Ярослав Ярославич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярослав IV
Yaroslav Yaroslavich in Novgorod.jpeg
Великий князь Київський
Правління 1263-1271
Попередник Олександр Невський
Наступник Лев I
Інші титули Князь Новгородський
Князь Владимиро-Суздальський
Князь тверський
Біографічні дані
Імена Афанасій
Дата народження 1230
Дата смерті 16 вересня 1271(1271-09-16)
Дружина Наталія
Другий шлюб Ксенія
Діти Святослав, Михайло I, Ксенія, Михайло II
Династія Рюриковичі
Батько Ярослав III Всеволодович
Мати Ростислава Мстиславна

Ярослав IV Ярославич (*1230 — †16 вересня 1271) — син князя Ярослава III Всеволодовича із суздальського роду Долгоруких. Прапрадід короля Владислава II Ягайла.

Князь Тверський (12471271), князь Новгородський (12551256; 12661267), Великий князь Владимирський (12631271). Поставлений на Київський престол монголо-татарським ханом 1263 року.

Змагався з Олександром Невським за Новгородське, Володимирське та інші князівства. Після смерті Невського, за малолітнього Данила Олександровича, керував Владимиро-Суздальським князівством.

З 1263 по 1271 роки, отримавши «ярлик» у татар, володів Київським князівством. Проте, сидів на півночі, поставивши у Києві свого намісника.

1271 року Ярослав їздив в Орду з Василем та Дмитром, синами Невського, для отримання нових «ярликів» на князівство. Помер (за іншою версією — вбитий) в дорозі.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Олександр Невський
Alex K Kyiv Michael.svg Великий князь Київський
1263-1271
Alex K Kyiv Michael.svg Наступник
Лев I