Тетум (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
тетум
Lia-Tetun
Поширення діалектів мови тетум
Поширення діалектів мови тетум
Поширена в Східний Тимор, Індонезія, Австралія, Португалія, Велика Британія
Регіон Південно-Східна Азія
Носії 800 000
Писемність Латиниця
Класифікація

Малайсько-полінезійські мови

Центрально-східна надгілка
Центрально-малайсько-полінезійські мови
Тиморська гілка
Ядерно-Тиморська група
Офіційний статус
Офіційна Східний Тимор Східний Тимор
Регулює Національний інститут лінгвістики (INL)
Коди мови
ISO 639-2 tet
ISO 639-3 tet

Тетум (тетун) — австронезійська мова, державна мова і одна з двох офіційних мов Східного Тимору.

На деякі діалекти тетуму справила значний вплив португальська мова — друга офіційна мова країни. Особливо цей вплив помітно в області лексики та деяких аспектах граматики.

Про назву[ред. | ред. код]

Написання «tetum» з -m походить із португальської орфографії, позаяк у самому тетумі це слово пишеться через - n. Через це деякі вважають варіант тетун підхожішою формою. «Тетун» використовується деякими носіями мови (у тому числі Жозе Рамуш-Орта і Карлос Філіп Хіменес Біло), і збігається з індонезійським написанням. Проте написання з «м» має довшу традицію.

Лінгвогеографія / Сучасне становище[ред. | ред. код]

тетум (ліворуч) і португальська (праворуч). З підручника португальської мови для мовців на тетумі.

Діалекти[ред. | ред. код]

Тетум поділяється на чотири діалекти:

  • Тетун-ділі або тетун-Праса (дослівно «міський тетум») — ним говорять у столиці країни Ділі, та околицях, у північній частині країни;
  • Тетун-Терик — поширений на півдні і в південно-західних прибережних регіонах;
  • Тетун-белу або белунський діалект, поширений в центральному поясі острова від протоки Омбаї до Тиморського моря і розділений між Східним і Західним ТиморомЗахідному Тиморі розглядається як bahasa daerah («регіональна мова»), що не має офіційного статусу в Індонезії);
  • Діалект нана'ек — у селі Метінаро, розташованої на прибережній дорозі між Ділі і Манатуто.

Тетун-белу і тетун-терик добре зрозумілі тільки в межах своїх ареалів. Тетун-Праса є діалектом, на якому говорять по всьому Східному Тиморі. Хоча португальська мова до 1975 року була офіційною мовою Португальського Тимору, тетун-Праса завжди превалював як лінгва-франка в східній частині острова.

Орфографія[ред. | ред. код]

Тетум не мав офіційного статусу і підтримки ані за португальського, ані за індонезійського правління, тому стандартизована орфографія була встановлена Національним Інститутом Лінгвістики лише недавно. Незважаючи на існування стандартної орфографії, все ще широко поширені коливання в написанні. Прикладом може бути слово bainhira(«коли»), яке може писатися як bain-hira, wainhira, waihira і uaihira. Коливання між «w» і «u» відбивають вимову в деяких сільських діалектах тетун-терика.

Сучасна орфографія бере свій початок в реформі правопису, розпочатої в 1974 році Революційним фронтом за незалежність Східного Тимору (ФРЕТІЛІН), в рамках кампанії з пропаганди грамотності, а також у системі, що використовувалася католицькою церквою після прийняття тетуму як мови літургії за часів індонезійської окупації. Ці реформи включали транскрипцію багатьох португальських слів, які раніше використовувалися в оригінальному написанні, наприклад educaçãoedukasaun «освіта», і colonialismokolonializmu «колоніалізм».

Більш недавні реформи Національного Інституту Лінгвістики включають заміщення диграфів «nh» та «lh» (запозичених з португальської, де вони відповідають фонемам /ɲ/ і /ʎ/) відповідно написаннями «ñ» та «ll» (як у іспанській), щоб уникнути плутанини з поєднаннями приголосних /nh/ і /lh/, які також існують в тетумі. Тому senhor «пан» було замінено на señór, а trabalhador «робочий» — traballadór.

Деякі лінгвісти підтримують використання для цих звуків поєднань «ny» (як у каталонській і філіппінській) і «ly», однак ці варіанти були відкинуті, через схожість з індонезійської орфографією.

При цьому більшість носіїв мови фактично вимовляє ñ і ll як [i̯n] і [i̯l], а не як палатальні приголосні (як в португальській і іспанській). Таким чином, після голосного утворюється дифтонг, а після /i/ [] зовсім випадає. Тому señór, traballadór вимовляються [sei̯noɾ], [tɾabai̯ladoɾ], а liña, kartilla вимовляються як [lina] , [kaɾtila]. У результаті, деякі письменники використовують поєднання «in» і «il», наприклад Juinu і Juilu («червень» і «липень») (Junho і Julho у португальській).

Поряд з варіативністю транскрипції португальських запозичень, існують коливання в написанні споконвічних слів. Вони стосуються використання подвійних голосних, і апострофа для гортанної змички, наприклад bootbot «великий» і ki'ikkiik «маленький».

Історія мови[ред. | ред. код]

У XV столітті, до прибуття португальців, тетум поширився як піджин на центральний і східний Тимор під егідою белунськомовного Королівства віха, у той час найбільш могутньої держави на острові.

Португальці (присутні на Тиморі з 1556-го) заснували більшість своїх поселень на заході, де говорили мовою атоні, і тільки після того як у 1769 столиця була перенесена з Ліфау (Окуссі) в Ділі, португальці почали просувати тетум як міжрегіональну мову своєї колонії.

Тимор був однією з небагатьох португальських колоній, де як лінгва-франка використовувалася локальна мова, а не форма португальської. Це сталося через те, що португальське правління було непрямим, а не безпосереднім. Європейці правили через місцевих королів, які прийняли католицизм і стали васалами короля Португалії.

Коли в 1975 році Індонезія окупувала Тимор, оголосивши його 27-ю провінцією республіки, використання португальської було заборонено, а індонезійська мова була проголошений єдиною офіційною мовою. Однак Римсько-католицька церква прийняла тетум як мову літургії, зробивши його основою культурної і національної самосвідомості. Після набуття Східним Тимором незалежності в 2002-му році, тетум і португальська були проголошені офіційними мовами.

На додаток до регіональних варіантів тетуму в Східному Тиморі, існують варіації лексики та вимови, частково обумовлені португальським і індонезійським впливами. Тетум, яким говорять мігранти зі Східного Тимору в Португалії, зазнав сильнішого впливу португальської, оскільки багато хто з них не отримали освіти індонезійською.

Лінгвістична характеристика[ред. | ред. код]

тетум (праворуч) і португальський (ліворуч). З підручника португальської мови для мовців на тетум.

Фонетика і фонологія[ред. | ред. код]

Звук [z] не є споконвічним у тетумі, проте зустрічається в багатьох запозиченнях з португальської і малайської. Раніше цей звук часто переходив у [ʒ] й писався як «j», наприклад meja «стіл» з португальської mesa, і kemeja «сорочка» з португальської camisa. У сучасному тетумі [z] і [ʒ] варіативні.

Наприклад, слово португальського походження ezemplu «приклад» вимовляється деяким як [eʒemplu] і навпаки, слово Janeiru «січень» вимовляється як [zaneiru]. Звук [v] також не є споконвічним у мові і часто переходить у [b], як у serbisu «робота» з португальської serviço.

Морфологія[ред. | ред. код]

Іменник[ред. | ред. код]

Іменники, утворені з дієслів або прикметників, як правило, утворюються шляхом додавання афіксів, наприклад суфікса -na'in, аналогічного англійському суфіксу «-er».

hakerek — «писати»
hakerek-na'in — «письменник»

У традиційніших формах тетуму замість -na 'in використовується циркумфікс ma(k)- -k. Наприклад, іменник «грішник» може бути утворене з слова sala як maksalak або sala-na'in. Префікс ma(k)- використовується у випадку, якщо кореневе слово закінчується на приголосну, наприклад іменник «кухар» може бути зроблено зі слова te'in як makte'in або як te'in-na'in.

Суфікс -teen (від слова «бруд» або «екскременти») може застосовуватися з прикметниками для утворення зневажливих термінів:

bosok — «помилковий»
bosok-teen — «брехун»

Визначеність[ред. | ред. код]

У тетумі є невизначений артикль ida («один»), який використовується після іменників:

Labarik ida — дитина (взагалі).

Визначеного артикля немає, хоча вказівний займенник ida-ne'e («саме цей») може бути використано для вираження визначеності:

Labarik ida-ne'e. — Ця дитина, певна дитина.
Labarik ida-ne'ebá. — Та дитина, певна дитина.

Присвійний і родовий відмінки[ред. | ред. код]

Частка nia утворює присвійний відмінок:

João nia uma — «Будинок Хуана»
Cristina nia livru — «Книга Христини»

Родовий відмінок утворюється за допомогою nian, наприклад:

povu Timór Lorosa'e nian — «народ Східного Тимора»
Число[ред. | ред. код]

Зазвичай множина іменників не позначається, проте при необхідності множинність може виражатися словом sira «вони»:

fetu — «жінка / жінки»: fetu sira — «жінки»

У іменників португальського походження зберігається закінчення -(e)s:

Estadus Unidus — «Сполучені Штати» (з Estados Unidos)
Nasoens Unidas — «Об'єднані нації» (з Nações Unidas)
Рід[ред. | ред. код]

У тетумі немає окремих чоловічих і жіночих форм третьої особи однини, тому nia (подібно з dia в індонезійській і малайській мовами) може означати «він», «вона» або «воно».

Різні форми для родів зустрічаються тільки у прикметниках португальського походження, тому obrigadu («спасибі») використовується чоловіками, а obrigada — жінками.

Чоловіча та жіноча форми прикметників, що походять з португальської мови, іноді використовуються з португальськими запозиченнями, особливо носіями мови, які отримали португальське освіту.

Governu demokrátiku — демократичний уряд (з governo democrático, чоловічий рід)
nasaun demokrátika — демократична нація (з nação democrática, жіночий рід)

У деяких випадках різні форми роду в португальських запозиченнях мають різне значення, наприклад:

bonitu — красивий, статний
bonita — милий, чарівний

У споконвічних словах тетуму для розрізнення статі іноді використовується суфікс -mane («чоловічий») і -feto («жіночий»):

oan-mane — син
oan-feto — дочка

Прикметники[ред. | ред. код]

Щоб утворити прикметник з іменника, до нього додається частка oan:

malae — «іноземець»
malae-oan — «Іноземний»

Таким чином, «Тиморський» буде Timor-oan.

Для утворення прикметників з дієслова може додаватися суфікс -dór (португальського походження):

hateten — «говорити»
hatetendór — «балакучий»
Ступені порівняння[ред. | ред. код]

Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється шляхом подвоєння:

barak (багато) — babarak (дуже багато)
boot (великий) — boboot (величезний)
di'ak (хороший) — didi'ak (дуже хороший)
ikus (останній) — ikuikus (найостанніший)
moos (чистий) — momoos (бездоганно чистий)

При утворенні вищого ступеня прикметників використовується слово liu («більше»), після якого йде duké(«ніж» з португальського do que):

Maria tuan liu duké Ana — «Марія старша ніж Анна»

Щоб описати щось як найбільше або найменше, додається hotu («все»):

Maria tuan liu hotu — «Марія найстарша.»

Інклюзивне і ексклюзивне «ми»[ред. | ред. код]

Як і інші індонезійські мови, тетум має дві форми для «ми»: ami (еквівалентна індонезійському і малайському kami) яка є ексклюзивною — «я і вони», — і ita (еквівалентна індонезійському і малайському kita), яка є інклюзивною, наприклад «ти, я і вони».

Ami-nia karreta — «наша (сім'ї) машина»
ita-nia rain — «наша країна»

Числівники[ред. | ред. код]

  • ida — «один»
  • rua — «два»
  • tolu — «три»
  • haat — «чотири»
  • lima — «п'ять»
  • neen — «шість»
  • hitu — «сім»
  • ualu — «вісім»
  • sia — «дев'ять»
  • sanulu — «десять»
  • ruanulu — «двадцять»

Ті, що говорять на тетумі, часто використовують замість власних числівників індонезійські або португальські, наприклад delapan або oito «вісім» замість ualu. Особливо це стосується чисел більше тисячі.

Дієслово[ред. | ред. код]

Перехідні дієслова утворюються шляхом додавання префікса ha- або hak- до іменника або прикметника:

been «рідина» → habeen «робити рідким», «плавити»
bulak «божевільний» → habulak «звести з розуму»
klibur «союз» → haklibur «об'єднувати»
mahon «тінь» → hamahon «затінювати», «прикривати»
manas «гарячий» → hamanas «нагрівати»

Неперехідні дієслова утворюються додаванням до іменника або прикметника префікса na- або nak-:

nabeen — «стати рідким, розплавитися»
nabulak — «зійти з розуму»
naklibur — «бути об'єднаним»
namahon — «бути покритим, затіненим»
namanas — «нагрітися»
Бути і не бути[ред. | ред. код]

Не існує спеціального дієслова для «бути», хоча слово la'ós, яке використовується для заперечення, можна перекласти як «не бути»:

Timor-oan sira la'ós Indonézia-oan. — «Тиморці це НЕ індонезійці.»

Слово maka приблизно перекладається як «який є» і використовується з прикметником для підсилення:

João maka gosta serveja. — «Це той Хуан, який любить пиво.»
Інтеррогатив[ред. | ред. код]

Інтеррогатив утворюється при використанні слів ka («чи») або ka lae («чи ні»).

O bulak ka? — «Ти з глузду з'їхав?»
O gosta ha'u ka lae? — «Я тобі не подобаюся?»
Часи[ред. | ред. код]
Минуле[ред. | ред. код]

Де тільки можливо, минулий час мається на увазі в контексті, наприклад:

Horisehik ha'u han etu — «Вчора я їв рис».

Однак він може виражатися розташованим у кінці речення прислівником ona («вже»):

Ha'u han etu ona- «Я (вже) з'їв рис».

Коли ona поєднується з la («ні») це означає «більше не» чи «вже не», а не просте заперечення в минулому часі:

Ha'u la han etu ona — «Я більше не їм рис».

Щоб показати, що дія ще не відбулася, використовується слово seidauk («поки ні»):

Ha'u seidauk han etu — «Я (поки що) не їв рис».

Коли мова йде про дію, яка відбулася в минулому, з дієсловом використовується слово tiha («врешті»):

Ha'u han tiha etu — «Я їв рис».
Майбутнє[ред. | ред. код]

Майбутній час утворюється додаванням перед дієсловом слова sei («буде»)

Ami sei oho fahi. — Ми заб'ємо свиню.
Вид дієслова[ред. | ред. код]
Доконаний[ред. | ред. код]

Доконаний вид дієслова утворюється при використанні tiha ona.

Ha'u han etu tiha ona — «Я з'їв рис».

При запереченні tiha ona вказує на припинення дії:

Ha'u la han etu tiha ona — «Я більше не їв рис».

Щоб показати, що дії в минулому не сталося, використовується слово ladauk («ще ні» або «ніколи»):

Ha'u ladauk han etu — «Я не їв рис» / «Я не з'їв рис».
Континуатив[ред. | ред. код]

Континуатив утворюється додаванням після дієслова слова hela («залишатися»):

Sira serbisu hela. — Вони (все ще) працюють.
Імператив[ред. | ред. код]

Наказовий спосіб утворюється додаванням в кінці речення слова ba («йди»), наприклад:

Lee surat ba! — «Прочитай лист!»

Слово lai («тільки» або «трохи») також може використовуватися для прохання, а не наказу:

Lee surat lai. — «Просто прочитай листа.»

Для заборони дії використовуються слова labele («не можна») або keta («не роби»):

Labele fuma iha ne'e! — «Не кури тут!»
Keta oho sira! — «Не вбивай їх!»

Прислівники[ред. | ред. код]

Прислівники утворюються з прикметників або іменників шляхом подвоєння:

di'ak (хороший) -didi'ak (Добре)
foun (новий, недавній) — foufoun (недавно)
kalan (ніч) — kalakalan (вночі)
lais (швидкий) — lailais (швидко)
loron (день) — loroloron (щодня)

Лексика[ред. | ред. код]

Споконвічна[ред. | ред. код]

Східний Тимор на тетумі буде Timor Lorosa'e, що означає «Тимор висхідного сонця» або менш поетично — «Східний Тимор». Lorosa'e утворене зі слів loro «сонце» і sa'e «сходити, підніматися». Іменник «слово» буде liafuan від lia «голос» і fuan «плід».

Ще деякі слова на тетумі:

  • aas — «високий»
  • aat — «поганий»
  • been — «вода»
  • belun — «друг»
  • boot  — «великий»
  • di'ak — «хороший»
  • domin — «любов»
  • ema — «людина, люди»
  • fatin — «місце»
  • feto — «жінка»
  • foho — «гора»
  • fuan — «плід»
  • funu — «війна»
  • han — «їжа»
  • hemu — «напій»
  • hotu — «всі»
  • ida — «Один»
  • ki'ik — «маленький»
  • kraik — «низький»
  • labarik — «дитина»
  • lafaek — «крокодил»
  • lais — «швидкий»
  • lalenok — «дзеркало»
  • laran — «всередині»
  • lia — «мова»
  • liafuan — «слово» (з lian  — голос і fuan — плід)
  • lian — «голос», «мова»
  • loos — «правильний»
  • lulik — «священний»
  • mane — «чоловік»
  • maromak — «бог»
  • moris — «Життя»
  • rain — «країна»
  • tasi — «море»
  • tebes — «дуже»
  • teen — «бруд»
  • toos — «важкий»
  • uluk — «перший»
  • ulun — «голова»

Португальські запозичення[ред. | ред. код]

Слова португальського походження:

  • adeus — «до побачення»
  • ajuda — «допомога»
  • aprende — «учити», з aprender
  • demais — «занадто багато»
  • Desizaun — «рішення», з decisão
  • edukasaun — «освіта», з educação
  • entaun — «добре», з então
  • eskola — «школа», з escola
  • governu — «уряд», з governo
  • igreja — «церква»
  • istória — «історія», з história
  • keiju — «сир», з queijo
  • komprende — «розуміти», з compreender
  • menus — «менше», з menos
  • obrigadu/a — «спасибі», з obrigado/a
  • Paun — «хліб», з pão
  • povu — «люди», з povo
  • profesór — «учитель», з professor
  • relijiaun — «релігія», з religião
  • semana — «тиждень»
  • serbisu — «робота», з serviço
  • serveja — «пиво», з cerveja
  • tenke — «бути належним», з tem que
  • xefe — «шеф-кухар», з chefe

Малайські запозичення[ред. | ред. код]

Слова малайського походження:

  • atus — «сто», з ratus
  • barak — «багато», з banyak
  • bele — «могти», з boleh
  • besi — «залізо», з besi
  • malae — «іноземець», з melayu «малаєць»
  • manas — «гарячий», з panas
  • rihun — «тисяча», з ribu
  • sala — «неправильно», з salah
  • tulun — «допомога», з tolong
  • uma — «будинок», з rumah

Деякі фрази[ред. | ред. код]

  • Bondia — «Доброго ранку» (з португальського Bom dia).
  • Di'ak ka lae? — «Як справи?» (Дослівно «Ви в порядку чи ні?»)
  • Ha'u di'ak — «Все добре.»
  • Obrigadu / Obrigada — «Спасибі», чоловічий / жіночий варіант (з португальського Obrigado / Obrigada).
  • Ita bele ko'alia Tetun? — «Ви говорите на тетумі?»
  • Loos — «Так.»
  • Lae — «Ні.»
  • Ha'u '[la] komprende — «Я (не) розумію» (з португальського compreender).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою тетум
Pájina Mahuluk