Штучне волокно
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Штучні волокна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів.
Хімічна промисловість виробляє такі штучні волокна:
- Ацетатне волокно – це волокно ацетилцелюлозне, в якому 74-92 відсотки гідроксильних груп є ацетильованими.[1]
- Купро (cupro) (Мідно-аміачне волокно) – це регенероване целюлозне волокно, отримують в результаті мідноаміачного процессу.[1]
- Альгінат (alginate) – дане волокно отримують із солей металу альгінової кислоти.[1]
- Модал (modal) – дане регенероване целюлозне волокно отримують в результаті модифікованого віскозного процессу.[1]
- Протеїн (protein) – це волокно отримують з натуральних протеїнових речовин, що регенеровані і стабілізовані за допомогою дії хімічних агентів.[1]
- Триацетат (triacetate) – це целюлозне ацетатне волокно, в якому не менш як 92 відсотки гідроксильних груп ацетильовані.[1]
- Віскозне волокно (viscose) – це регенероване целюлозне волокно, яке отримують в результаті віскозного процесу.[1]
У світовій практиці штучні волокна (віскозні, ацетатні, триацетатні) мають різні позначення на етикетках: zoyon, acrylique, zelltuch, rayonne.[1]
Примітки[ред.]
Див. також[ред.]
|
||||||||||||||||||||||||||||
