Широка Балка (Херсонський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Широка Балка
Герб Широкої Балки Прапор Широкої Балки
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Херсонський район
Громада Станіславська сільська громада
Облікова картка Широка Балка 
Основні дані
Засноване 1754
Населення 2593
Площа 5,101 км²
Густота населення 508,33 осіб/км²
Поштовий індекс 75052[1]
Телефонний код +380 05547
Географічні дані
Географічні координати 46°35′23″ пн. ш. 32°11′52″ сх. д. / 46.58972° пн. ш. 32.19778° сх. д. / 46.58972; 32.19778Координати: 46°35′23″ пн. ш. 32°11′52″ сх. д. / 46.58972° пн. ш. 32.19778° сх. д. / 46.58972; 32.19778
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Водойми Дніпровський лиман, річка Безіменна
Відстань до
обласного центру
35,1 км
Відстань до
районного центру
35,1 км
Найближча залізнична станція Херсон
Відстань до
залізничної станції
35,1 км
Місцева влада
Сільський голова Роговська Ольга Олександрівна
Карта
Широка Балка. Карта розташування: Україна
Широка Балка
Широка Балка
Широка Балка. Карта розташування: Херсонська область
Широка Балка
Широка Балка
Мапа
Мапа

CMNS: Широка Балка у Вікісховищі

Широ́ка Ба́лка — село в Україні, у Станіславській сільській громаді Херсонського району Херсонської області. Населення становить 2532 особи.

Географія[ред. | ред. код]

У селі річка Безіменна впадає у Дніпровський лиман.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення Ольвійської доби «Золотий Ріг», І-ІІІ ст. Розташоване на високому березі Дніпро-Бузького лиману. Тут знайдено дві римські монети, серед них — денарій Марка Аврелія та дві ольвійські монети, нечисленні уламки кераміки черняхівської культури. З напольної сторони поселення було захищено кам'яними стінами з вежами, з боку лиману — палісадом. Збереглися сліди земельного валу та кам'яних укріплень. Неподалік від поселення — ґрунтовий могильник, що відноситься до городища. Навколо розташовувалося неукріплене сільськогосподарське передмістя. Деякий час у фортеці дислокувався невеликій римський гарнізон. На останньому етапі свого існування фортеця відігравала роль форпосту на східній окраїні сільськогосподарської округи Ольвії.

Городище «Золотий Ріг» — пам'ятка археології національного значення.

Біля села досліджено кургани з похованнями ямної, катакомбної та зрубної культури із впускними похованнями сарматського часу (І ст. н. е.) та середньовічних кочівників; знайдено антропоморфну стелу. У зруйнованому кургані — ямне поховання з антропоморфною стелою і впускне сарматське). У селі виявлено зруйноване ямне курганне поховання.

У 1754 році село Широка Балка заснували запорожці, тут були зимівники, козаки займалися рибним уловом, добували сіль у Прогноях. Село належало до Перевізької паланки.

У 1754 році згадуються зимівники запорожців — Павла Москаленка — Іркліївського куреня, Марка Кажана (Кажан Марко Кіндратович — Незамаївського куреня. 1746 р. очолював запорозьку депутацію у комісії, скликаній у фортеці Святої Анни для вирішення порубіжних конфліктів між запорожцями та донськими козаками, кошовий отаман (1 січня-25 червня 1748 р.). У літературі помилково згадується як «Ус Марко Кіндратович».

Після виникнення Нової Січі та організації Прогнойської паланки у 1764 році поблизу сучасного села Широкої Балки існувала переправа, котра зв'язувала паланку з правобережжям Дніпровського лиману.

Перші мешканці майбутнього села були запорожці, які, осівши тут, займалися рибальством, видобуванням солі в Прогноях, хліборобством.

Станом на 1886 рік в селі Станіславській волості Херсонського повіту мешкало 1210 осіб, налічувалось 263 двори, існував молитовний будинок, школа, 5 лавок, 2 рибних заводи, винний погріб[2].

В 1928 році село Широка Балка налічувало 600 господарств. Кількість населення становило 2854 особи. 1408 — чоловіків, 1446 — жінок.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 155 жителів села[3].

Широка Балка опинилася під російською окупацією на початку березня 2022 року.

10 листопада 2022 року село звільнене в результаті контрнаступу ЗСУ на херсонському напрямку.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2412 осіб, з яких 1186 чоловіків та 1226 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2593 особи[5].

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 2 408 92,87 %
Російська 165 6,36 %
Інше 20 0,77 %
Разом 2 593 100,00 %

Храми[ред. | ред. код]

  • Парафія Святих апостолів Петра та Павла ПЦУ
  • Храм Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Широка Балка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]