Генрі Кіссинджер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генрі Кіссинджер
Генрі Кіссинджер

Час на посаді:
22 вересня 1973 — 20 січня, 1977
Президент   Річард Ніксон,
Джеральд Форд
Попередник Вільям Пірс Роджерс
Наступник Сайрус Венс

Час на посаді:
2 грудня 1968 — 3 листопада 1975
Президент Річард Ніксон,
Джеральд Форд
Попередник Волт Ростоу
Наступник Брент Скоукрофт

Народився 27 травня 1923(1923-05-27) (90 років)
місто Фюрт, Баварія,
Німеччина Німеччина
Громадянство США США
Політична партія республіканська партія США
Дружина Ann Fleisher 19491964
Nancy Maginnes 1974-
Релігія Юдаїзм
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1973)

Генрі Алфред Кіссинджер (англ. Henry Alfred Kissinger) (27 травня 1923 місто Фюрт, Баварія, Німеччина) — американський політик, дипломат та політолог єврейського походження. Один з найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США і світу другої половині 20-го сторіччя. Лауреат Нобелівської премії миру у 1973 р. («На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Німеччині, по народженні одержав ім'я Хайнц Альфред (нім. Heinz Alfred Kissinger). Його батько, Луїс Кіссінгер, був викладачем історії і географії в жіночому ліцеї. Сам Хайнц Альфред з дитинства дуже захоплювався футболом.

В 1938 році за наполяганням матері сім'я емігрувала від нацистської диктатури до США. Тринадцять родичів Кіссинджерів, що залишилися в Третьому рейху, загинули від рук нацистів під час Голокосту.

У 1943 році Генрі Кіссинджер одержав громадянство США і того ж року вступив до лав Армії США. В 1945 він повернувся до Німеччини вже у ранзі службовця американської військової контррозвідки «СІС» (англ. Counter Intelligence Corps).

Наукова і політична кар'єра[ред.ред. код]

Після війни вчився в Гарвардському університеті. В 1954 захистив докторську дисертацію (PhD) з історії політики (Тема: «A World Restored: Metternich, Castlereagh and the Problems of Peace 1812–1822»).

Після видатної академічної кар'єри в Гарвардському університеті був призначений радником з національної безпеки при президенті Ніксоні в 1969, був державним секретарем у 19731977. Його місії в СРСР і Китаї поліпшили відносини США з обома країнами. При його безпосередній активній участі ядерно-політичне протистояння з СРСР («Холодна війна») набуло пом'якшення і отримало назву «Розрядка» (англ. Détente).

Вузловими пунктами цієї «Розрядки» були Договори США з СРСР про обмеження стратегічних наступальних ядерних озброєнь та обмеження Стратегічних протиракетних систем (1972).

Він брав участь у переговорах про вивід американських військ з В'єтнаму в 1973 і в арабо-ізраїльських мирних переговорах у 1973-1975. Лауреат Нобелівської премії миру за 1973.

Вінцем зовнішньополітичних зусиль Кіссинджера стало створення внаслідок Гельсінських угод 1975 Організації з безпеки і співробітництва в Європі, що призвело до морального та політичного роззброєння СРСР та всього радянського комуністичного блоку.

Ставлення до України[ред.ред. код]

Генрі Кіссінджер виступає проти прийняття України в НАТО та за те, щоб Україна залишалась в сфері, «яку росіяни вважають простором власної самосвідомості».[1]

Література[ред.ред. код]

У кіно[ред.ред. код]

У 1995 році Олівер Стоун створив фільм «Ніксон», у головній ролі знявся Ентоні Хопкінс, Генрі Кіссинджера зіграв Пол Сорвіно.

Примітки[ред.ред. код]