Спандекс
Спа́ндекс (Spandex) або еласта́нова ни́тка — загальна назва всіх видів поліуретанових еластичних ниток. Ці волокна відомі під торговими назвами: лайкра, вайрін (США), еспа, неолан (Японія), спанцель (Великобританія), вориння (Італія), дорластан, лайнель, клірспан, глоспан, фуджібо, кінгспан, лубелл, мобі-лон, опелон, ройка, вікспан, ацелан та ін..
Зміст |
Утворення назви[ред.]
Це синтетичне волокно, яке, на відміну від назв більшості волокон, не є похідним від їх хімічного складу. Слово з'явилося в результаті перестановки складів у слові «expands» (ікспандс — розтягувати). У Північній Америці вважають за краще говорити «спандекс», за її межами — «Еластан» (Elasthan).
Виготовлення[ред.]
Нитка формується на основі полімерів, що містять щонайменше 85% сегментованого поліуретану: у вигляді орієнтованого блок-сополімера, що складається з довгих гнучких сегментів, сполучених один з одним ділянками "жорстко" упакованих макромолекул, які утворюють сітчасту структуру. В натуральній гумі ці сегменти (поліізопренові вуглеводневі ланцюги) сполучені дисульфідними зв'язками, а в еластанах "жорсткі" ділянки, утворені за рахунок водневих зв'язків.
Водневі зв'язки можуть руйнуватися і встановлюватися знову при підвищених температурах, що дозволяє проводити ефективну термостабілізацію еластанових ниток.
Нитки виготовляють з різних диізоціантів і гліколів, з яких у присутності діамінів одержують поліуретан. Формування виконується «мокрим» і «сухим» способами.
Механічні показники[ред.]
Близько 85% усіх еластанових ниток формується на основі гнучких сегментів з поліестерів, завдяки їх хорошої функціональності і ціни.
Лінійна щільність філаментної нитки може бути 2,2-500 текс, а штапельної – 0,66 текс.
Нитки мають низький модуль пружності й високе подовження (розтяжність 500%-700 %), еластичність, легкі (щільність 1,2 г/см3), м’які, білого кольору, мають високу стійкість до цвілі й поту, гарну хімічну стійкість й здатність до фарбування, не втрачають своїх властивостей при намоканні, стійкі до стирання; стійкі в маслах, кислотах і лугах, стійкі до дії гідрометичних агентів при обробці, пранні, фарбуванні.
До недоліків відносять низьку гігроскопічність (0,3-1,3 %); теплостійкість (не вище 100 °С) і міцність (розривна довжина 6-7 км), а також недостатню світлостійкість (жовтіють під дією світла).
Вторинна переробка[ред.]
Переробляються як у суміші з натуральними й іншими хімічними волокнами так і в чистому виді.
Використання[ред.]
Використовується в невеликих кількостях в комбінації з іншими синтетичними і натуральними волокнами, для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, нижньої білизни, трикотажу, тканин, при виготовленні сорочок, спортивних костюмів, плащів, бюстгальтерів, корсетних виробів, рукавичок, леггінсів, гідрокостюмів, ременів, купальників тощо. Нитка значно покращує якість панчішно-шкарпеткових: вони стають більш прилягаючими, більш міцними і не втрачають своєї форми і розміру навіть при довготривалому використанні.
Джерела[ред.]
- Гілета У.Б. Текстильні матеріали на основі поліуретанових волокон // Товарознавчий вісник Збірник наукових праць. – Випуск 5. Редкол.: відп.ред. д.т.н., професор Байдакова Л.І. – Луцьк: ЛНТУ, 2012.- 404 c.
- Marisa Penaloza (2011-12-11). "Spandex Stretches To Meet US Waistlines"
