Ґері Снайдер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґері Шерман Снайдер (*8 травня 1930 р.) — американський поет, есеїст, прозаїк, еколог-енвайронменталіст. Був пов'язаний з поетами і письменниками Beat Generation. Дзен буддист.

Формування[ред.ред. код]

Народився у Сан Франциско. Його батьки Ґарольд і Лоїс Геннессі (з дому Wilkey) були німецько-шотландсько-англійського походження; крім Ґері в них була молодша дочка Anthea. В роки Великої депресії батько збіднів, тому 1932 забрав сім'ю до себе на батьківщину в штат Вашингтон, де мав молочну ферму. У результаті Ґері захопився життям на лоні дикої природи і побутом американських індіанців.

Зацікавленням літературою Ґері завдячує матері. Крім того, згадував, що багато читати почав з 1937, коли опік ноги і не міг 4 місяці ходити; найбільше враження справили книги Ернеста Сетона Томпсона.

У 1942, коли батьки розлучилися, Ґері з матір'ю і молодшою сестрою переїхав до Портленда, штат Орегон. Працював на місцевій радіостанції разом з матір'ю.

У 1947 директор Reed College у Портленді, прочитавши ранні вірші Ґері, допоміг йому отримати стипендію для навчання в колледжі. Влітку, починаючи з 1948, Ґері підробляв моряком. У коледжі познайомився з майбутніми поетами Beat Generation Філіпом Уейленом і Лю Велчем; уперше опублікував вірші в студентському журналі.

У 1950 одружився з Елісон Ґасс, проте через 7 місяців розійшлися; розлучилися 1953 р.

У Reed College зробив дослідження з життя індіанської резервації штату Орегон. 1951 закінчив Reed College зі спеціальностей антропологія і англійська мова, отримавши ступінь бакалавра мистецтв.

Надалі працював лісорубом, теслею, слідмейкером. У 1951 відправився автостопом до Університету штату Індіана, поступати в аспірантуру з антропології, але провчився там лише 1 семестр. У 1952 і 1953 роках у теплий період працював наглядачем за лісовими пожежами (firewatcher) у Каскадних горах у штаті Вашингтон.

В художньому музеї Сіетла захопився китайським пейзажним живописом; відтоді захопився східними літературами і буддизмом.


Beat Generation[ред.ред. код]

Восени 1952 (і вдруге восени 1953) повернувся до Сан-Франциско. Проживав у Філіпа Уейлена, який також захоплювався дзен-буддизмом, вивчав твори Дайсецу Судзукі.

У 1953—1956 вчився в Каліфорнійському університеті в Берклі в аспірантурі зі східних мов.

7 жовтня 1955 року відбулася знакова подія — перший публічний виступ молодих поетів Сан-Франциско поетичного Ренесансу в Six Gallery на Філмор-стріт. На ньому виступив Ґері Снайдер разом з Філіпом Уейленом; тоді й познайомився з нью-йоркськими поетами з Beat Generation Алленом Ґінзберґом і Джеком Керуаком.

По закінченні університету, отримавши від місцевих японських буддистів (Першого Дзен Інституту Америки) стипендію на вивчення японської літератури і буддизму, у травні 1956 Ґері відбув до Японії. Проживав у Кіото.

У 1958 повернувся до Сан-Франциско матросом танкера Carina Greek через ерську затоку і Стамбул. У червні 1958 познайомився з поетесою Джоан Кайґор, яка так само захоплювалася східними філософіями. 1959 вдруге відбув до Японії, де в лютому 1960 одружився із Джоан Кайґор. Разом з нею на початку 1960-их упродовж 6 місяців здійснив подорож до Індії; з ними подорожували також Аллен Ґінзберґ зі своїм коханцем поетом Пітером Орловскі.

У 1964 повернувся до університету Берклі викладачем мови.

У 1965 розлучився із Джоан Кайґор.

У 1966 утретє відбув до Японії, де перебував до 1968 року. У 1967 одружився з японкою Маса Уехара, у них народилися сини Кай (1968) і Джен (1969).


Екологія[ред.ред. код]

Після 1971 зосередився на екологічних темах творчості і громадської діяльності. Оселився на фермі на півночі гір Сьєрра-Невада на березі річки Юба на межі Національного заповідника Тохо.

У 1974 видав свою найвідомішу поетичну збірку «ерепашачий острів», за яку отримав наступного року Пулітцерівську премію.

Від 1985 викладає літературу та так звану «wilderness thought» у Каліфорнійському університеті в Девісі.
Авторський стиль Снайдера сформувався ще на початку його творчої кар'єри. Його перша книга «Кам'яний накид» (Кіото, 1959)демонструє ясність бачення автора, прагнення спіймати мить, дивовижну здатність передати дійсність.
Поезія Снайдера поєднує минуле Америки із величністю природи, її деталями, і духовною практикою дзен-буддизму: його тривале навчання вилилося у надзвичайній свіжості виражження (наприклад, «Поезії Холодної Гори»)
Відомий завдяки численним працям екологічного спрямування. Пов'язаний не лише із бітниками, а і з літературною групою Black Mountain Poetry. Снайдер є прототипом кількох персонажів у творчості Джека Керуака: Джеррі Вагнер у «Ангелах спустошення», Джефі Райдер у «Волоцюгах Дхарми» і Ґері Снайдер у «Марнославстві Дулуоза».

Джерела[ред.ред. код]

http://www.english.illinois.edu/maps/poets/s_z/snyder/life.htm