Швейцарська гвардія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гвардійці в традиційній формі

Швейца́рська гва́рдія  — особиста охорона Папи Римського. Швейцарська гвардія була створена в 1506 спеціально для охорони понтифіків за наказом тодішнього Папи Римського Юлія другого.

Історія[ред.ред. код]

Офіційною датою "народження" Швейцарської гвардії вважається 22 січня 1506. Цього дня перші швейцарські гвардійці прибули до Риму. 150 молодих найманців з швейцарського кантону Урі під керівництвом капітана Каспара фон Зіленена вперше ввійшли на територію Ватикану і були зустріті Папою Юлієм II.

В ті далекі часи Швейцарія була бідною країною і поставляла найманих військових. Тому швейцарські гвардійці охороняли спокій багатьох монархів Європи, проте сьогодні вони продовжують служити тільки у Ватикані. Не зважаючи на те що швейцарські гвардійці були найманцями, вони героїчно захищали Ватикан від ворогів.

6 травня 1527 року 147 з 189 швейцарських гвардійців загинуло біля стін Ватикану, захищаючи Святий Престол від нападу військ імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V. Завдяки героїзму швейцарців Папа Клемент VII зумів сховатися від ворогів в неприступному замку святого Ангела на березі Тибру. На честь цієї події 6 травня проводиться щорічна церемонія присяги.

З тих пір понтифіки довіряють своє життя тільки найманим солдатам з німецьких кантонів Швейцарії.

З початку 20 століття традиції гвардії зазнали змін. Якщо до 1914 року гвардійцями могли стати винятково швейцарці, рідною мовою яких була німецька, то під час Першої світової війни ситуація змінилася. На службу почали наймати також жителів франкомовних кантонів, а згодом така можливість з’явилася і в решти чоловічого населення цієї багатонаціональної країни.

Служба в гвардії[ред.ред. код]

Гвардійцем може стати лише неодружений громадянин Швейцарії католицького віросповідування віком від 19 до 30 років зростом не менше 174 сантиметрів, кандидат повинен також мати рекомендаційний лист від парафіяльного священика.

У складі гвардії сто десять чоловік. Гвардія налічує всього п’ять офіцерів — підполковник, капелан, майор, капітан і командир гвардійців. Термін служби в Швейцарській гвардії становить не менше двох років. Гвардійці отримують близько 400 доларів на місяць і повне забезпечення. Але не гроші заманюють до гвардії молодих швейцарців, а перспектива. Під час служби у Ватикані вони мають змогу навчатися у престижних вузах, а після служби, як правило, отримують дуже добрі рекомендації й кар'єрні перспективи. Прикладом тому може слугувати кар’єра, яку зробив полковник Алоїз Естерманн. Попри те, що народився і ріс він у селянській родині, в якій не дуже шанували освіту, перебуваючи на службі у Ватикані, Алоїз вивчив чотири іноземні мови і став улюбленцем Папи. Навіть зовні Естерманн був сильно схожий на Понтифіка. Саме він 13 травня 1981 року на площі Святого Петра, ризикуючи власним життям, закрив собою Івана Павла II від куль вбивці. На щастя, поранення не було смертельним.

Швейцарська гвардія охороняє папські апартаменти і ворота міста-держави Ватикан. А також гвардійці виконують роль почесної варти на офіційних заходах Ватикану. Двоє гвардійців в цивільному одязі обов'язково супроводжують Папу Римського під час всіх його подорожей. Гвардійців, як і п'ятсот років тому, учать віртуозно поводитися зі списами і алебардами, якими вони озброєні. В їх обов'язок входить і виконання на духових інструментах офіційного гімну Ватикану на музику Шарля Гуно. Проте члени Швейцарської гвардії натреновані у володінні і сучасною вогнепальною зброєю.

Форма[ред.ред. код]

Прапор гвардії

На посту біля воріт Ватикану швейцарські гвардійці стоять в старовинних жовто-синьо-червоних мундирах кольору дому Медичі. Існує легенда, що незвичайну форму швейцарської гвардії придумав Мікеланджело. Насправді ця форма була розроблена в 1914 році тодішнім командиром гвардійців. Через неї у тому числі вважається, що швейцарських гвардійців фотографують найбільше за всіх солдатів світу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Richard, Christian-Roland Marcel. La Guardia Svizzera Pontificia nel corso dei secoli. Leonardo International, 2005. (англ.)
  • Royal, Robert. The Pope's Army: 500 Years of the Papal Swiss Guard. Crossroads Publishing Co, 2006. (англ.)
  • Bodin, J.: Les Suisses au Service de la France; Editions Albion Michael, 1988. ISBN 2-226-03334-3. (фр.)
  • Bertin, P.: Le Fantassin de France; Service Historique de L'Armee de Terrre, 1988. (фр.)
  • Serrano, Antonio. Die Schweizergarde der Päpste. Verlagsanstalt >>Bayerland<<, 1992. (нім.)
  • National Geographic: Inside the Vatican, 2001. (англ.)