Ткацький верстат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вазописець Амасіс (?)« Жінки ткуть на вертикальному верстаті», лекіф до 530 року до н.е.
Традиційний ткацький верстат (реконструкція) з українського Полісся, експозиція Музею історії ткацтва Чернігівщини, смт. Козелець
Ткацький верстат, поч. ХХ ст., Полтавщина, експозиція краєзнавчого музею, м. Миргород

Тка́цький верста́т — верстат, що виробляє з ниток різноманітні види текстильних тканин, основна машина ткацького виробництва.

Ручний ткацький верстат називають кроснами.[1]

Класифікація[ред.ред. код]

В залежності від способу утворення тканини верстати бувають двох типів:

За конструкцією розрізняють:

  • пласкі
  • круглі (використовують тільки для вироблення спеціальних тканин, наприклад рукавних).
  • квадратні

Найбільш розповсюджені плоскі багаточовникові верстати.

В залежності від використання пряжі та призначення тканин ткацькі верстати призначаються для вироблення бавовняних, шовкових, шерстяних, скляних, металічних та ін. тканин.

Верстати можуть бути вузькими (виробляють тканину шириною до 100 см) і широкими, призначатися для легких, середніх та важких верстатів.

Верстати також можуть бути ручні та механічні (човникові та безчовникові)

За ознакою фактоутворюючого механізму механічні верстати поділяються на:

  • ексцентриковані
  • кареточні
  • жаккардові
  • човникові
  • автоматичні

Історія[ред.ред. код]

Перші письмові згадки про ткацькі верстати датуються 457 роком нашої ери у працях невідомого грецького історика.

Археологічні знахідки ткацьких верстатів на території України відносяться до доби палеоліту.

Будова[ред.ред. код]

Будова гуцульських кросен за словником Грінченка:[2] 1) передні стояни (передні коники); 2) задні стояни (задні коники, слупки); 3) ставки (стативи, коні, застрямини); 4) жердки (победрини); 5а) поперечниця (жердка); 5б) поперечниця (шайда); 6) сідавка; 7) льонтки (льонки, ломки); 8) магіль; 9) штак; 10) спідній навій; 11) триб; 12) песик (цуга); 13) верхній навій; 14) триб; 15-16) цуґа (песик); 17) чіп; 18) шнур; 19) камінь; 20) поперечниця (шайда); 21) вуха (кочки, жабка); 22) підніжки, надіті на шворінь (поножі); 23) середня жердка (скракник); 24) скраклі (жабки) з кільцями; 25) начиння; 26) мотузки; 27) жердка (стріла); 28) снизьки (лядобійці, хвости); 29) ляда (набівка), а в ній: 30) блят (бедро); 31) основа; 32) полотно; 33) човник; 34) полотно, навите на спідній навій.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кросна // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
  2. Верстат у Словнику Грінченка.

Посилання[ред.ред. код]


Промисловість Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.