Джордж Маршалл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Маршалл
George Catlett Marshall, Jr.
General George C. Marshall, official military photo, 1946.JPEG
Народився 31 грудня 1880(1880-12-31)
США США, Юніонтаун, Пенсильванія
Помер 16 жовтня 1959(1959-10-16) (78 років)
США США, Вашингтон
Країна США США
Роки служби 19021945
Звання Генерал армії Генерал армії
Командування Начальник штабу Армії США,
Державний секретар США,
міністр оборони США.
Війни/битви Філіппіно-американська війна
Перша світова війна

Друга світова війна
Корейська війна
Нагороди
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Срібна Зірка (США)
Philippine Campaign Medal ribbon.svg
World War I Victory Medal ribbon.svg Army of Occupation of Germany ribbon.svg American Defense Service ribbon.svg
World War II Victory Medal ribbon.svg American Campaign Medal ribbon.svg

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1953)

Джордж Ке́тлет Ма́ршалл-моло́дший (англ. George Catlett Marshall, Jr.; * 31 грудня 1880, Юніонтаун, Пенсильванія  — 16 жовтня 1959, Вашингтон) — американський політичний та військовий діяч, генерал армії США (16 грудня 1944), начальник штабу Армії США (1939–1945), державний секретар (1947–1949) і міністр оборони США (1950–1951), ініціатор плану Маршалла, лауреат Нобелівської премії миру 1953.

Біографія[ред.ред. код]

Джордж Кетлетт Маршалл народився в сім'ї Джорджа Кетлетта Маршалла, успішного торговця вугіллям, і Лаури Бредфорд в місті Юніонтаун (штат Пенсильванія). Один з представників родини — Джон Маршалл — був третьої головою Верховного суду Штатів. Джордж був другим сином і третім дитям в сім'ї. Джордж був стриманим, серйозним хлопчиком. Незважаючи на опір батьків, він обрав кар'єру військового та у 1897 поступив до Віргінського військового інституту і у 1901 успішно його закінчив.

Служба в армії[ред.ред. код]

У званні другого лейтенанта Маршалл отримав призначення в піхоту. Служив інструктором в міліційних формуваннях Массачусетсу, був офіцером 4-го піхотного полку в Арканзасе і Техасі.

Потім, відслуживши 18 місяців на Філіппінах, Маршалл повернувся до США і потрапив у Форт-Рено (штат Оклахома). Рік він провів у піхотно-кавалерійській школі у Форт-Лівенворте (штат Канзас), закінчивши її з відзнакою у 1907, рік потому Маршалл закінчив армійський штабний коледж. Після другого терміну на Філіппінах з 1913 по 1916, де Маршалл проходив службу в 13-му піхотному полку, він повернувся до США і був призначений у Сан-Франциско ад'ютантом генерала Дж. Белла, а потім у Форт-Дуглас (штат Юта). В ті роки один з командирів відзивався про нього так:

«На мій погляд, в армії не знайдеться і п'яти чоловік, здатних краще, ніж він, командувати дивізією».

Перша світова війна[ред.ред. код]

З моменту вступу Сполучених Штатів до Першої світової війни у 1917, Маршалл відбув з першим конвоєм американських військ до Франції.

В лавах 1-ої піхотної дивізії в Першій світовій війні, Маршалл брав участь в битвах поблизу Люневіля, в Пікардії і Кантіньї (1917). Через рік Маршалл переходить у генеральний штаб, де він у чині полковника очолив оперативний відділ армії та особисто розробляв операції 1-ої армії.

Брав участь в плануванні Сен-Мієльської операції (1918); його рішення про перекидання військ на ділянку фронту р. Маас — Аргонни було високо оцінене генералом Дж. Першингом, ад'ютантом якого він став в 1919. Чаклун — як називали його товариші по службі — був нагороджений американською медаллю «За видатні заслуги» і французького Військового хреста з пальмовими гілками.

Післявоєнний час[ред.ред. код]

Після завершення війни, відповідно до законів мирного часу Маршалл був знижений до військового звання капітана, і він продовжував з успіхом нести службу.

З 1919 по 1924 Маршалл перебував ад'ютантом при генералові Першингі, у 1924–1927 — заступник командира 15-го піхотного полку в Тяньцзіне (Китай), де він навчився розмовляти і писати китайською мовою. Ці навики згодилися йому пізніше. Після повернення в США він навчався у Коледжі армії США, потім був призначений заступником коменданта армійської піхотної школи у Форт Беннінге (штат Джорджія), де провів майже п'ять років. На викладацькій роботі Маршалл завоював репутацію прибічника передової тактики піхоти і підвищення ефективності бою. Товариші по службі поважали його за чесність, доброту і професіоналізм.

З 1932 командував 8-м полком, з 1933 Маршалл старший інструктор Національної гвардії Ілінойса, з 1936 командир 5-ої бригади у Ванкувері, Вашингтон. У жовтні 1936 Маршалл отримує військове звання бригадний генерал. У 1937 він зустрічав на американській землі екіпаж Чкалова, що зробив перший безпосадочний переліт з Москви в США і приймав радянський екіпаж у себе вдома.

У 1938 Маршалл перебрався до Вашингтона (округ Колумбія), де став начальником управління військового планування штабу армії США. Рік потому його призначили виконувати обов'язки начальника штабу в чині генерала. 1 вересня 1939, з початком Другої світової війни в Європі, Маршалл став начальником штабу армії.

Переконаний, що армія, що була в США, гідна лише «третьорозрядної держави», Маршалл взявся за оновлення озброєння і зміцнення військ. Слабкість бойової підготовки постійно викликала у нього тривогу, і в 1940 він переконав конгрес ухвалити закон про вибіркову службу і розглянути питання про національну гвардію. Під час інспекторських поїздок Маршалл переконався в тому, що офіцерському складу необхідно розвивати в собі витримку, уявлення і здібності лідера. У Вашингтоні Маршалл реорганізував військове міністерство для підвищення контролю і ефективності командування. Як і державний секретар Корделл Халл, Маршалл постійно застерігав армійським командирам на Тихому океані про можливий напад з боку Японії.

Література[ред.ред. код]

  • Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники СССР. М., 2004

Джерела[ред.ред. код]

Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Йосип Сталін
СРСР
Людина року
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
1943
Наступник:
Двайт Ейзенхауер
США
Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Едвард Флінн
США
Людина тижня
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
19 жовтня 1942
Наступник:
Джон Стендіш Горт
Велика Британія