Денарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Денарій Тіта Карізія із зображенням Юнони-Монети і інструментами монетної чеканки (46 рік до н. е.)

Денарій (лат. denarius; множина: denarii) — назва римської монети часів Республіки і перших двох століть Імперії, однієї з найпоширеніших монет на територіях, що знаходилися під владою або впливом Риму.

Є два тлумачення терміну «денарій»:

  1. Стародавня римська срібна монета.
  2. Стародавня римська золота монета вартістю 25 срібних денаріїв.[1]

Історія[ред.ред. код]

Перші денарії були відкарбовані 268 року до н. е. з вагою в 6,8 грама в середньому за часом або 148 римського фунта. Контакти з греками спонукали необхідність карбування срібних монет у додаток до бронзового аса, який тоді використовували в той час римляни. Денарій був дуже схожий на дидрахму і драхму, які тоді чеканилися в Метапонті та інших грецьких містах у Південній Італії. Ці монети були підписані в Римі, але дуже нагадували їх грецькі прототипи. Швидше за все, вони використовувалися для торгівлі і рідко зустрічалися в Римі.

Близько 225 р. до н. е. вперше з'являються класифіковані римської срібні монети. Класичні історики часто згадують ці монети як динарії, але сучасними нумізматами вони класифіковані як квадріґатус. Назва походить від квадриґи (лат. quadrigatus), яка була зображена на зворотному боці і яка була прототипом для найпоширеніших конструкцій, використовуваних на римських срібних монетах протягом наступних 150 років.

Римська влада близько 211 року до н. е. стандартизувала динарій поряд із вікторіатусом, монетою, яка недовго існувала . Цей денарій важив 4,5 грама або 172 римського фунта. Це було основою римської валюти в Римській республіці.

До кінця існування Республіки вага денарія постійно знижувалася. За часів правління Августа його вміст срібла впав до 3,9 г (близько 184 римського фунта). Його вага залишалася такою ж, але за часів правління Нерона вага денарія була знову зменшена до 3,4 грамів, або 196 римського фунта. Регулярне зниження частки срібла в денарії почалося після Нерона. Приблизно наприкінці 3 століття римські імператори звели її вагу до 3 грамів.

Спочатку денарій був приблизно рівний 10 асам. Звідси і пішла назва монети, яка дослівно значить «складений з десяти». Близько 141 року до н. е. у зв'язку зі зменшенням ваги аса, денарій було прирівняно до 16 асів. Денарій продовжував залишатися головною монетою Римської імперії, поки його не замінили антонініаном у середині третього століття. Останній випуск цієї монети відбувся за часів правління Авреліана між 270 і 275 р. н.е. і в перші роки царювання Діоклетіана.

Порівняння та вміст срібла[ред.ред. код]

Проблематично порівняти сучасні гроші і стародавні через абсолютно різні види продукції, а також неможливість точного індексу цін на основі абсолютно різних пропорцій витрат. У 1 столітті купівельну спроможність стосовно хліба було оцінено в 21 долар США. У пізній Римській республіці і ранній Римській імперії щоденна заробітна плата некваліфікованого працівника і солдата була 1 динарій без податку, або близько 20 доларів США на хліб (для порівняння, мінімальний розмір оплати праці в Україні становить лише 4 долара в день)[2]. Фактичний вміст срібла в денарії становив близько 50 гранів або 110 трійської унції. На червень 2011 року денарій коштує приблизно 3,62 дол США у вартісному вираженні (близько 30 гривень) за умови, якщо срібло має пробу 0,999 чистої (щоправда, на той час такої чистоти срібла ще не могли досягти).

Вміст срібла в денарії часто змінювався відповдно до різноманітних політичних і економічних обставинами. За правління Галлієна, наприклад, денарій був мідним, покритим тонким шаром срібла.

Вплив[ред.ред. код]

Деньє Карла Великого (768—814)

Навіть після розпаду Римської імперії, денарій продовжували використовувати. Араби, які завоювали велику частину Римської імперії, карбували свій власний золотий динар, від якого пішли назви багатьох сучасних арабських валют. Вплив денарію можна побачити у використанні букви "d", як скорочення британського пенні до 1971 року. Вплив денарія був і у Франції, як назва монети - деньє. Також бачимо цей уплив у країнах колишньої Югославії, зокрема в Сербії і Македонії. Італійське слово denaro, іспанське слово dinero, португальське слово dinheiro, словенське слово denar і каталонське слово diner сьогодні означають поняття гроші.

Денарії в Україні[ред.ред. код]

В Україні зустрічаються срібні денарії імператорської епохи, особливо часів панування імператорів Траяна, Адріана, Луція Вера, Марка Аврелія та Коммода (2 ст. н. е.). Ці монети перебували в обігу до 5 століття. Знахідки пізнішого часу є рідкими. Масштаби використання римських денаріїв були дуже значними. Інколи у скарбах фіксується по декілька тисяч цих монет, а всього монетних знахідок у яких вони присутні, було зафіксовано до 1500[3].

Див.також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]