Чорноморський флот Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Символ Чорноморського флоту на рукаві прапорщика.

Чорноморський флот Російської Федерації — частина військово-морських сил РФ на Чорному морі. Флот виходить також у Середземне море.

Командування у місті Севастополь (Україна). Командувач — Олександр Вітко. Інша важлива військо-морська база — Новоросійськ.

До складу флоту входить 15 великих кораблів (1 крейсер. 2 великих протичовнових корабля, 3 сторожових фрегата, 2 ракетних корабля на повітряній подушці, 7 великих десантних кораблів), 2 дизельних підводних човна, 23 малих кораблів і катерів (7 протичовнових кораблів, 2 ракетних корабля, 6 ракетних катерів, 8 тральщиків).

За українсько-російською угодою від 1997 року Севастопольська база мала бути залишена російським флотом у 2017 році. Згідно з Угодою Януковича—Мєдвєдєва термін перебування флоту в Севастополі продовжено до 2042 року.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник Героям ескадри Радянського Чорноморського флоту 1941-1944 рр. у Севастополі, де можна побачити список з 28 військових кораблів, які відзначилися в боях з німецько-фашистськими загарбниками.

Спроби Російської імперії по створенню флоту в акваторії Чорного та Азовського морів відносяться до часів будівництва човнів у Воронежі царем Петром І. Проте та спроба була невдала. Тільки у 1783 році з захопленням Криму та взяттям Севастополя, був утворений Чорноморський флот Російської імперії.

Добре відомі російські адмірали: Павло Нахімов і Федір Ушаков.

На 1991 рік — час розпаду СРСР, Чорноморський флот СРСР нараховував майже 100 тис. осіб особового складу, 835 кораблів і судів усіх класів, у тому числі: 60 підводних човнів, 2 протичовнових крейсерів, 6 ракетних крейсерів, близько 40 сторожових кораблів, 70 тральщиків, 50 десантних кораблів і катерів, понад 400 літаків і вертольотів. Існувала окрема Середземноморська ескадра.

Розподіл флоту[ред.ред. код]

Після розпаду Радянського Союзу у 1992 році радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Проте частина офіцерів флоту, підтримана владою з Москви збунтувалася проти української влади. За результатом зустрічі 3 серпня 1992 року президентів Кравчука і Єльцина флот мав був поділений навпіл. Використовуючи час на міждержавні перемовини, флот перейшов під повну владу Росії. Також росіяни відмовлялися покинути Севастополь, мріючи про його передачу Росії. 9 червня 1995 року Кучма і Єльцин вирішили поділити флот: 18,3% кораблів до ВМС України і 81,7% суден — до ВМС РФ. Військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації перейшли під контроль ВМС України.

За домовленістю України і Росії Чорноморський флот Росії на території України може мати 338 кораблів і суден. Чисельність особового складу не може перевищувати 25 тис. осіб. До складу флоту можуть входити 22 військові літаки. В російському використанні залишилися 16 командних пунктів з 80, 11 об'єктів зв'язку з 39, 5 об'єктів забезпечення ракетно-артилерійської і міноторпедної зброї.

1997 року було погоджено строк знаходження флоту у Севастополі до 2017 року.

21 квітня 2010 року Президент України Віктор Янукович та президент Російської Федерації Дмитро Мєдвєдєв підписали угоду про подовження перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі на 25 років, до 2042.[1]. Деякі аналітики розцінили угоду про продовження базування флоту як ціну за здешевлення газу[2]; і охарактеризували її як таку, що суперечить Конституції України[3][4]. Угода отримала також неоднозначну оцінку в українському суспільстві: її розкритикували місцеві ради[5][6], опозиція[7][8][9][10][11] та екологи[12]. Відбулася серія багатотисячних мітингів[13][14]. 27 квітня Угоду ратифікували в Верховній Раді за підтримки правлячої коаліції Партії регіонів, Комуністичної партії України та Блоку Литвина.

Кораблі і підрозділи[ред.ред. код]

Українська локація[ред.ред. код]

  • 30 дивізія надводних кораблів (Севастополь)
    • 11-а бригада протичовнових кораблів (Севастополь, 6 великих військових кораблів)
      • Гвардійський ракетний крейсер «Москва» (№ 121, тип «Слава» (проект 1164), 1983)
      • великий протичовниковий корабель «Керч» (№ 713, тип «Кара» (проект 1134), 1974)
      • великий протичовниковий корабель «Очаков» (№ 707, тип «Кара» (проект 1134), 1973)
      • ракетний фрегат «Смєтлівий» (№ 810, тип «Кашин» (проект 61 М), 1966)
      • гвардійський ракетний фрегат «Ладний» (№ 801, тип «Крівак І» (проект 1135), 1978)
      • гвардійський ракетний фрегат «Питлівий» (№ 808, тип «Крівак ІІ» (проект 1135), 1979)
    • 197 бригада десантних кораблів (Севастополь, 7 десантних кораблів)
      • десантний корабель «Ніколай Фільченков» (№ 152, тип «Алігатор» (проект 1171), 1975)
      • десантний корабель «Орськ» (№ 148, тип «Алігатор» (проект 1171), 1968)
      • десантний корабель «Саратов» (№ 150, тип «Алігатор» (проект 1171), 1966)
      • гвардійський десантний корабель «Азов» (№ 151, тип «Ропуча-ІІ» (проект 775М), 1990)
      • десантний корабель «Ямал» (№ 156, тип «Ропуча-І» (проект 775), 1988)
      • десантний корабель «Новочеркасськ» (№ 142, тип «Ропуча-І» (проект 775), 1987)
      • десантний корабель «Цезарь Куніков» (№ 158, тип «Ропуча-І» (проект 775). 1984)
  • 41-а бригада ракетних катерів (Севастополь)
    • 295-ий дивізіон ракетних катерів (Севастополь)
      • ракетний катер «Р-44» (№ 966, проект 2066, 1978)
      • ракетний катер «Р-60» (№ 955, проект 12411, 1987)
      • ракетний катер «Р-71» (№ 962, проект 12411, 1985)
      • ракетний катер «Р-109» (№ 952, проект 12411, 1990)
      • ракетний катер «Р-239» (№ 953, проект 12411, 1989)
      • ракетний катер «Р-334» (№ 954, проект 12411 м, 1989)
  • 247-ий окремий Констанцький дивізіон підводних човнів (2 підводних човни):
    • підводний човен «Алроса» (колишня «Б-871», № 554, тип «Кіло» (проект 877), 1990) крилаті ракети і торпеди
    • підводний човен «Святий князь Георгій» (колишня «Б-380», № 572, тип «Танго» (проект 641Б), 1980), торпеди (виведений зі складу флоту)
    • ведеться будівництво 6 підводних човнів серії 636 базового проекту 877. Завершення будівництва планується у 2015 році.
  • 68-а бригада кораблів охорони водного району (Севастополь)
    • 400-ий дивізіон протичовнових кораблів (Севастополь)
      • малий протичовновий корабель «Алєксандровец» (№ 059, проект 1124, 1982)
      • малий протичовновий корабель «Суздалєц» (№ 071, проект 1124 м, 1983)
      • малий протичовновий корабель «Муромец» (№ 064, проект 1124 м, 1982)
      • малий протичовновий корабель «Владимирец» (№ 060, проект 11451, 1990)
    • 418-ий дивізіон тральщиків (Севастополь)
      • морський тральщик «Іван Голубец» (№ 911, проект 266 м, 1973)
      • морський тральщик «Віце-адмирал Жуков» (№ 909, проект 266 м, 1978)
      • морський тральщик «Турбініст» (№ 912, проект 266 м, 1972)
      • морський тральщик «Ковровец» (№ 913, проект 266 м, 1974)
  • 63-я бригада ремонтуємих кораблів (Севастополь)
  • 519-ий окремий дивізіон розвідувальних кораблів (Севастополь)
  • 9-а бригада морських судів забезпечення (Севастополь)
  • 37-а бригада рятувальних кораблів (Севастополь)

Наземні частини[ред.ред. код]

Авіація[ред.ред. код]

  • 43-ий окремий морський штурмовий авіаційний полк (Гвардійське)
  • 917-ий окремий змішаний авіаційний полк (Кача)
  • 25-ий окремий корабельний протичовновий вертолітний полк (Кача)

Російська локація[ред.ред. код]

Деякі великі кораблі (у тому числі флагман) радянського і Чорноморського флоту Росії в Севастополі, серпень 2007.
  • 41-а бригада ракетних катерів (Севастополь)
    • 166-ий дивізіон малих ракетних кораблів (Новоросійськ)
      • ракетний корабель на повітряній подушці «Бора» (№ 615, проект 1239, 1997)
      • ракетний корабель на повітряній подушці «Самум» (№ 616, проект 1239, 2000)
      • ракетний корвет «Міраж» (№ 617, проект 12341, 1986)
      • ракетний корвет «Штиль» (№ 620, проект 12341, 1978)
  • 184-а бригада кораблів охорони водного району
    • 181-ий дивізіон малих протичовнових кораблів (Новоросійськ)
      • малий протичовновий корабель «Касімов» (№ 055, проект 1124 м, 1986)
      • малий протичовновий корабель «Поворіно» (№ 053, проект 1124 м, 1989)
      • малий протичовновий корабель «Єйськ» (№ 054, проект 1124 м, 1989)
    • 170-ий дивізіон тральщиків (Новоросійськ)
      • базовий тральщик «Лейтенант Ільїн» (№ 438, проект 12650, 1982)
      • базовий тральщик «Мінеральні Води» (№ 426, проект 12650, 1990)
      • морський тральщик «Железняков» (№ 901, проект 12660, 1988)
      • морський тральщик «Валєнтін Пікуль» (№ 770, проект 266мэ, 2001)
  • 97-ий окремий дивізіон надводних кораблів (Темрюк)

Наземні частини[ред.ред. код]

  • 382-ий окремий батальйон морської піхоти (Темрюк)
  • 11-а берегова ракетно-артилерійська бригада (Анапа)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]