Тімоті Ґартон Еш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Timothy Garton Ash 2009.jpg

Тімоті Ґартон Еш (* 12 липня 1955(19550712), Лондон) — британський історик, журналіст і письменник, автор багатьох книг та публікацій, присвячених політиці та «історії теперішнього часу», які змальовують трансформацію Європи протягом останньої чверті століття.

Життєпис і творчість[ред.ред. код]

Вищу освіту отримав у коледжі Св. Антонія в Оксфорді, Вільному університеті Берліна та в Гумбольдському університеті Берліна. У 1986-87 роках він був науковим співробітником при Міжнародному науковому центрі ім. Вудро Вільсона (Woodrow Wilson International Center for Scholars) у Вашингтоні. З 1990 року він є старшим науковим співробітником із сучасної історії при коледжі Св. Антонія в Оксфорді. У 2000 році він став старшим науковим співробітником Стенфордського університету. Також є членом Королівського товариства мистецтв (Royal Society of Arts), членом-кореспондентом Берлінсько-Бранденбургської академії наук (Berlin-Brandenburg Academy of Sciences) та почесним доктором Університету св. Ендрю (St. Andrew's University), найстаршого університету Шотландії.

На сьогодні він займає посаду директора Центру європейського дослідництва (European Studies Centre) при коледжі Св. Антонія, Оксфордський університет (St. Antony's College), а також є старшим науковим співробітником у Гуверовському інституті (Hoover Institution) при Стенфордському університеті. Його есе постійно з'являються у The New York Review of Books, і він також створює оглядові статті у The Guardian.

Після викладання курсу сучасної історії у Оксфорді його дослідження історії німецького опору гітлерівському режиму призвели його до Берліну, де він провів декілька років. З Берліна він почав мандрувати країнами Східної Європи, що знаходились по той бік «залізної завіси». У 80-ті роки у своїх статтях, що друкувались у The New York Review of Books, The Independent, The Times та The Spectator він тематизував звільнення Східної Європи від комунізму.

Має два вчених ступені з сучасної історії, які здобув у Єксетерському коледжі (Оксфордський університет).

Лауреат багатьох премій і нагород, у тому числі Літературної премії ім. Сомерсета Моэма та Ордену за заслуги Німеччини, Польщі та Чехії.

Видання[ред.ред. код]

  • Free World: Why a Crisis of the West reveals the Opportunity of our Time (2004)
  • History of the Present: Essays, Sketches, and Dispatches from Europe in the 1990s (2000)
  • The File: A Personal History (1997)
  • In Europe's Name: Germany and the Divided Continent (1993)
  • We the People: The Revolution of '89 witnessed in Warsaw, Budapest, Berlin and Prague (1990)
  • The Uses of Adversity: Essays on the Fate of Central Europe (1989)
  • The Polish Revolution: Solidarity (1983)
  • «Und willst Du nicht mein Bruder sein…» Die DDR heute (1981)