Іван I Данилович Калита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Калита
Иван Калита
Ivan Kalita.jpg
Іван Калита.
Мініатюра з «Царського титулярника»
Роки життя
Народився бл.1288
Помер 31 березня 1340 (52 роки)
Імена
Прізвисько Калита
Правління
Князь князь московський (13251340).
князь новгородський (13281337).
князь владимирський (13281340)
Наступник Семен Гордий
Рід і родичі
Династія Юрійовичі [1]
Батько Данило Олександрович
Сини Семен Гордий, Іван ІІ Красний

Іва́н I Дани́лович Калита́ (1 жовтня[1] 1288 — 31 березня 1340, Москва) — князь московський від 1325 до 1340, Великий князь владимирський (ярлик від хана в 1328) до 1340, князь новгородський від 1328 до 1337. По батькові Данилу Олександровичу — нащадок князя Юрія Долгорукого, Володимира Мономаха. По лінії матері Марії Глібівни Білозерської є нащадком Феодори Сартаківни — дочки хана-християнина Сартака, сина Батия і правнука Чингізхана.[2] Засновник династії Калитовичів — правителів Московської держави.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Іван Данилович Калита народився 1288 року. За версією російської історіографії — син московського князя Данила Олександровича, онук Олександра Невського.

Прозваний Калитою («калита» — кошіль для грошей) за своє багатство.

Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі Великого князівства Московського серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики у Орді[3]. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із Ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки, сам часто їздив у Орду.

Виявив себе жорстоким, вправним, наполегливим правителем. Як і його дід, був вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців зумів послабити свого основного супротивника — Велике князівство Тверське. Зокрема, звів наклеп на князя Олександра, якого з сином Федором після ханського суду (Узбек-хан) вбили в Орді. Калита наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви.[4] Також послабив Новгород Великий і Псков[5].

Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі Петра Ратенського з Владимира на Клязьмі[6] до Москви. Упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.

Заклав церкву Успіння Богоматері 1326 року в Москві — першу значну кам'яну споруду міста.[2]

У російську історіографію увійшов як перший «збирач російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім'ям Ананія та схиму. Помер у Москві.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інститут історії України НАН України: Іван Данилович Калита
  2. а б Костецька Марія. Колаборант Іван Калита… С. 20
  3. Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А.— М.: Простор, 2004.— С. 54.
  4. Костецька Марія. Колаборант Іван Калита… С. 21
  5. нині місто в РФ
  6. нині місто Владимир, РФ

Джерела[ред.ред. код]

  • Костецька Марія. Колаборант Іван Калита / Історія.— Львів, № 3 (16), березень 2015.— С. 20-21.
  • Горский А. А. Москва и Орда.— М., 2000.
  • Черепнин Л. В. Образование Русского централизованного государства в XIV–XV вв.— М., 1960.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Юрій Данилович
Великий князь московський
13251340
Наступник:
Семен Гордий
Попередник:
Олександр Михайлович
Великий князь володимирський
13281340
Наступник:
Семен Гордий
Попередник:
Олександр Михайлович
князь Новгородський
13281337
Наступник:
Семен Гордий


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.