім'ю супергероїв, що живуть у селі, приховуючи свої здібності. Коли туга батька Боба Парра за його колишніми славними днями і бажання допомогти людям тягне його в бій з лиходієм і його роботом-убивцею, уся сім'я Парр змушена також вступити у бій, аби врятувати і батька, і світ.

Сценарій до фільму і режисуру виконав Бред Бьорд; він став першим режисером, кого компанія "Pixar" запросила з-зовні. Бьорд розробив фільм як продовження коміксів 1960-х, "шпигунських" фільмів свого дитинства і використовуючи мотиви зі свого особистого сімейного життя. Він почав роботу над фільмом для "Pixar" після того, як у прокаті провалилася його перша робота, мультфільм "Сталевий гігант" (1999). Бьорд переніс багато напрацювань із попереднього свого мультфільму в "Суперсімейку". У порівнянні із попередніми картинами "Pixar", у мультфільмі були суттєві нововведення. Команда мультиплікаторів мала завдання створити усіх персонажів людьми, а це вимагало нових технологій анімації детальної людської анатомії, одягу, реалістичних шкіри і волосся. Майкл Джаккіно створив для "Суперсімейки" музичну тему, яку виконав оркестр.

Прем'єра фільму фідбулася 27 жовтня 2004 року на Лондонському кінофестивалі, а загальний реліз у США робила компанія Реліз фільму робила компанія "Walt Disney Pictures" починаючи з 5 листопада 2004 року. Картина була вдалою у прокаті, зібравши $631 млн (за бюджету $92 млн.). "Суперсімейку" критики сприйняли теплими відгуками; картина отримала високі оцінки від професійних критиків і глядачів. Більшість критиків визнали мультфільм найкращою картиною 2004 року, вона здобула приз Енні за найкращу анімовану картину 2004 року, а також два Оскари. Картина також стала першою анімафільмом, який виграв престижну премію Г'юґо за найкращу постановку.

Зміст[ред.ред. код]

Синопсис[ред.ред. код]

Ця сімейка мешкає в тихому передмісті. Вони — сім'я супергероїв, проте вони вже відійшли від великих справ і вважають за краще жити звичним непримітним життям. Усі члени сім'ї мають надприродні здібності й у минулому легко справлялися зі злом світового масштабу. Аж ось одного прекрасного дня татові і усій його родині доводиться знов одягтися в прогумовані костюми супергероїв і відправитися назустріч новим пригодам. Потрібно учергове врятувати світ від таємничого лиходія. Хто ж він такий? Цього ще не знають навіть герої з суперсімейки...


Ролі озвучили[ред.ред. код]

англійською мовою:[ред.ред. код]

  • Крейґ Ті Нельсон як Містер Надзвичайний (Боб Парр), патріарх сімейки Парр, володіє супер-силою.
  • Голлі Гантер як Еластика (Гелен Парр), Бобова дружина, здатна розтягувати своє тіло, наче гумове.
  • Джейсон Лі як Синдром (Бадді Пайн), хто не має супер-якостей, проте використовує продвинуті технології — аби набути відповідних супер-героям здібностям.
  • Спенсер Фокс як Дешиель "Деш" Роберт Парр, Паррів син, що володіє супер-швидкістю.
  • Сара Ваувелл як Вайолет Парр, Паррова донька, має здатність ставати невидимою і створювати силове поле навколо себе чи інших людей.
  • Елі Фасил і Мев Ендрюс як Джек-Джек Парр, Бобів і Геленів синок-немовля, хто спочатку не має супер-здібностей, та наприкінці фільму він виявляє цілу купу всяких умінь, включаючи здатність змінювати розмір, телепортація, лазерне бачення, літати тощо.
  • Семюел еЛь Джексон як Фрозон (Люциус Бест), найкращий Бобів друг, хто наділений умінням видобувати лід із себе і вологості повітря.
  • Елісабет Пенья Міраж , агент Сидрома, хто спокушає "Суперів" відвідати острів.
  • Бред Бьорд як Една Мод, кутюр'є лоя "Суперів".
  • Bud Luckey as Rick Dicker, the government agent overseeing the Relocation Program.
  • Wallace Shawn as Gilbert Huph, Bob's boss at his white-collar job.
  • John Ratzenberger as The Underminer, a new villain who appears at the end of the film.
  • Dominique Louis as Bomb Voyage, a villain from the past who uses Buddy's interference in Mr. Incredible's heroism to escape.
  • Micheal Bird as Tony Rydinger, a popular boy at Violet's school who develops a crush on Violet.
  • Kimberly Adair Clark as Honey, the wife of Frozone.
  • Bret Parker as Kari McKeen, the babysitter.
  • Lou Romano as Bernie Kropp, one of Dash's teachers who Dash is trouble to.
  • Wayne Canney as the principal of Dash's school.

Виробництво[ред.ред. код]

Сценарій[ред.ред. код]

Концепція "Суперсімейки" сягає 1993-го року, коли Бред Бьорд зробив перші начерки плану мультфільму. У цей час Бьорд намагаєтья потрапити до когорти кінематографістів.[2][3] Сюжет цієї іторії наповнений подіями і питаннями, які траплялися у житті режисера.[4] За цей час Берд підписав контракт із компанією "Warner Bros. Animation" і був у процесі режисування його першого фільму "Залізний гігант".[5] Бьорд, кому вже було за 30, почав був дивуватися (на межі з острахом) конфліктові між кар'єрою і сімейними обов'язками. Підходячи до межі середнього віку (і маютчи високі прагнення стосовно кіна), він розмірковував — чи ці його устремління були досяжні тільки ціною його сімейного життя.[4] Він відчував, що він абсолютно втратить одне, якщо він занадто багато уваги приділятиме іншому. Він заявив: «Чесно кажучи, це мав бути просто смішний фільм про супергероїв. Але я думаю, що те, що відбувається в моєму житті, безумовно, просочилося у фільм».[6] І що гірше — його "Залізний гігант" вийшов на екрани наприкінці 1999-го, і зазнав невдачі у касових зборах через нерозторопність маркетинґу "Warner Bros.".[5] Хоча про фільм і було сказано як про шедевр, Бьорд був дуже засмучений, і звернувся до своєї історії про супергероїв.[5][4]

«Очікують, що Тато у родині має бути сильном, тож сильним його і зробив. Мама завжди літає у мільйони різних напрямків, тож я і наділив її здатністю розтягуватися, як іриска. Підлітки, особливо дівчатка, невпевнені в собі і схильні приймати оборонну позицію у стосунках, то ж вона воже ставати невидимою і користуватися енергетичними щитами. А десятилітні хлопчики — це гіперактивні енергетичні ку́льки. Немовлята сповнені нереалізованого потенціалу».
— Бред Бьорд, сценарист і режисер "Суперсімейки".[7][8]

Свій фільм Бьорд створив як данину поваги до коміксів і шпигунських фільмів 1960-х із його дитинства, і спочатку він збирався створити картину засобами мальованої анімації.[4] Коли стало ясно, що "Залізний гігант"не знайде аудиторії у театральному показі, він помирився зі своїм старим другом Джоном Лассетером зі студії "Pixar" і в березні 2000 року розповів йому свою іде.[3] Бьорд і Лассетер знали одне одного зі студентських років у Каліфорнійському інституті мистецтв ("CalArts", коледж) у семидесяті.[9] Лассетер оцінив ідею і запросив Бьорда прийти у "Pixar", де мультфільми би зробили засобами комп'ютерної анімації. 4 травня 2000-го року студія уклала контракт із Бьордом на кілька фільмів.[4] Це перервало традицію студії "Pixar", згідно із якою вона співпраювали лише із "доморощеними" режисерами, а Бьрд став першим режисером, кого найняли "іззовні". На додачу, це мав бути перший фільм, усі герої якого — люди.[9] Бьорд вирізнявся з-поміж режисерів "Pixar" у багато способів, принісши авторські підходи до справи створення мультфільмів. Студія завжди мала кілька режисерів і купу сценаристів — у той час як "Суперсімейку" і написав і зрежисував один Бред Бьорд.[10]

Бьорд прийшов у "Pixar" із чорновиком історії про сім'ю: про тата з мамою, що страждають обоє від того, що у тата криза середнього віку; про сором'язливу дівчину-підлітка; про зухвалого десятирічного хлопчика; і про немовля. Бьорд черпав натхнення у сімейних цінностях.[4][8] Після кількох невдалих спроб підібрати актора на озвучення Едни Моуд (персонажа-дизайнера), Бьорд озвучив її голос сам. [7] Під час створення фільму студію "Pixar" відвідав Міядзакі Хаяо, зсновник студії студії Ґіблі; йому показали матеріали до "Суперсімейки". Коли Бьорд запитав, чи є сенс у цій історії — чи це просто звичайне "американське безглуздя," Міязакі відповів через перекладача: «Гадаю, ви робите картину занадто пригодницькою як на звичайний американське кіно».[11]

Анімація[ред.ред. код]

Коли студія "Pixar" приймала проект до виконання, Бреду Бьорду запропонували задіяти зусилля своєї творчої групи, із котрими він уже працював. Тож він залучив серцевину команди людей, які створювати "Залізного гіганта" у студії "Warner Bros.". Завдяки цьому багато 2D аніматорів перекваліфікувалося у 3D, включаючи самого Бьорда. Сам режисер зазначив, що працювати з комп'ютерною графікою «захопливо і творчо», чого нема у традиційній анімації; говорячи про здатність камери миттєво змінювати кути огляду певної сцени, він назвав цю здатність «прекрасно застосовною» [до потреб творчої людини]. Він виявив, що працювати з комп'ютерною анімацією у чомусь важче, аніж із традиційною анімацією, бо програмне забезпечення є дуже складним і не дуже зручним для користувача.[12] Бьорд свій сценарій написав, не знаючи про обмеження чи ро проблеми, які виникають під час комп'ютерної анімації. У результаті, ця картина на той час була найскладнішою і найбільш трудомісткою за всі зроблені до цього студією "Pixar".[2] Персонажів картини "Суперсімейка" розробили Тоні Фусиле (Tony Fucile) і Тедді Ньютон (Teddy Newton), яких він узяв із собою з "Warner Bros."[13] Як і в більшості комп'ютерних анімаційних фільмів, на створення тільки моделі світу "Суперсімейки" пішло близько року часу: моделювали зовнішність і моделі управління об'єктами, у тому числі елементами тіла і обличчя, міміки й артикуляції персонажа — поки не приступили власне до анімації.[12] Бьорд і Фусиле намагалися витягнути анімацію до рівня 2-D, адже команда "Pixar" працювала переважно із комп'ютерним програмуванням, а не з графікою. Бьорд намагався використати наробки "Дев'яти диснеївських старців",[a] про які команда "Pixar" «навіть і не здогадувалася».[12]

Для технічних працівників команди булонадзвичайно складно створити людські образи персонажів Суперсімейки.[10] Сценарій Бьорда просто наповнений безліччю елементів, що їх надзвичайно важко на той час було створювати засобами комп'ютерної анімації (CGI). Люди узагалі є найтяжчими для анімації об'єктами.[3] Pixar animators filmed themselves walking in order to better grasp proper human motion.[3] Для створення цілком людського складу акторів необхідно було створити нові технології для анімації деталізованої людської анатомії, одягу й реалістичних шкіри й волосся. У той же час технічні спеціалісти команди мали певний досвід моделювання шкіри й волосся у фільмі "Корпорація монстрів" (2001), та все ж такі обсяги волосся і одягу, що були необхідні для "Суперсімейки", студія "Pixar" іще ніколи не створювала. Більше того, Бьорд не потерпів би жодних компромісів у графіці зарати технічного спрощення. У той час, як технічна команда "Корпорації монстрів" фактично змусила режисера Піта Доктера прийняти короткі кісники на персонажі-дівчинці Бу (Boo), щоб її волосся було легше програмувати, — у персонажа Вайолет (Violet) із "Суперсімейки" довге волосся, що приховує частину її обличчя; це є особливістю характеру персонажа.[10] Довге волосся Вайолет було дуже важко створити, і на протязі довгого часу роботи це ніяк не вдавалося. На додачу, аніматори були змушені "мочити" волосся і створювати ефекти розвіювання волосся на вітрі.[12] Студія "Дісней" спочатку виражала велику неохоту створювати такий фільм саме із огляду на всі оці складності, відчуваючи що ігровий фільм було б зняти розумніше; однак Лассетер одразу ж відкинув цю ідею.[14]

При створенні "Суперсімейки" виникли не лише проблеми із комп'ютерною анімацією людей, а також багато інших трудностей. Історія була довшою, аніж будь-який попередній мультфільм студії "Pixar", довшим був і час екранного показу, і вчетверо більшою була кількість локацій.[12][15] Головний технічний директор Рик Сайре (Rick Sayre) зазначив, що найважчим у "Суперсімейці" якраз було тим, що не є в природі "найважче", натякаючи на велику кількість вирішених технічних завдань, а саме: створення вогню, води, повітря, диму, пари, вибухів — ну і на додачу, нові складності в роботі з людьми.[12] Організаційну структуру "Суперсімейки" було чітко визначити, як у інших фільмах студії "Pixar", і це стало ходячий анекдотом у середині команди.[12] Сайре сказав, що його команда стала "Альфою й Омегою": одна група людей створювала комп'ютерні моделі світу "Суперсімейки"; інша група (названа "командою персонажів") створювали образи, покриви і тіні від персонажів; а третя група (команда розробників) відповідала за створення технологій для волосся і одягу.[12] Було створено 781 кадр із візуальними ефектами, і вони досить часто зображали яскраву емоцію персонажа (наприклад, коли Боб сердито зачиняє двері машини). Крім того, існувала команда спецефектів, що працювала, наприклад, над покращенням моделі хмар — маючи змогу уперше змоделювати це у 3-D засоами об'ємної візуалізації.[12]

Шкіра персонажів досягла нового ріня реалізму завдяки технології, відомої під назвою "підповерхове розсіювання".[13] Задачі не обмжилися тільки моделюванням людей. Бьорд вирішив, що у одному прикінцевому епізоді немовля Джек-Джек зазнає серії перетворень, і в одній із трансформацій він виглядатиме як "щось липке". Технічний директор сказав, що створення такого "спецефекту слизу" займе близько двох місяців роботи, а виробництво фільму перебувало в ситуації, коли згаяти ці два місяці було невиправдано дорогим задоволенням.[16] Вони звернулися до продюсера фільму Джона Волкера за допомогою. Бьорд, який особисто запросив Волкера з "Warner Bros.", не міг ніяк погодитися, що Джек-Джекові слід обмежитися усього чотирма перетвореннями і "Суперсімейка" може обійтися і без "слизонемовля". Вони гаряче сперечалися кілька зустрічей поспіль на протязі двох місяців, аж поки Бьорд урешті-решт не поступився.[16]

Бьорд зізнався, що у студії «коліна тремтіли від ваги "Суперсімейки"», проте фільм назвав пам'ятником талантоі аніматорів студії "Pixar", хто захоплювався тими викликами людському умінню і винахідливості, що постали перед командою під час фільмування.[12] Він згадував: «Я прийшов у чудову студію, злякавши багатьох людей великою кількістю "різдв'яних подарунків", які б мені хотілося отримати, — та отримав я майже все, що він них вимагав».[14]

Музика[ред.ред. код]

Докладніше: The Incredibles (film score)

"Суперсімейка" — це перший фільм студії "Pixar", музику до якого написав Майкл Джаккіно (Michael Giacchino). Бред Бьорд шукав особливе звучання фільму, зумовлене його неповторним шармом а-ля 60-ті, що перемішується зі стилем сучасності (як Бьорд бачив ту епоху). Першим обрали Джона Баррі, який створив музику для трейлера фільму, перезаписавши його тему до фільму "На секретній службі Її Величності". Проте Баррі не захотів дублювати записи своїх ранніх саунтреків;[17] тоді це завдання передали Майклові Джаккіно.[18] Джаккіно відзначив, що процес запису музики в 60-ті суттєво відрізнявся від сучасного; а Ден Воллінґ (Dan Wallin), інженер звукозапису, сказав, що Бьорд хотів надати музиці дуже старого присмаку, тож записували музику на аналогову плівку. Воллінґ також зазначив, що мідні духові інструменти, які звучать на передньому плані музичної теми, фільму звучать краще на аналоґовому обладнанні, а не на цифровому. Воллінґ прийшов із ери, у якій таку музику записували, згідно зі словами Джаккіано, «правильним чином»: кожен інрумент знаходиться в одній же кімнаті навпроти інших інструментів, «граючи одне навпроти одного і заряджаючи одне одного енерґією». Тим Симонек (Tim Simonec) був дириґентом/оркестратором під час запису композицій.[19]

Повністю оркестрова тема вийшла релізом 2 листопада 2004 року, за три дні до виходу фільму на екрани кінотеатрів. Вона здобула чимало нагород у номінації "Найкращий саундрек", і її було номіновано на здобуття нагороди Ґреммі.

Теми[ред.ред. код]

Деякі рецензенти фільму звернув точні паралелі між "Суперсімейкою" і деякими коміксами про супергероїв, наприклад, "Powers" ("Власті"), "Хранителі" і "Фантастична четвірка". Дійсно, продюсери адаптації 2005-го року "Фантастичної Четвірки" бул змушені вносити зміни до сценарію і створювати додткові спецефекти через велику подібність фільму із "Суперсімейкою".[20] Бьорд не здивувався цьому порівнянню, оскільки супергерої стали «найупізнаванішими персонажами на планеті», проте виправдовувався, що жодним конкретним коміксом не надихався, а про "Хранителів" лише щось таке чув. У коментарі він зазначив, що йому дуже приємно, що його творіння порівняли із чимось таким вартісним, як "Хранителі".[8]

Деякі коментатори розцінили Бобову кризу середнього віку і Синдромове зауваження «Коли кожен є надзвичайним — то ніхто вже не є» як рефлексію поглядів німецького філософа Ніцше або натяк на філософію об'єктивізму американської романістки євройського походження Айн Ренд, які Бьорд вважав "сміховинними."[3][8] Бьорд заявив, що більша частина аудиторії зрозуміла сатиру його твору, у той час як «два відсотки [глядачів] подумали, що я створюю "Джерело" чи "Атлант розправив плечі"(твори згаданої А.Ренд)»." Хтось інший побачив у фільмі праві політичні погляди, що Бьорд вважає повним безглуздям. «Гадаю, це так само безглуздо, як говорити про мого "Залізного гіганта" як носія лівацьких ідей. Але ж я є переконаним центристом і відчуваю, що обидві згадані сторони — це абсурд».[3]

У фільмі також помітна Бьордове незадоволення тенденцією дитячих коміксів і суботніх ранкових карикатур його юности зобраити лиходіїв нереальним, безрезультатними у своїх діях і жалюгідними у своїх потугах. У фільмі Dash and Violet мають справу із лиходіями, хто має прямий намір використовувати смертельну потугу проти дітей. Із іншого боку і Dash і Violet не висловлюють жодних емоцій чи просто жалю стосовно загибелі тих, хто намагається убити їх: наприклад, коли Dash перемагає своїх переслідувачів, знищуючи їхні авта, або коли обоє старших дітей стають свідками знищення їхніми батьками кількох авто-переслідувачів разом із людьми, що там сидять, — так, наче смерть цих людей є неідворотним і звичайним явищем. Незважаючи на незгоду з деякими зауваженнями, Бьорд відчував: для його картини було б чудово, якби її розглядали різнопланово, бо таими саме були його наміри. Він сказав, зокрема: «Той факт, що про фільм регулярно згадувала "Нью-Йорк Таймз", — це просто чудово! Погляньте, ми маємо справу із мейнстртимом у мультиплікації; а чи багато із муьтфільмів пропонують нам їжу для роздумів?»[3]

Реліз[ред.ред. код]

"Суперсімейка" з'являється на екранах кінотеатрів 5 листопада 2004 року як перший фільм студії "Pixar" із рейтингом PG[b] (бо за жанром це бойовик зі сценами насилля).[16] Реліз цього мультфільму в кінотеатрах супроводжував короткометражний фільм Boundin' від тієї ж студії "Pixar".[21] Хоча цей мультфільм сприйнято аудиторією із тріумфом, Стив Джобз посварився із головою The Walt Disney Company, партнерської фірми-дистриб′ютора.[22] Це в кінцевому підсумку призвело до відставки Майкл Ейснер, а саму студію "Pixar" наступного року придбала фірма "Дисней".

Home media[ред.ред. код]

Суперсімейка вийшла на 2-х дисках у "Колекційній збірці DVD" і на VHS (це був останній реліз Pixar-івських фільмів на VHS) 15 березня 2005-го року. Диски DVD також включали en:Jack-Jack Attack і en:Mr. Incredible and Pals, дві Pixar-івські короткометражки, створені спеціально для реліз разом із "Суперсімейкою", а також en:Boundin', короткометражний фільм студії "Pixar", із якої починалися покази "Суперсімейки" у кінотеатрах.[21] "Суперсімейка" стала лідером продажів серед DVD 2005-го року: було продано 17,38 мільйонів копій.[23] Фільм також вийшов на UMD для Sony PSP.[24] Також у США картину було випущено на Blu-ray 12 квітня 2011-го року.[25]

Сприйняття[ред.ред. код]

Критичні відгуки[ред.ред. код]

Файл:Syndrome.jpg
Syndrome, the antagonist of the movie, was well received. He was #64 in Wizard magazine's top 100 villains.[26]

Суперсімейка здобув дуже позитивні відгуки від критиків, отримавши 97% захоплених рецензій на сайті "Rotten Tomatoes",[27] що помістило фільм у рейтинґу найкращих бойовиків усіх часів на 15-т сходинку, а також у рейтинґ ТОП-20 фільмів, що мали більше 100 позитивних відгуків. [28] Сайт "Metacritic" визначив "Суперсімейку" фільмом, що здобув "усезагальне схвалення" із рейтинґом 90 зі 100.[29] Критик Роджер Еберт (англ.) нагородив фільм 3+12 зірок із чотирьох, написавши, що фільм «чергує карколомний, запаморочливий екшен із соціальною сатирою і комедією ситуацій у стилі "сєльская жізнь"»; також метр зазначив, що «Суперсімейка» є «новим шедевром майстерності студії "Pixar" у жанрі популярної анімації».[30] Американський музичний журнал "Rolling Stone" також нагородив фільм 3+12 зірками і назвав фільм «одним із найкращих фільмів року», а також сказав, що картина «зовсім не мультяшна, а зовсім правдива».[31] Also giving the film 3+12 зірок, а журнал «People» визнав, що "Суперсімейка" "«може похвалитися сильним, захоплюючим сюжетом із сильними, широкими і влучними комічними мазками».[32]

Елеонора Рінґель Ґіллеспі із щоденної газети Атланта Джорнал-Констит'юшн зазначила, що її стомили повтори мотивів бачених-перебачених давно бойовиків, заяложені висновки, а також те, що «"Pixar" постійно репетує про те, що УСЕ, що вони роблять — то роблять відмінно; а я б бажала, хай би вони зняли щось новенького».[33] Так само і Джессіка Вінтер із «Віллидж Войс» критикувала фільм як «стандартний літній бойовичок [улітку демовнтрують дешеві і низькобюджетні фільми — Авт.], хоча фільм вийшов у прокат на початку листопада». Її огляд, названий «Суцільнометалічна ракетка» [каламбур на фільм «Суцільнометалева оболонка» — Авт.] зазначила, що «"Суперсімейка" оголосила про прибуття студії "Pixar" у величезний переповнений Голлівуд під барабанний дріб і лязкіт металу"».

Пітер Треверс із «Роллінґ Стоун» присудив «Суперсімейці» No.6 у своєму списку найкращих фільмів десятиліття, написавши: "«Із усіх чудес, які "Pixar" створив за десятиліття, "Суперсімейка" радує мене найбільше. Не в кожному фільмі так оригінально говориться про кризу середнього віку, сімейний конфлікт, недоглянутих дітей, страх чоловічої неспроможності і про екзистенційну тугу».[34]

Касові збори[ред.ред. код]

Незважаючи на побоювання, що фільм не знайде свого глядача,[35] картина отримала касових зборів лише за перший тиждень $70,467,623 у США із 7,6 тис. екрнів із 3,933 тис. кінотеатрів, що у середньому склало $17,917 тис. на театр або $9,272 тис. на екран, що стало найвищим рейтинґом касових зборів для студії «Pixar» (рекорд пізніше було побито 2010-го фільмом «Історія іграшок 3» із результатом $110,3 млн.); і це став найвищим результатом зборів для першого тижня серед не-сиквельного мультфільму (рекорд було побито 2007-го року фільмом «Сімпсони (фільм)ҐСімпсони» із результатом $74 млн.); а також це стало рекордом першотижневих касових зборів для фільмів, що не є частиною циклу фільмів на цілих 5 років, поки картина «Аватар» відкрила сезон перегляду із $77-мома мільйонами. Фільм також став No.1 за зборами другого вікенду, набравши іще $50,25 млн., втративши у порівнянні з першим тижнем лише 29%, і набагато випередивши нове комп'ютене анімоване чудо — «Полярний експрес». На загал фільм зібрав $261,441 млн. — ставши четвертим найкасовішим фільмом студії «Pixar» після «Історії іграшок-3» ($415,004 млн.), «У пошуках Немо» ($380,211 млн.) і «Уперед і вгору» ($293,004 млн.); також картина стала четвертим найкасовішим фільмом 2004-го року.[36] По цілому світові картина зібрала $631,442 млн., ставши четвертою касово успішною картиною студії «Pixar», пропустивши уперед лише «Історію іграшок-3» ($1,063 млн.), «У пошуках Немо» ($921,111 млн.) і «Уперед і вгору» ($731,342 млн.), — ставши четвертою картиною за касовими зборами 2004-го року.[37] Окрім цього — картина стала другою найрейтинговішою анімаційною стрічкою 2004-го року за касовими зборами після фільму «Шрек 2».

Телевізійна прем'єра картини сталася на «Thanksgiving Day» 2007-го року на NBC за спонсорства «Тарґет корпорейшн»; а кабельна прем'єра відбулася на «ABC Family» як частина телепрограми «The 25 Days of Christmas» [c] у грудні 2007-го; удруге ж на кабельному картину показали на «Disney Channel» як частину заходів на «No Ordinary Friday»[d] 1-го лютого 2008-го року.

Відзнаки[ред.ред. код]

Фільм здобув премію «Оскар» у номінації «За найкращий анімаційний повнометражний фільм», перемігши два фільми від студії «DreamWorks», а саме: «Шрек 2» й «Історія акул»; а також у номінації «За найкращий звуковий монтаж» на 77-й церемонії вручення нагород премії «Оскар». Також фільм було номіновано на Премії «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій (для автора сценарію/режисера Бреда Бьорда) і за найкращий звук (для звукорежисерів Ренді Тома, Ґарі Ріццо і Дока Кейна).[38] Це був перший фільм студії «Pixar», що виграв кілька «Оскарів»(наступним став 2010-го року «Вперед і вгору». Джо Морґенштерн із The Wall Street Journal назвав Суперсімейку найкращою картиною року.[8] Журнал «Premiere» подав список відгуків критиків США, де «Суперсімейа» опинилася на третій позиції, у той час як сайт «Rotten Tomatoes» визнав картину найвидатнішою картиною року.[8]

Фільм також здобув премію «Енні» 2004-го року у номінації «За найкращий анімаційний фільм» і 2005-го премію «Г'юго» в номінації «За найкращу постановку»; також фільм було номіновано на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкращий музичний чи комедійний фільм». Картина, до того ж, виграла премію «Сатурн» у категорії «Найкраща повнометражна мультиплікаційна картина».

Американський інститут кіномистецтва розмістив «Суперсімейку» у своєму рейтингові «10 найкращих американських фільмів у 10 класичних жанрах за версією AFI».[39]

Нагороди за «Суперсімейку»[40]
Рік Асоціація Категорія нагороди Отримав нагороду Статус
2004 Товариство кінокритиків Флориди Найкраща анімація Перемога
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса Найкраща анімація Перемога
Найкращий сценарій Майкл Джакино Перемога
Національна рада кінокритиків США Найкращий анімаційний фільм Перемога
Товариство кінокритиків Нью-Йорка Найкращий анімаційний фільм Перемога
Товариство кінокритиків Фінікса Найкращий анімаційний фільм Перемога
Товариство кінокритиків Сан-Дієго Найкращий анімаційний фільм Перемога
Товариствр кінокритиків Сіетла Найкращий анімаційний фільм Перемога
Асоціація кінокритиків округу Колумбія, Вашинґтон Найкращий анімаційний фільм Перемога
2005 ASCAP Film and Television Music Awards Top Box Office Films of 2005 Award Майкл Джакино Перемога
Academy Awards[The Incredibles 1] Best Sound Editing Michael Silvers & Randy Thom Перемога
Best Sound Mixing Randy Thom, Gary Rizzo
& Doc Kane
Номінація
Best Animated Feature Film Brad Bird Перемога
Best Original Screenplay Brad Bird Номінація
Academy of Science Fiction, Fantasy & Horror Films Best Animated Film Перемога
Best Music Michael Giacchino Номінація
Best Writer Brad Bird Номінація
American Cinema Editors Best Edited Feature Film - Comedy or Musical Stephen Schaffer Номінація
Annie Awards[The Incredibles 2] Animated Effects Martin Ngyuen Перемога
Best Animated Feature Перемога
Character Animation Angus MacLane Перемога
Character Animation John Kahrs Номінація
Character Animation Peter Sohn Номінація
Character Animation Kureha Yokoo Номінація
Character Design in an Animated Feature Production Teddy Newton Номінація
Character Design in an Animated Feature Production Tony Fucile Перемога
Directing in an Animated Feature Production Brad Bird Перемога
Music in an Animated Feature Production Michael Giacchino Перемога
Production Design in an Animated Feature Production Lou Ramano Перемога
Storyboarding in an Animated Feature Production Kevin O'Brien Перемога
Storyboarding in an Animated Feature Production Ted Mathot Номінація
Voice Acting in an Animated Feature Production Brad Bird Перемога
Voice Acting in an Animated Feature Production Samuel L. Jackson Номінація
Writing in an Animated Feature Production Brad Bird Перемога
Art Directors Guild Feature Film - Period or Fantasy Film Lou Ramano & Ralph Eggleston Номінація
BAFTA Awards BAFTA Children's Award - Best Feature Film John Walker & Brad Bird Перемога
BET Comedy Awards Best Performance in an Animated Theatrical Film Samuel L. Jackson Перемога
BMI Film & TV Awards BMI Film Music Award Michael Giacchino Перемога
Broadcast Film Critics Association Awards Best Animated Feature Перемога
Best Composer Michael Giacchino Номінація
Best Popular Movie Номінація
Cinema Writers Circle Awards of Spain Best Foreign Film (Mejor Película Extranjera) Номінація
Dallas-Fort Worth Film Critics Association Awards Best Animated Film Перемога
Empire Awards Best Film Номінація
Golden Globes Best Picture – Musical or Comedy Номінація
Golden Trailer Awards Best Animation/Family
(For "Buckle Up")
Перемога
Best Comedy
(for "Buckle Up")
Номінація
Hugo Awards Best Dramatic Presentation - Long Form Перемога
Kansas City Film Critics Circle Awards Best Animated Film Перемога
Kids' Choice Awards Favorite Movie Перемога
Las Vegas Film Critics Society Best Animated Film Перемога
Las Vegas Film Critics Society Best Score Michael Giacchino Перемога
MTV Movie Awards Best Movie Номінація
Best On-Screen Team Craig T. Nelson, Holly Hunter, Spencer Fox & Sarah Vowell Номінація
MTV Movie Awards, Mexico Favorite Voice in an Animated Film Víctor Trujillo Номінація
Motion Picture Sound Editors Best Sound Editing in Feature Film - Animated Michael Silvers, Randy Thom, Sue Fox, Teresa Eckton, Kyrsten Mate Comoglio, E.J. Holowicki, Steve Slanec, Al Nelson &
Stephen M. Davis
Перемога
Online Film Critics Society Best Animated Feature Перемога
Best Score Michael Giacchino Перемога
Best Picture Номінація
Best Screenplay, Original Brad Bird Номінація
PGA Awards Motion Picture Producer of the Year Unknown Номінація
People's Choice Awards Favorite Animated Movie Номінація
Favorite Motion Picture Номінація
Satellite Awards[The Incredibles 3] Best Motion Picture, Animated or Mixed Media Перемога
Best Score Michael Giacchino Номінація
Teen Choice Awards Choice Movie: Animated/Computer Generated Номінація
Visual Effects Society Awards Outstanding Performance by an Animated Character in an Animated Motion Picture
(for the Bob Parr/Mr. Incredible character)
Craig T. Nelson, Bill Wise, Bill Sheffler & Bolhem Bouchiba Перемога
World Soundtrack Awards Discovery of the Year Michael Giacchino Перемога
Young Artist Awards Best Family Feature Film - Animation Перемога
Best Performance in a Voice-Over Role - Young Artist Spencer Fox Номінація
2006 Academy of Science Fiction, Fantasy & Horror Films Best DVD Special Edition Release Номінація
Grammy Awards Best Instrumental Arrangement Gordon Goodwin for The Incredits Перемога
Best Score Soundtrack Album Michael Giacchino Номінація

Мерчендайзинг[ред.ред. код]

Шаблон:Unreferenced section Several companies released promotional products related to the movie. Dark Horse Comics released a limited series of comic books based on the movie. Kellogg's released an Incredibles-themed cereal, as well as promotional Pop Tarts and fruit snacks, all proclaiming an "Incrediberry Blast" of flavor. Pringles included potato chips featuring the superheroes and the movie quotes. Furthermore, in the weeks before the movie's opening, there were also promotional tie-ins with SBC Communications (using Dash to promote the "blazing-fast speed" of its SBC Yahoo! DSL service) Tide, Downy, Bounce and McDonald's. Toy maker Hasbro produced a series of action figures and toys based on the film, although the line was not as successful as the film itself.

In Europe, Kinder chocolate eggs contained small plastic toy characters from the film.

In Belgium, car manufacturer Opel sold special The Incredibles editions of their cars.

In the United Kingdom, Telewest promoted blueyonder internet services with branding from the film, including television adverts starring characters from the film.

In all merchandising outside of the film itself, Elastigirl is referred to as Mrs. Incredible. This is due to a licensing agreement between Disney·Pixar and DC Comics, who has a character named Elasti-Girl (a member of the Doom Patrol). The DC Comics character is able to grow and shrink at will from microscopic size to thousands of feet tall.

Комікси[ред.ред. код]

In July 2008, it was announced that a series of comic books based on The Incredibles would be published by BOOM! Studios in collaboration with Disney Publishing by the end of the year.[41]

The first miniseries by BOOM! was The Incredibles: Family Matters by Mark Waid and Marcio Takara, which was published from March to June 2009, and collected into a trade paperback published in July of that year. An ongoing series written by both Mark Waid and Landry Walker, with art by Marcio Takara and Ramanda Kamarga, began later that same year, running for sixteen issues before being cancelled in October 2010. Marvel has begun a reprint of the series starting in August 2011 and possibly finish the storyline, which was abruptly cancelled despite scripts and art having been produced for a finale.

Відеогра[ред.ред. код]

Докладніше: The Incredibles (video game)

A video game based on the film was released for the PlayStation 2, Xbox, Nintendo GameCube, Game Boy Advance, PC, Apple Macintosh, and mobiles. Though based on the movie, several key scenes are altered from the original script.

A second game, The Incredibles: Rise of the Underminer, was released for PlayStation 2, GameCube, Xbox, Mac OS X, Game Boy Advance, Nintendo DS, and Windows. Taking place immediately after the movie, the sequel focuses on Mr. Incredible and Frozone as they do battle with the megalomaniacal mole, The Underminer.

A third game, The Incredibles: When Danger Calls, was released for Windows and Mac OS X. It is a collection of 10 games and activities for the playable characters to perform.

Another game, Kinect Rush: A Disney Pixar Adventure, was released on March 20, 2012, for Xbox 360. It features characters and missions from five Pixar's films: The Incredibles, Up, Cars, Ratatouille and Toy Story.[42]

Можливе продовження[ред.ред. код]

In 2004, when Disney owned sequel rights, Disney announced plans to make sequels for The Incredibles and Finding Nemo without Pixar involvement. Those plans were subsequently scrapped.[Джерело?]

When Disney acquired Pixar in 2006, the expectation of Disney was that Pixar would create more sequels and bankable franchises. Director Brad Bird stated in 2007 that he was open to the idea of an The Incredibles 2 if he could come up with an idea superior to the original film. "I have pieces that I think are good, but I don't have them all together," Bird said.[43]

Примітки[ред.ред. код]

  • Price, David (2008). The Pixar Touch. New York: Alfred A. Knopf. ISBN 0-307-26575-7. 
  1. Дев'ять диснеївських старців (англ. Disney's Nine Old Men) — легендарні творці і головні аніматори в компанії "Walt Disney" (дехто із них згодом стали директорами), які створили деякі з найвідоміших творів Діснея від "Білосніжки і семи гномів" до "Рятівників". Ось вони: Лес Кларк, Марк Дейвіз, Оллі Джонствон, Мілт Кал, Вард Кімбелл, Ерик Ларсон, Джон Ланзбері, Вольфган Райтерман, Френк Томас.
  2. "PG" (англ. Parental guidance recommended, букв. "Рекомендовано переглядати у присутності батьків") — рейтинг, який присвоюють фільмові. Цей рейтинг не має вікових обмежень. Проте, він свідчить, що у змісті фільму міститься інформація, яка може певним чином вразити психіку дитини.
  3. Щорічний блок програм, який транслюється на каналі "ABC Family" із 1996 року
  4. ~ «Жодної п'ятниці, схожої на попередню», англ.

Джерела[ред.ред. код]

  1. «The Incredibles (2004)». Box Office Mojo. Amazon.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2009-02-05. 
  2. а б Brad Bird, John Walker, et al.. The Incredibles. Special Features: Making of The Incredibles [Blu-ray Disc]. Buena Vista Home Entertainment.
  3. а б в г д е ж Andy Patrizio (2005-03-09). «An Interview with Brad Bird». IGN. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-31. 
  4. а б в г д е Price, p. 220
  5. а б в Price, p. 219
  6. Paik, Karen. (2007) To Infinity and Beyond!: The Story of Pixar Animation Studios, Chronicle Books LLC, pg. 236–37.
  7. а б Price, p. 220-221
  8. а б в г д е Michael Barrier (2005-02-27). «Brad Bird - Interview». MichaelBarrier.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-31. 
  9. а б Price, p. 217
  10. а б в Price, p. 222
  11. Price, p. 215-216
  12. а б в г д е ж и к л Bill Desowitz (2004-11-05). «Brad Bird & Pixar Tackle CG Humans Like True Superheroes». AnimationWorld. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-31. 
  13. а б Price, p. 223
  14. а б Paik, Karen. (2007) To Infinity and Beyond!: The Story of Pixar Animation Studios, Chronicle Books LLC, pg. 238–51
  15. Collins, Andrew (2009-10-05). «Interview: Pixar's Pete Docter and Jonas Rivera». Radio Times. BBC Magazines. Процитовано 2009-12-02. 
  16. а б в Price, p. 224
  17. [1][недійсне посилання]
  18. Spence D. (2004-11-04). «IGN AU Edition – Michael Giacchino Interview». Au.music.ign.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2011-10-02. 
  19. Brad Bird, Michael Giacchino, et al.. The Incredibles. Special Features - Behind the Scenes - More Making of The Incredibles: Music [Blu-ray Disc]. Buena Vista Home Entertainment.
  20. Patrick Sauriol (2004-12-24). «SCOOP: Stretching the end of FANTASTIC FOUR». Архів оригіналу за 2013-08-23. 
  21. а б Pixar Animation Studios (January 21, 2005). «Smash Box-Office Success Comes Home March 15!». PR Newswire. Процитовано October 31, 2012. 
  22. Price, p. 226
  23. Home Media Retailing (December 30, 2005). «Home Media Retailing Details an 'Incredibles' Year». Business Wire. Процитовано May 10, 2012. 
  24. Galindo, David (November 16, 2005). «The Incredibles - PSP Review». IGN. Процитовано May 10, 2012. 
  25. J. C. Ribera (2011-01-07). «Disney/PIXAR's The Incredibles Blu-ray Coming April 12». Blu-Ray.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2011-01-24. 
  26. McCallum, Pat (July 2006). «100 Greatest Villains Ever». Wizard (177). 
  27. «The Incredibles – Movie Reviews, Trailers, Pictures». Rottentomatoes.com. Процитовано 2011-10-02. 
  28. «Top Movies: Golden Globes». Rotten Tomatoes. Процитовано 2011-10-02. 
  29. «''The Incredibles'' at metacrtic.com». Metacritic.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2011-10-02. 
  30. Roger Ebert (November 5, 2004). «The Incredibles». Chicago Sun-Times. 
  31. Travers, Peter (November 3, 2004). «The Incredibles». Rolling Stone. Процитовано March 20, 2012. 
  32. Rozen, Leah (2004-11-15), "The Incredibles". People. 62 (20):31
  33. «The Incredibles». AccessAtlanta. 2004-11-05. Процитовано 2011-10-02. 
  34. Travers, Peter. «10 BEST MOVIES OF THE DECADE - The Incredibles». Rolling Stone. Процитовано August 31, 2012. 
  35. «Movie & TV News @ IMDb.com – Studio Briefing – November 4, 2004». Imdb.com. Процитовано 2011-10-02. 
  36. «2004 DOMESTIC GROSSES». Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-03-20. 
  37. «2004 WORLDWIDE GROSSES». Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-03-20. 
  38. «The 77th Academy Awards (2005) Nominees and Winners». oscars.org. Процитовано November 20, 2011. 
  39. «AFI's 10 Top 10 Ballot» (PDF). Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2011-10-02. 
  40. «The Incredibles (2004) Awards». The New York Times. Процитовано 2009-03-07. 
  41. «The Pixar Blog: Pixar comic books coming». Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2008-07-25. 
  42. Narcisse, Evan (December 8, 2011). «Pixar Teams Up With Microsoft For Kinect Rush». Kotaku. Процитовано December 9, 2011. 
  43. «Bird on Toy Story 3 and Incredibles 2». 2007-06-22. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2007-06-22. 

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
{{{попередник}}}
{{{титул}}}
{{{роки}}}
Наступник:
{{{наступник}}}



Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «The Incredibles», але не знайдено відповідного тегу <references group="The Incredibles"/>, або ж бракує закриваючого </ref>