Олень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Олені» перенаправляє сюди; див. також Олені (значення).
Олень
White-tailed deer.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Cetartiodactyla
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Рід: Олень Cervus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cervus

О́лень (Cervus)  — рід ссавців родини оленевих (Cervidae), велика жуйна тварина (свійська та дика) із гілчастими рогами і коротким хвостом.

Часто назву роду вимовляють як «оле́нь», але така вимова вважається неправильною.

Види оленя[ред.ред. код]

Олень благородний (східний) (Cervus elaphus) - однин з наймінливіших видів ссавців. Під цим ім'ям прийнято об'єднувати багато підвидів і географічних рас, які раніше розцінювалися як самостійні види, що відрізняються один від одного розмірами, будовою рогів і деталями забарвлення. Проте, незважаючи на відмінності, всі ці олені, безумовно, належать до одного виду, який характеризується тим, що літнє хутро дорослих тварин не має плям; так зване «дзеркало» (світла пляма на задній частині тіла) велике і піднімається на круп вище за основу хвоста.

Розрізняють два сучасні види оленя [1]:

До цього роду також долучають біломордого оленя (Cervus albirostris, синонім Przewalskium albirostris).

Нерідко до цього ж роду відносять лань, проте це окремий рід родини оленевих - лань звичайна (Dama dama).

Назву "олень" часто поширюють на дуже різні види і роди оленевих, зокрема:

  • "північний олень" = Карібу (Rangifer)
  • "мускусний олень" = Кабарга (Moschus)
  • "андійський олень" = Гемал (Hippocamelus)
  • "плямистий олень" = Аксис (Axis) (але не "плямистий" у сенсі Cervus nippon')
  • "гавкаючий олень" = Мунтжак (Muntiacus)

та багато інших.

Роги[ред.ред. код]

Роги велетенського оленя (Cervus megaceros), експонат Уманського краєзнавчого музею

Роги дорослих самців мають не менше 5 відростків, і в багатьох на верхівці рогу утворюється крона. Розміри оленів, що відносяться до різних підвидів, різко різняться.

У марала та вапіті довжина тіла досягає 250—265 см, висота в загривку 135—155 см і маса 300—340 кг, тоді як у бухарського оленя довжина тіла лише 78—86 см, висота в загривку 56—60 см і маса 75—100 кг.

Так само різняться й роги. У європейських оленів число відростків буває велике за рахунок галуження кінця рогу, де утворюється так звана крона. Роги маралів не утворюють крону, але стовбур їх рогів дуже могутній, товстий і дає 6—7 відростків, з яких найкрупніший 4-й, і на місці основи 4-го відростку стовбур рогу згинається назад і вниз. У бухарського оленя та інших підвидів з Центральної Азії роги відносно прості, зазвичай з 5 відростками, і поставлені більш-менш прямо. Загальна кількість підвидів благородного оленя 15—18.

Ареал[ред.ред. код]

Ареал благородного оленя дуже великий. Він поширений по всій Західній Європі на північ до Південної Скандинавії, в Північній Африці (Алжір, Туніс, Марокко), Ірані, Афганістані, Монголії та Південно-східному Китаї, Тибеті, Кашмірі, Сіккімі, Бутані. У Північній Америці населяє велику частину континенту, до Великого Невільничого озера на північ і на південь майже до Каліфорнії та Мексики.

Олень як символ[ред.ред. код]

Олень — це сприятливий символ, що асоціюється з Сонцем, сходом, світлом, чистотою, оновленням, відродженням, творенням і духовністю. Завдяки схожості оленячих рогів з гілками образ оленя пов'язаний з Древом Життя. Крім того, роги оленя символізують сонячні промені, родючість. Дорослий олень-самець — сонячна емблема достатку.

Подібно до орла і лева, олень — одвічний ворог змії; символічно він пов'язаний з небом і світлом, тоді як змія асоціюється з ніччю і життям під землею. Олень в сутичці із змією символізує конфлікт позитивного і негативного, світла і тьми.

Як орел і кінь, олень є посередником між небом і землею, посланником богів. На оленях пересувалися хеттські, шумерсько-семітські і синтоїстські божества, олені запряжені у вози Часу і Різдва.

Найхарактерніші ознаки оленя — стрімкість, грація і краса; можливо, тому оленя пов'язують з поезією і музикою. У середньовічному мистецтві на Заході олень символізував самоту і непорочність, а в японській поезії — самота і любовне томління. У китайців означає щастя і довголіття, білий олень-самець символізує Шоу-синя, бога довголіття. Крім того, олень асоціюється з багатством і успіхом, слово «олень» в Китаї співзвучно слову «достаток».

Стародавні майя називали себе Ах-майя, «люди Оленя». Це тварина вважалася головним племінним прапредком і тому священною твариною. Сузір'я Оленя (Козеріг) у майя зв'язувалося з новим роком, черговим етапом в житті. Цього місяця рекомендувалося орієнтуватися тільки на земні турботи. Вважали, що як вдасться прожити місяць активного Оленя, таким буде весь рік. Вважалося, що ті, що народилися цього місяця відрізняються, з одного боку, зв'язком з традиціями, а з іншої — прагненням до нового, до вдосконалення того, що існує. У цей місяць стародавні майя зверталися до жерців за прогнозами або самі займалися пророцтвами.

У кельтів олень — символ Сонця, родючості і життєвих сил, гідності, мужності, швидкості, посередник між світом богів і світом людей. Кельти вірили, що олень — головна тварина в чарівних стадах богів. Роги оленя вважалися символічним відображенням гілок дерева. Відгалуження рогів, як суччя і листя, на деревах вважалися символами відродження і розмноження. Кельтський бог Цернунн, пов'язаний з циклами вмирання і відродження природи, зображався з гіллястими оленячими рогами або з оленем і биком, що стоять у його ніг. У легендах фігурує білий олень, який був для кельтів містичною твариною, що з'явилася на землю з Потойбічного світу і володіючим даром мудрості і всезнання.

У германо-скандінавській міфології чотири оленя щипають листя світового древа Іггдрасиль. Крім того, олень Ейктюрмір («з дубовими кінчиками рогів») і коза Хейдрун їдять його листя, стоячи на даху Вальхалли.

У греко-римській традиції олень — атрибут Артеміди (Діани). Розгніваною Артемідою на оленя був перетворений мисливець Актеон за те, що побачив її купаючуюся.

Св. Губерт на мініатюрі із британського рукопису XIII століття

У християнському символізмі олень втілює релігійне натхнення і завзяття, оскільки новонавернені жадали знання «…як олень жадає досягти прохолодного струмка, щоб напитися». Саме у цьому значенні оленя зображають на хрестильних купелях, а також в релігійному живописі — пьючим біля підніжжя хреста. У християнській іконографії олень, топчучий змію, — емблема християнина боротьби із злом. Деякі святі зображаються з оленем, як їх атрибутом, наприклад олень з розп'яттям між рогами — емблема святого Губерта.

У алхімії олень разом з єдинорогом означають подвійну природу Меркурія, філософську ртуть. Алхіміки бачать в античному міфі про мисливця Актеоне, перетвореному богинею Артемідою в оленя, доказ можливості перетворення металів.

У слов'ян олень вважався уособленням предків. За повір'ями, він умів творити різні дива, говорити людським голосом. У стародавніх колядках олені, як і коні переносять душі померлих в потойбічний світ. Оленя відносили до царствених тварин: він править всіма рогатими тваринами.

Олень у геральдиці[ред.ред. код]

Олень нерідко фігурує в геральдичних зображеннях, де «означає витонченість і помірність».

Coat of Arms of Berezhany.png
Sambir.png
Coat of Arms of Nizhniy Novgorod.svg
Coat of Arms of Odintsovo (Moscow oblast).png
Герб Бережан Герб Самбора Герб Нижнього Новгороду Герб Одинцово

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.