Владимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Владимир
Владимир
Coat of Arms of Vladimir (1781).png Flag of Vladimir.png
Герб міста Прапор міста
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Владимир
Розташування міста Владимир
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Владимирська міськрада
Код ЗКАТУ: 17401000
Основні дані
Перша згадка: 990
Поділ міста 3 округи
Населення 339 494 особи (2008)
Площа 308 км²
Густота населення 1102,3 осіб/км²
Поштові індекси 600000
Телефонний код +7-4922
Географічні координати: 56°08′00″ пн. ш. 40°25′00″ сх. д. / 56.13333° пн. ш. 40.41666666666699825327668805° сх. д. / 56.13333; 40.41666666666699825327668805Координати: 56°08′00″ пн. ш. 40°25′00″ сх. д. / 56.13333° пн. ш. 40.41666666666699825327668805° сх. д. / 56.13333; 40.41666666666699825327668805{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 150 м
Водойма річка Клязьма
Міста-побратими Усті-над-Лабем, Керава, Єленя-Гура, Ерланген, Ангіарі, Кентербері, Чунцін, Сент, Блумінгтон-Нормал, Калгарі, Нара
Найближча залізнична станція Владимир
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:



180
Влада
Веб-сторінка http://www.vladimir-city.ru/
Голова адміністрації Рибаков Олександр Петрович

Влади́мир (рос. Владимир — Владімір) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Владимирської області.

Населення міста становить 339 494 особи (2008).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване в основному на лівому березі річки Клязьма, лівої притоки Оки, басейн Волги, та невеликою площею на правому березі. З півдня на південного сходу до міста підходять лісові масиви.

Площа Владимира спочатку становила 124,6 км², хоча забудова займала тільки 60 км². У 2006 році в межі міста була включена низка навколишніх селищ, які нині перетворені на окремі мікрорайони. Після такої реформи площа Владимира становить 308 км².

Історія[ред.ред. код]

Успенський собор
Золоті ворота

Назва міста походить від князівського імені Володимир. Раніше вживались також назви Володимир-на-Клязьмі та Володимир-Заліський, що було пов'язане з існуванням ще одного Володимира, Володимира-Волинського, в Україні.

Перші люди на території міста селились ще приблизно 30-25 тисяч років до н. е. — Сунгірська стоянка. В III тис. до н. е. сюди приходять волго-фінські племена. В VI-VII століттях територію заселяють фіно-угорське плем'я меря. В IXX століттях сюди проникають слов'яни — ільменські словіни. В VIII-X століттях на пагорбі, де пізніше був збудований Успенський собор, знаходилось мерянське поселення. З 1990-х років насаджується теза, що місто начебто заснував Володимир Святославович в 990 році, приписуючи час закладення Володимира на Волині до даного поселення.

З 1108 року місто закладається і укріплюється Володимиром Мономахом, як опірний пункт захисту Ростово-Суздальського князівства. В 1157 році князь Андрій Боголюбський переніс сюди столицю Володимиро-Суздальського князівства. В XII столітті місто, разом із Суздаллю, було центром володимиро-суздальської школи мистецтва. В 1238 році на місто напали татари, які нападали потім ще кілька разів. В 1299 році Володимир стає резиденцією (осідком) київських митрополитів. Однак на середину XIV століття ця роль переходить до Москви. В 1382 році на місто напав Тохтамиш, в 1441 році — татарський царевич Талич та нижегородський воєвода Карамишев.

В 1609 році володимирці повстали проти ставленика Лжедмитрія II воєводи Вельямінова. 1614 року на Володимир напали поляки на чолі з Лисовським. З 1719 року Владимир — центр провінції, з 1778 року — намісництва, з 1796 року — губернії. В листопаді 1797 році тут була відкрита перша типографія, 1804 року — гімназія, в 1834 році — бібліотека. В 1838-40 роках в місті був у засланні О. І. Герцен. 1847 року був заснований драматичний театр, 1861 року — прокладена залізниця, 1862 року — заснований краєзнавчий музей, 5 грудня 1908 року — збудована перша електростанція.

В жовтні-листопаді 1917 року в місті встановлюється радянська влада. 25 червня 1927 року тут бував В. В. Маяковський. 14 січня 1929 року Владимир переходить до складу Івановської області. 5 березня 1932 року почав працювати хімічний завод, у травні — машинобудівний. 14 серпня 1944 року Владимир стає центром області. 21 квітня 1945 року збудовано тракторний завод, 1950 року відкрито педагогічний інститут, 8 листопада 1952 року прокладена перша тролейбусна лінія, 1952 року відкрито стадіон «Торпедо», 1960 року збудовано міст через Клязьму, 1964 року відкрито політехнічний інститут.

Владимирська в'язниця[ред.ред. код]

Владимирський централ - в'язниця для особливо небезпечних злочинців , яка була побудована за указом імператриці Катерини II в 1783 . В 1906 стала називатися централом.

Владимирська в'язниця входила в систему «особливих таборів і тюрем», організовану для утримання засуджених до позбавлення волі шпигунів, учасників різних антирадянських організацій та інших.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Владимир адміністративно ділиться на три округи (2002):

1 січня 2006 року в межі міста було внесено кілька навколишніх селищ:

Міста-побратими[ред.ред. код]

Культура і освіта[ред.ред. код]

Серед закладів освіти в місті діють державний університет, державний гуманітарний університет, юридичний інститут, інститут бізнесу та кілька філіалів інших вузів країни. Серед середніх спеціальних закладів освіти — 8 професійних ліцеїв, 2 професійних училища, сільськогосподарський технікум, авіамеханічний, медичний, музичний, культури та мистецтв, педагогічний, політехнічний, будівельний, торгово-економічний та хіміко-механічний коледжі, технікум економіки та права.

Владимир має розвинену базу туристичних закладів — численні готелі («Владимир», «Золоте кільце», «Зоря», «Клязьма» та ін.), кафе та ресторани.

Серед закладів культури діють обласний драматичний театр імені А. В. Луначарського, театр ляльок та філармонія. Працюють музеї Владимиро-Суздальського заповідника.

Економіка[ред.ред. код]

Владимир — великий промисловий центр Росії. В місті працюють підприємства машинобудівної (заводи автоприладобудівний, тракторний, точних машин, електроніки та електроприладів), хімічної (хімічний завод), електроенергетики (ПМЕС та 2 ТЕЦ) та харчової (заводи лікеро-горілчаний, молочний) промисловостей. На 2008 рік всіма підприємствами міста було вироблено продукції на загальну суму 37,8 млрд руб.

Транспорт[ред.ред. код]

Місто є великим транспортним вузлом. Через Владимир проходить залізниця Москва-Нижній Новгород, тут починається залізнична гілка Владимир-Тума. Центральний залізничний вокзал знаходиться на березі річки Клязьма, поряд з річковим вокзалом. Великі вокзали містяться також в нових мікрорайонах міста — Юр'євець та Боголюбово.

Через місто проходить автомагістраль М-7 «Волга» з Москви на Нижній Новгород. На північ йдуть магістралі А-113 до міста Іваново, Р-74 на Ростов та Р-75 на Александров, на південь — Р-72 на Муром та Р-73 на Туму. В останні роки збудована велика об'їздна дорога правим берегом річки Клязьма.

На західній околиці міста знаходиться аеропорт міжнародного значення «Владимир».

В самому місті діють тролейбусне та автобусне сполучення. Є проект будівництва метрополітену.

Сакральні споруди та інші видатні місця[ред.ред. код]

В місті нараховується 239 будівель, що охороняються. Більшість збережених храмів Владимира відносяться до доби бароко.

  • «Золоті ворота» (11581164 рр., перебудовані наприкінці XVIII ст. — білокам'яна тріумфальна арка, над нею церква Ризположення (17951810 рр.)
  • Успенський собор (11581160 рр., перебудований в 11851189 рр.) — білокам'яний собор з фресками XII ст. та 1408 р. (роботи Андрія Рубльова та Даниїла Чорного), 1810 р. до собору прибудована дзвіниця у стилі псевдоготики
  • Дмитрієвський собор (11941197 р.)
  • Княгинін монастир із Успенським собором (межа XVXVI ст., фресковий ансамбль 1640-х рр.) та Казанською церквою (1789 р.)
  • Церква Успіння Богородиці (раніше тут був монастир; 16441649 р., т.зв."узорочьє")
  • Церква Миколи Чудотворця Галейського (17321735 рр.) — в наришкінському стилі
  • Церква Святого Микити (17621765 р.) — в стилі єлизаветинського бароко
  • Миколо-Кремлівська церква, 1761 р., бароко.
  • Троїцька церква — 17401746 рр., в наришкінському стилі, дзвіниця XIX ст., класицизм
  • Ансамбль холодної Спасо-Преображенської (17721778 рр., бароко, на місті найдревнішого у місті храма XII ст.) та теплої Микольської (кінець XVII ст.) церков
  • Споруди Богородице-Різдвяного монастиря (XVIIXXI ст.)
  • Вознесенська церква (17181724 рр., бароко) із дзвіницею (1813 р., класицизм)
  • Князь-Володимирська церква (1785 р., бароко)
  • Георгіївська церква (17781796 рр., бароко, на місті храма XII ст.)
  • Церква Михайла Архангела у Красному Селі (1788 р., перехід від бароко до класицизму)
  • Олексіївський монастир із собором Костянтина та Єлени (1770-і рр., бароко)
  • Церква Михайла Архангела («Червоний храм»). 1893 р., псевдоросійський стиль.
  • Церква Миколи Чудотворця в Кусуново. 1721 р., в наришкінському стилі.
  • Церква Різдва Богородиці в Ковергіно (18451856 рр.) — у псевдовізантійському стилі
  • Торгові ряди (1787 р.)
  • Будівля міської лікарні («Білий корпус») — 17991802 рр., класицизм
  • Срітенська церква (класицизм, 1807 р.)
  • Троїцька церква («Червона») — 1913 р., модерн
  • Католицький храм Святого Розарія (1894 р.)
  • Пам'ятник до 850-річчя Владимира (1960 р.) — скульптор Д. Б. Рябічев, архітектор О. Н. Душкін

Відомі люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]