Іван I Данилович Калита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Калита (значення).
Іван Калита
Иван Калита
Ivan Kalita.jpg
Іван Калита.
Мініатюра з «Царського титулярника»
Роки життя
Народився бл.1288
Помер 31 березня 1340 (68 років)
Імена
Прізвисько Калита
Правління
Князь князь московський (1325—1340).
князь новгородський (1328—1337).
князь володимирський (1328—1340)
Наступник Семен Гордий
Рід і родичі
Династія Юрійовичі [1]
Батько Данило Олександрович
Сини Семен Гордий, Іван ІІ Красний

Іва́н I Дани́лович Калита́ (1 жовтня (ймовірно[1]) 1288 — 31 березня 1340, Москва) — князь московський від 1325 до 1340, Великий князь володимирський (ярлик від хана в 1328) до 1340, князь новгородський від 1328 до 1337. По лінії своєї матері, Марії Глібівни Білозерської є нащадком Феодори Сартаківни, дочки хана-християнина Сартака, сина Батия і правнука Чингізхана.

Зміст

Біографічні дані [ред.]

Іван Данилович Калита народився 1288 року. Син московського князя Данила Олександровича, онук Олександра Невського.

Прозваний Калитою («калита» — кошіль для грошей) за своє багатство.

Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі Великого князівства Московського серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики у Орді [2]. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із Ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки та й сам часто їздив у Орду.

Виявив себе вправним, наполегливим і жорстким правителем. Як і його дід, був вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців зумів послабити свого основного супротивника — Велике князівство Тверське, а також Новгород Великий і Псков[3].

Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі Петра з Владимира на Клязьмі[4] до Москви. Упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.

У російську історіографію увійшов як перший «собиратель російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім’ям Ананія та схиму.

Помер у м. Москва.

Примітки [ред.]

  1. ↑ Інститут історії України НАН України: Іван Данилович Калита
  2. ↑ Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А.— М.: Простор, 2004.— С. 54.
  3. ↑ нині місто в РФ
  4. ↑ нині місто Владимир, РФ

Джерела [ред.]

Rodovid logo.png
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
  • Горский А.А. Москва и Орда. М., 2000.
  • Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV–XV вв. М., 1960.

Посилання [ред.]

Попередник:
Юрій Данилович		 Великий князь московський
1325–1340		 Наступник:
Семен Гордий
Попередник:
Олександр Михайлович		 Великий князь володимирський
1328–1340		 Наступник:
Семен Гордий
Попередник:
Олександр Михайлович		 князь Новгородський
1328–1337		 Наступник:
Семен Гордий



Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_I_Данилович_Калита&oldid=11952434