18-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх)
| 18-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) 18. Panzergrenadier-Division | |
|---|---|
 Емблема 18-ї панцергренадерської дивізії Вермахту | |
| На службі | 23 червня 1943 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Прізвиська |
«Сілезька дивізія» (нім. Schlesische Division) |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал-лейтенант Курт Ян |
18-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) (нім. 18. Panzergrenadier-Division) — панцергренадерська дивізія вермахту часів Другої світової війни.
Історія[ред. | ред. код]
18-та панцергренадерська дивізія сформована у червні 1943 року шляхом переформування 18-ї моторизованої дивізії, яка вела оборонні бої проти радянських військ на північному фланзі німецько-радянського фронту в районі озера Ільмень.
До її складу включили 118-й танковий батальйон, що мав на озброєнні 42 штурмових гармати StuG III. До літа 1944 року позиційні бої в районі Єльні, Невеля, Орші. У липні 1944 року входила до складу групи армій «Центр» в Білорусі, яка була практично повністю знищена в боях радянськими військами. Дивізія зазнала нищівних втрат у битві під Бобруйськом, рештки її були відведені до Сілезії, де протягом серпня-листопада 1944 року проводилися заходи відновлення боєздатності з'єднання.
Восени 1944 року 18-ту панцергренадерську дивізію відновили зі збереженням колишньої нумерації всіх частин і підрозділів, після чого знову повернули на німецько-радянський фронт.
У січні 1945 року вона входила до складу групи армій «Центр», що билася в Східній Пруссії. Вела бої на млавському напрямку, брала участь в проведенні контрудару в районі міста Лібштадт із метою відновлення сухопутного зв'язку Східної Пруссії з іншою частиною Німеччини. До середини лютого 1945 року дивізія була вдруге практично повністю розгромлена в боях і залишки евакуйовані морем для відновлення і поповнення.
Для відновлення дивізії використані особовий склад і техніка танкових дивізій «Гольштейн» і «Сілезія». При цьому дивізія отримала додатково 118-й змішаний танковий полк (нім. gemischtes Panzer-Regiment 118) у складі танкового і танково-гренадерського батальйонів, сформований на базі 118-го танкового батальйону і окремих підрозділів танкових дивізій «Гольштейн» і «Сілезія». Після відновлення дивізія була включена до складу 3-ї танкової армії групи армій «Вісла».
У квітні 1945 року після початку радянського наступу на Берлін, дивізія була перекинута до міста і вела бої на його підступах на околицях німецької столиці. 2 травня 1945 року залишки дивізії здалися радянським військам.
Командування[ред. | ред. код]
Командири[ред. | ред. код]
- Генерал-лейтенант Вернер фон Ердманнсдорфф (нім. Werner von Erdmannsdorff) (23 червня — 9 серпня 1943)
- Генерал-лейтенант Курт Цутаферн (нім. Karl Zutavern) (9 серпня 1943 — 14 квітня 1944)
- Генерал-лейтенант Курт Ян (нім. Curt Jahn) (14 квітня — 24 травня 1944)
- Генерал-лейтенант Курт Цутаферн (24 травня — 10 вересня 1944)
- Генерал-лейтенант, доктор Ганс Бельзен (нім. Hans Bölsen) (10 вересня 1944 — 1 січня 1945)
- Генерал-майор, доктор Йозеф Раух (нім. Josef Rauch) (1 січня — 8 травня 1945)
Підпорядкованість[ред. | ред. код]
| Час | Корпус | Армія | Група армій (округ) |
Штаб |
|---|---|---|---|---|
| Перше формування | ||||
| 1943 | ||||
| 23 червня | формування | Група армій «Північ» | Ільмень | |
| 23 липня | — | 3-тя ТА | Група армій «Центр» | Єльня |
| 31 липня | — | 4-та армія | Група армій «Центр» | Єльня |
| 8 серпня | 39-й тк | 4-та армія | Група армій «Центр» | Єльня |
| 27 вересня | 27-й ак | 4-та армія | Група армій «Центр» | Єльня |
| 7 грудня | 39-й тк | 4-та армія | Група армій «Центр» | Невель, Орша |
| 1944 | ||||
| січень | 27-й ак | 4-та армія | Група армій «Центр» | Орша |
| лютий | 12-й ак | 4-та армія | Група армій «Центр» | Орша |
| липень | Група армій «Центр» | Березино | ||
| Друге формування | ||||
| вересень | Сілезія | |||
| листопад | резерв | ОКГ | Сілезія | |
| грудень | — | 4-та армія | Група армій «Центр» | Східна Пруссія |
| 1945 | ||||
| січень | — | 4-та армія | Група армій «Центр» | Східна Пруссія |
| лютий | 6-й ак | 4-та армія | Група армій «Північ» | Східна Пруссія |
| Третє формування | ||||
| квітень | Група армій «Вісла» | Північна Німеччина | ||
Склад[ред. | ред. код]
| 1943[1][2] | 1944 (I) | 1944 (II) | 1945 |
|---|---|---|---|
| 30-й гренадерський полк | 30-й панцергренадерський полк | ||
| 51-й гренадерський полк | — | 51-й панцергренадерський полк | |
| 118-й танковий розвідувальний батальйон[3] | |||
| 118-й танковий батальйон[4] | 118-й змішаний танковий полк[5] | ||
| 18-й артилерійський полк | — | 18-й артилерійський полк | |
| 18-й протитанковий дивізіон[6] | |||
| 300-й зенітний дивізіон[7] | — | ||
| 18-й інженерний батальйон | |||
| 18-й панцергренадерський дивізійний зв'язку[8] | |||
| Допоміжні частини 18-ї панцергренадерської дивізії | |||
| 18-й навчально-польовий батальйон[9] | |||
Нагороджені дивізії[ред. | ред. код]
- Нагороджені дивізії[10]
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
- 29 листопада 1941 — 2-й батальйон 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (32)
- 29 листопада 1941 — штабна рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (33)
- 16 травня 1942 — 9-та рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (67)
- 16 травня 1942 — 15-та рота 30-го моторизованого полку за дії 20 вересня 1941 (68)
- 16 травня 1942 — 1-й батальйон 30-го моторизованого полку за дії 14 лютого 1942 (106)
- 28 листопада 1942 — 10-та рота 30-го моторизованого полку за дії 1 червня 1942 (261)
| Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті | 2 | |
|
Кавалери Золотого Німецького Хреста | 92 |
|
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[11] | 27 (у тому числі — 1 неофіційний) |
|
Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» |
31 |
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (9)
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)
Див. також[ред. | ред. код]
- 18-та добровольча танко-гренадерська дивізія СС «Горст Вессель»
- Танкова дивізія вермахту
- Гайлігенбайлський котел
- Апатін-Капошварська операція
- Східно-Померанська операція
Посилання[ред. | ред. код]
- Panzer-Grenadier-Division 18. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019. (нім.)
- 18. Panzergrenadier-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2019. (англ.)
- 18.Panzergrenadier-Division [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- 18. Panzergrenadier-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 17 вересня 2019. (італ.)
- 18. Infanterie-Division / 18. Infanterie-Division (mot.) / 18. Panzergrenadier-Division [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- 18-я панцер-гренадерская дивизия/ 18. Panzer-Grenadier-Division [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
- Lohn der Tapferkeit. Aus der Geschichte des Artillerie-Regiment 18 der 18. Infanterie-Division/18. Panzergrenadier-Division Liegnitz Teil 1 — 3 — Joachim Engelmann, Oldenburg/Oldenburg o.J. (1979—1985), 395 Seiten und un-nummerierte Anlagen (Text- und Bildbeilagen)
- Die 18. Infanterie- und Panzergrenadier-Division 1934—1945 (Bildband) — Joachim Engelmann, Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1984
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ Panzer-Grenadier-Division 18. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ 18. Panzergrenadier-Division. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Panzer-Aufklärungs-Abteilung 118
- ↑ Panzer-Abteilung 118
- ↑ gemischtes Panzer-Regiment 118
- ↑ Panzerjäger-Abteilung 18
- ↑ Heeres-Flakartilerie-Abteilung 300
- ↑ Panzergrenadier-Divisions-Nachrichten-Abteilung 18
- ↑ Feldersatz-Bataillon 18
- ↑ Holders of high awards [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.) — у тому числі кавалери 18-ї моторизованої дивізії
- ↑ Knight's Cross Holders of 18. Panzergrenadier-Division. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2019.
.svg){kind=small}
