Петер Дебай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петер Дебай
Debije-boerhaave.jpg
Народився 24 березня 1884(1884-03-24)
Маастріхт, Нідерланди
Помер 2 листопада 1966(1966-11-02) (82 роки)
Ітака (Нью-Йорк), США
Місце проживання Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, США
Громадянство Сполучені Штати Америки
Нідерланди
Галузь наукових інтересів фізика, хімія
Заклад університети Цюріха, Утрехта, Геттінгена, Лейпціга, Берліна, Корнельський університет
Alma mater РВТУ Аахена
Мюнхенський університет
Відомі учні Пауль Шеррер
Відомий завдяки: температура Дебая, радіус Дебая, метод Дебая-Шеррера
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1936)
Nobel prize medal.svg

Петер Дебай (нід. Petrus Josephus Wilhelmus Debije, англ. Peter Debye; * 24 березня 1884, Маастрихт — † 2 листопада 1966, Ітака (Нью-Йорк), США) — нідерландський фізико-хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 1936 рік.

Біографія[ред.ред. код]

Петер Дебай народився в нідерландському місті Маастрихті, в якому закінченнив середню школу. В 1901 році він почав навчання у Вищій технічній школі в Аахені, яку закінчив в 1905 році, отримавши диплом інженера-електрика. В Аахені молодий Дебай почав свою наукову діяльність під керівництвом Арнольда Зоммерфельда. В 1906 році Зоммерфельд отримав посаду в Мюнхенському університеті і забрав з собою Дебая. В 1908 році Дебай захистив дисертацію та отримав диплом доктора філософії. Професор в Цюріху (1911 і 1920), Утрехті (1912), Геттінгені (1914), Лейпцигу (1927), Берліні (1935). Директор інституту фізики наукового товариства кайзера Вільгельма (зараз - наукове товариство ім. Макса Планка) Берліні (1935). З 1940 професор Корнельського університету в Ітаці (США). З 1924 року Іноземний член АН СРСР. Помер в 1966 році в США від інфаркту.

Нукова діяльність[ред.ред. код]

Основні віхи наукової діяльності Петера Дебая.

  • Теорія теплоємності твердого тіла при низьких температурах.
  • Теорія теплопровідності діелектричних кристалів, поняття температури Дебая — специфічної для речовини сталої, що характеризує багато її параметрів.
  • Дипольна теорія діелектриків.
  • Метод Дебая-Шеррера для спостереження інтерференції рентгенівських променів в кристалічних порошках і рідинах.
  • Також Дебаю належить низка робіт з теорії твердого тіла, теорії провідності електролітів тощо.

На честь ученого Дебаєм названа одиниця дипольного моменту, що використовується в атомній фізиці.

Життя в період нацизму[ред.ред. код]

Нещодавно[1] з'явилися свідчення про те, що Дебай симпатизував режиму Гітлера, зокрема, переслідував учених єврейського походження і нерідко закінчував свої листи вітанням «Хайль Гітлер». У зв'язку з цим університет Утрехта зняв його ім'я з свого інституту фізики і хімії наноматеріалів, а університет Маастрихта відмінив щорічну премію Дебая за досягнення в області хімічної фізики. Проте дані відомості зовсім не зменшують наукових заслуг Петера Дебая.

В січні 2008 комісія під керівництвом доктора Я.К. Терлува (колишнього заступника прем'єр-міністра Нідерландів та міністра економіки) рекомедувала утрехтському та маастрихтському університетам використовувати далі ім'я Дебая в назвах фізичного та хімічного інститутів в Утрехті та продовжувати нагороджувати премією Дебая в Маастрихті. [2]. Комісія дійшла висновку, що Дебай не був членом нацистської партії, не був антисемітом, не розповсюджував нацистської пропаганди, не співробітничав нацистськими військовими структурами, не був колабораціоністом, так само як і не був героєм антифашистського опору. Університет Утрехту погодився з рекомендацією, а університет Масстрихту відмовився їй слідувати. Проте, в лютому 2008 року фундація Хустінкса з Маастрихта, засновник та спонсор премії Петера Дебая, оголосила, що буде продовжувати нагороджувати премією. Місто Маастрихт, в якому народився Дебай, оголосило, що воно не бачить причин змінювати назви вулиці Дебая та площі Дебая.

На честь вченого названо астероїд 30852 Дебай[3].

Джерела[ред.ред. код]

  1. Sybe Rispens, Einstein in Nederland. Een intellectuele biografie Ambo/Anthos 2006 [ISBN 90-263-1903-7
  2. Terlouw Commission: ‘Continue using Debye’s name’ Press release University of Utrecht http://www.science.uu.nl/nieuwsenagenda/items/20080117/uk/
  3. «База даних малих космічних тіл JPL: Петер Дебай» (англ.). 

Дивись також[ред.ред. код]