Ціцернаванк
| Ціцернаванк вірм. Ծիծեռնավանք | |
|---|---|
 | |
| 39°38′38″ пн. ш. 46°24′31″ сх. д. / 39.64389° пн. ш. 46.40861° сх. д.Координати: 39°38′38″ пн. ш. 46°24′31″ сх. д. / 39.64389° пн. ш. 46.40861° сх. д. | |
| Країна |
 Азербайджан |
| Район | Лачинський район |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Арцаська єпархія |
| Тип | монастир і базиліка |
| Тип будівлі | базиліка |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Дата заснування | IV століття |
| Статус | діючий |
  Ціцернаванк Ціцернаванк (Азербайджан) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ціцернаванк (вірм. Ծիծեռնավանք) — вірменський монастир, що розташований у однойменному селі Лачинського району Азербайджанської Республіки в Нагірному Карабасі[1]. Монастир розташований в ущелині річки Ахавно, за 5 км від Сюніка.
Датується IV–VI століттями та визнаний вірменським прикладом східного архітектурного типу[2]. Знаходився у області Ахаечк Сюніка. Церква Св. Георгія Змієборця відкрита після реставрації в 1999–2000 рр.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Коли побудували Ціцернаванк, він лежав у провінції Ахаечк, одному з 12 регіонів історичних вірменських провінцій і князівства Сюнік (Сівнік). До XV століття Ахаечк була розділена на два райони: північна частина називалася Хозораберд, а південна половина, що містить Ціцернаванк, називається Кашатаг.[4]
Вважається, що базиліка Ціцернаванку містила мощі Святого Георгія Змієборця. В минулого монастир належав монастирю Татев і фігурує як помітний релігійний центр XIII століття — історик Степанос Орбелян і єпископ Товма Ванандеці (1655).
У 1613 році фортечні стіни монастиря було відремонтовано та побудовано арочні ворота — будівля з написом вірменською мовою цього закону зникли в період між 1989 і 1992 роками, коли регіон знаходився під контролем Азербайджану.[5] Церква та її дзвіниця були відремонтовані в 1779 році. Напис на будівлі вірменського запису цього оновлення, зник у 1967 році.[6]
У XIX столітті він служив як парафіяльна церква для сусіднього поселення Зейва і став називатися Святий Стефанос. Жителі села Зейва втекли з країни в 1905 р., коли відбувалися вірмено-татарські погроми 1905-1907 рр.. За радянських часів село було перейменовано на Гусулу і церква не використовувалася, але збереглася як історична пам'ятка.[7]
Архітектура[ред. | ред. код]
Монастир не має ранніх написів на будівлі, але на основі його появи він, імовірно, був побудований в три основні етапи. Його ранні форми, як видається були простою прямокутною базилікою, без апсиди. На основі стилю дверних прорізів у її південній стіні, ця будівля датується до V–VI століття нашої ери.[8] Однак, за альтернативною тезою, будівля була ще в III столітті н.е., і припускається, що це був дохристиянський храм.[9] На другому етапі будівництва, були додані без вікон апсиди (збудовані всередині східної частини прямокутного інтер'єру) і верхньої частини зовнішньої стіни. Можливо, це сталося в VI столітті. У цей період, аркади, що відокремили внутрішню неф від проходів, ймовірно, ще були побудовані з деревини. У третьому періоді будівництва, кам'яні колони і арки замінили їх. На основі стилю столиць, це сталося в період з кінця VI столітті та на початку X століття.[10]
Будучи на три нефа базиліки, як і більшість тих, хто у Вірменії V–VI століттях,[11] Центральний неф Ціцернаванку є лише трохи вище бічних нефів, від яких він відокремлений від двох курсів пілястрами. Цей план схожий на серію вірменських базилік як Ерероуйк, Єгвард, Двін, Аштарак (Тіранавор), Текор — в тому, що її інтер'єр складається з трьох проходів і кораблів, центрального і найбільшого, один з яких був відділений від інших стовпів, які також допомагають підтримувати дах.[12]
Етимологія[ред. | ред. код]
Існують дві різні думки щодо походження слова Ціцернаванк. Деякі автори стверджують, що назва походить від слова «ціцернак», що вірменською мовою означає птиця «ластівка», і вказують на колись рясні гнізда ластівок всередині зруйнованої церкви Св. Георгія. Інші вважають, що назва походить від слова «ціцерн», яка вірменською мовою означає «мізинець» — імовірно посилання до мощів Святого Георгія, що знаходилися в церкві.[13]
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Цицернаванк(рос.)
- A Brief History of the Art and Architecture of Artsakh — Nagorno Karabakh(англ.)
- Бассейн реки Ахавнагет. Цицернаванк(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цицернаванк [Архівовано 30 липень 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Thais.it — Architettura Armena [Архівовано 2010-01-28 у Wayback Machine.](італ.)
- ↑ В Цицернаванке праздновали день Святого Георгия Победоносца, Kavkaz.Memo.Ru, 29/9/2003(рос.)
- ↑ Hewsen, Robert H. (2001). Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press. с. 100—104, 121—123. ISBN 0-226-33228-4.
- ↑ Karapetian, Samvel. Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh. Yerevan: Gitutiun Publishing House, 2001, p. 145.(англ.)
- ↑ Hasratyan, Morus. Tsitsernavank. Yerevan: Vneshtorgizdat, 1990, p. 5.(англ.)
- ↑ В Цицернаванке праздновали день Святого Георгия Победоносца, Kavkaz.Memo.Ru, 29/9/2003.(рос.)
- ↑ Donabedian, Patrick and Jean-Michel Thierry, Armenian Art. 1989, p. 509.(англ.)
- ↑ Hasratyan. Tsitsernavank, pp. 5-6.(англ.)
- ↑ Donabedian and Thierry. Armenian Art, p. 509.(англ.)
- ↑ Orthodox encyclopedia, ed. by the Patriarch of Moscow and all Russia Alexius II, article "Armenia"
- ↑ Kouymjian, Dickran. In Search of the History of the Ererouk Basilica [Архівовано 25 липень 2008 у Wayback Machine.]. Armenian Studies Program at California State University, Fresno. Retrieved May 11, 2008.(англ.)
- ↑ Tzitzernavank. Documents of Armenian Art/Documenti di Architettura Armena Series. Polytechnique and the Armenian Academy of Sciences. vol. xxi Milan: OEMME Edizioni, 1989(англ.)
Див. також[ред. | ред. код]
|
