359-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
| 359-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 359. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема Емблема 286-ї піхотної дивізії-ї піхотної дивізії | |
| На службі | 11 листопада 1943 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Гарнізон/Штаб | Радом |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал-лейтенант Карл Арндт |
359-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 359. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни.
Історія з'єднання[ред. | ред. код]
359-та піхотна дивізія була сформована 11 листопада 1943 року на навчальному центрі «Центр» (нім. Truppenübungsplatz Mitte) поблизу Радома в Генеральній губернії під час 21-ї хвилі мобілізації вермахту за рахунок розформованої 293-ї піхотної дивізії, з частин резервної армії (159-та резервна дивізія) і доукомплектування новобранцями 1926 р.н.
9 березня 1944 року дивізія, діючи у складі XXXXVIII танкового корпусу, вперше вступила в бій у районі Озерної поблизу Тернополя. Ці частини були знищені в обложеному Тернополі і відновлені з травня 1944 року. З 10 до 23 березня 1944 року підрозділи дивізії були знову розгромлені на початковій фазі широкомасштабного наступу радянських військ. Лише незначній частині дивізійних частин вдалося вийти з ворожого оточення і 24 березня зайняти оборону по фронту за р. Стрипою і Восушкою (приблизно 20 км на захід від Тернополя) і вести тут оборонні бої до завершення атак Червоної армії до кінця квітня.
З кінця квітня до початку великого наступу радянських військ проти групи армій «Північна Україна» 14 липня 1944 року на цій ділянці фронту точилися позиційні оборонні бої. У ході Львівсько-Сандомирської операції німецьке з'єднання воювало під Хоробровом і Хоростецем, а також під Йосипівкою та Августівкою. 20 липня 1944 р. дивізійний фронт під Цецівкою було прорвано, частини дивізії потрапили в оточення і могли втекти, лише кинувши напризволяще важке озброєння. На 22 липня дивізія нараховувала в строю лише 600 боєздатних бійців. Після цього її відвели з фронту та доправили на доукомплектування й відновлення боєздатності.
19 серпня дивізію було перекинуто зі станції Лавочне (приблизно 45 км на південь від Сколе) через Угорщину та Словаччину на територію по обидва боки траси Тарнів-Дембиця на захід від Віслоки та на схід від Дунаєва до LIX армійського корпусу. Незадовго до початку широкомасштабної атаки Червоної армії з Баранівського плацдарму 12 січня 1945 р. дивізія продовжувала битися у позиційній війні на лінії фронту Радгощ (схід) — Заровка — Стара Ястшомбка — Борова. Фактична чисельність дивізії на 1 січня 1945 року становила 10 081 чоловік.
До 26 січня 1945 року дивізія з боями відійшла на загальний рубіж Андрихув — 10 км на північ від Кенти. З 30 січня до 10 лютого дивізія, реорганізована як бойова група, вела оборонні бої по лінії Дзедзиці — Ґочалковиці — Плесс. Широкомасштабна російська атака, яка розпочалася на цьому напрямку 17 лютого, також змусила 359-ту піхотну дивізію відступити на лінію Скочув — Шварцвассер.
Наприкінці лютого/на початку березня дивізія була передислокована потягом із району Шварцвассера до Швайдніца, а потім пішим маршем до району Штрелен-Зобтен. Тут дивізію передали в підпорядкування XVII армійського корпусу 17-ї армії. З 10 по 14 березня дивізія за підтримки частин 20-ї танкової дивізії вела важкі оборонні бої. З 7 травня під ударами радянських військ дивізія перейшла через чеський кордон до Гауптмансдорфу поблизу Браунау (Богемія), де капітулювала. Склавши або знищивши всю зброю, особовий склад, що вцілів, здався в радянський полон.
Райони бойових дій[ред. | ред. код]
- Генеральна губернія (листопад 1943 — березень 1944);
- СРСР (центральний напрямок), Польща (березень 1944 — січень 1945);
- Німеччина, Чехословаччина (січень — травень 1945).
Командування[ред. | ред. код]
Командири[ред. | ред. код]
Підпорядкованість[ред. | ред. код]
| Час | Корпус | Армія | Група армій (округ) |
Штаб |
|---|---|---|---|---|
| 1943 | ||||
| листопад | формування | Радом | ||
| 1944 | ||||
| січень | формування | Радом | ||
| 10 березня | XXXXVIII тк | 4 ТА | Група армій «Південь» | Тернопіль |
| 4 квітня | XXXXVIII тк | 4 ТА | Група армій «Північна Україна» | Тернопіль |
| 1 червня | XXXXVIII тк | 1 ТА | Група армій «Північна Україна» | Бескиди |
| 24 липня | XXIV тк | 1 ТА | Група армій «Північна Україна» | Дембиця |
| серпень | XXXXVIII тк | 1 ТА | Група армій «Північна Україна» | Дембиця |
| жовтень | LIX ак | 17 А | Група армій «A» | Дембиця/Тарнів |
| 1945 | ||||
| 1 січня | LIX ак | 17 А | Група армій «A» | Дембиця/Тарнів |
| 10 січня | XXXXVIII тк | 4 ТА | Група армій «A» | Верхня Сілезія |
| 14 січня | XXXXVIII тк | 17 А | Група армій «A» | Верхня Сілезія |
| 15 січня | XI ак | 17 А | Група армій «A» | Верхня Сілезія |
| 23 січня | LIX ак | 17 А | Група армій «A» | Верхня Сілезія |
| 25 січня | LIX ак | 17 А | Група армій «Центр» | Верхня Сілезія |
| 29 січня | LIX ак | 1 ТА | Група армій «Центр» | Верхня Сілезія |
| 1 березня | XVII ак | 17 А | Група армій «Центр» | Зобтен |
| квітень | XVII ак | 17 А | Група армій «Центр» | Совині гори |
Склад[ред. | ред. код]
| 1943[1] |
|---|
| 947-й гренадерський полк |
| 948-й гренадерський полк |
| 949-й гренадерський полк |
| 359-й артилерійський полк |
| 359-й фузилерний дивізіон |
| 359-й протитанковий дивізіон |
| 359-й інженерний батальйон |
| 359-й запасний батальйон |
| 359-те дивізійне управління постачання |
| 359-й дивізійний батальйон зв'язку |
Див. також[ред. | ред. код]
- Хвилі мобілізації Вермахту
- 2-й Донський козачий полк
- Штремберг-Торгауська операція
- 508-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх)
- 500-й парашутно-десантний батальйон СС
- Козача пластунська бригада польової поліції
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- 359. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
- 359. Infanterie-Division. на axishistory.com.(англ.)
- 359. Infanterie-Division. на okh.it.(італ.)
- 359. Infanterie-Division(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band10. Die Landstreitkräfte 371—500. Biblio-Verlag, Bissendorf 1975, ISBN 3-7648-1002-5, S.53f.
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 2. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.(англ.)
.svg){kind=small}
